Постанова № 73938197, 10.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/61/18

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

10 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області, Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області з наступними позовними вимогами:

- визнати дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з відмовою у виплаті протиправними;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, затвердити висновок та нарахувати і виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу виходячи з 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2015 року №850.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у погоджені висновку про призначення одноразової грошової допомоги, складеного на підставі матеріалів ОСОБА_2;

- зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України затвердити висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2;

- у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове про відмову в задоволенні позову, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Зокрема, апелянт вважає, що Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень розглядати і приймати рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки він проходив службу в органах Національної поліції. Порядок призначення та отримання спірної виплати поліцейськими врегульована статтями 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» та наказом МВС від 11 січня 2016 року № 4, згідно яких позивач має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги, але за рахунок коштів, що виділяються на утримання Національної поліції України.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участю до суду не надали.

За правилами п.п.1, 2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 9 о/с від 08 лютого 2016 року ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).

Позивачу встановлена ІІ група інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням службив органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 0687670, виданою 04 березня 2016 року.

На виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду у справах 822/1259/16 та №822/1155/17 та відповідно до яких суд визнав право позивача на призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням IІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку № 850, позивач повторно звернувся з заявами (рапортоми) та відповідним пакетом документів до Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області сформувала та направила висновок до МВС України щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням йому відповідної групи інвалідності.

На адресу позивача від Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області надійшов лист від 29.12.2017 року № 1419/121/29/05-2017 разом із копією листа Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2017 року №15/2-4891 про повернення матеріалів з відмовою виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності інвалідності працівника міліції", в зв'язку із тим, що виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, а саме відповідним органом Національної поліції.

Вказана обставина стала підставою для звернення позивача до адміністративного суду.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана відмова відповідача є протиправною, оскільки у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, встановленому саме ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком № 850.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України Постановою №850 від 21.10.2015 затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок №850). Дана постанова набрала чинності 31.10.2015.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи (п.п.2 п.3 Порядку №850).

Відповідно до п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за працівниками поліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.

Відповідно до п.7 Порядку №850Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850). Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (п.11 Порядку №850).

Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Доводи апелянта щодо застосування до вказаних правовідносин Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року, колегія суддів оцінює критично, оскільки у ст. 97 Закону України « Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік випадків, у разі настання яких виплачується одноразова грошова допомога. При цьому Закон України «Про Національну поліцію» не містить такого випадку, як отримання поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

З огляду на викладене, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Міністерство внутрішніх справ України, а відмова відповідача у погоджені висновку про призначення одноразової грошової допомоги з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватися за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому є протиправною.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.