Постанова № 73937819, 08.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6177/17 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії полковнику запасу ОСОБА_2 щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов'язати фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії полковнику запасу ОСОБА_2 до якої включити щомісячну додаткову грошову винагороду;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про врахування полковнику запасу ОСОБА_2 до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області врахувати полковнику запасу ОСОБА_2 до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2018 позов задоволено частково: визнано протиправною відмову фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії полковнику запасу ОСОБА_2 щомісячної додаткової грошової винагороди; зобов'язано фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України видати нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії полковнику запасу ОСОБА_2 до якої включити щомісячну додаткову грошову винагороду; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України звернулось із апеляційною скаргою, в якій воно просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді начальника відділу підготовки та повсякденної діяльності організаційно-планового управління Озброєння Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 03.02.2016 № 97 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я), що підтверджується копією витягу з наказу (а.с. 23).

Наказом командира військової частини А 2513 (по стройовій частині) від 10.02.2016 № 36 позивача з 10.02.2016 виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату Чернігівської області, що підтверджується копією витягу з наказу (а.с. 24).

Крім цього, колегія суддів зазначає, позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління ПФУ в Чернігівській області та з 11.02.2016 по 07.06.2016 отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 70 % грошового забезпечення, а з 08.06.2016 по теперішній час отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 80 % грошового забезпечення, що підтверджується копіями довідок від 29.03.2017 № 2517002726 та № 2517002725 (а.с. 16).

Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України позивачу було видано довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 18.02.2016 № 305/116 та грошовий атестат форми № 2 серія ЗУ № 225853, на підставі яких позивач звернувся до військового комісаріату (а.с. 14, 15).

Відповідно до грошового атестата, виданого Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України та наказу командира військової частини А 2513 від 10.02.2016 № 36, на час звільнення позивача з військової служби розмір його грошового забезпечення включав щомісячну додаткову грошову винагороду, яка становила 60% місячного грошового забезпечення (а.с. 14, 24).

При обчисленні пенсії Головним управлінням пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідно до довідки № 305/116 від 18.02.2016, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, було враховано наступні види грошового забезпечення: основні - посадовий оклад, одклад за військове звання, надбавка за вислугу років; щомісячні додаткові - надбавка за виконання особливо важких завдань, надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, надбавка за кваліфікацію, надбавка за особливі умови служби, надбавка за роботу з особовим складом, надбавка за роботу з шифрами, надбавка, доплата (держ. експерт з питань таємн. Указ ПУ № 987 від 01.12.2009р.), надбавка, доплата (іноземна мова та п. КМ України № 1294) премія (а.с.15).

Однак, до вказаної довідки не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду.

Як зазначено у довідці Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України № 305/279 від 24.04.2017 про розмір нарахованого (виплаченого) грошового забезпечення, в тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди у грошовому та відсотковому еквіваленті та ЄСВ позивач у період з 01.02.2014 по 10.02.2016 отримував щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60 % грошового забезпечення, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 22).

Вважаючи невключення Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії від 18.02.2016 № 305/116 щомісячної додаткової грошової винагороди для обчислення йому пенсії та неврахування Головним управлінням пенсійного фонду України в Чернігівській області виплаченої позивачу щомісячної грошової винагороди до грошового забезпечення для обчислення пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Разом з тим, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ГУПФУ в Чернігівській області врахувати позивачу до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду, оскільки за змістом положень пункту 24 Порядку № 3-1 органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення.

Доводи апелянта полягають у тому, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця не носить постійний характер, а тому не відповідає вимогам ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка встановлює конкретні вимоги до видів грошового забезпечення, які застосовуються при розрахунку пенсії.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом положення також викладено у п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якими пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

З аналізу вищенаведених нормативних актів вбачається, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та має враховуватися при обчисленні пенсії, за умови, що з неї було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду певним категоріям військовослужбовців.

Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - Інструкція № 595).

В силу п. 5 Інструкції № 595, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Судом першої інстанції встановлено, що пенсія позивача по інвалідності призначена (обчислена) з 08.06.2016 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області з розрахунку: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40 %, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці у тому числі надбавка за умови режим. обмежень, допуск ф. 2 - 15 %, надбавка за особливо важливі завдання 50 %, премія 380 %. Всього в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії (основний розмір пенсії: 80 %), в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25 %) (а.с. 25).

З довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України № 305/279 від 24.04.2017 про розмір нарахованого (виплаченого) грошового забезпечення, в тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди у грошовому та відсотковому еквіваленті та ЄСВ вбачається, що позивач у період з 01.02.2014 по 10.02.2016 отримував щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60 % грошового забезпечення, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 22).

Однак, в довідці виданій Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України позивачу про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 18.02.2016 № 305/116 не зазначено про щомісячну додаткову грошову винагороду (а.с. 15).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки з щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби, здійснювалося нарахування та сплата страхових внесків (єдиний внесок), то їх розмір має бути включений до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі №21-70а15 та в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22.11.2017 у справі № 552/3686/17, від 11.04.2017 у справі №428/8649/16-а, від 18.10.2017 у справі №522/8141/16-а.

Більше того, вказане також підтверджено листом Міністерства соціальної політики України від 12.06.2017 № 136/0/103-17, згідно з яким щомісячна додаткова грошова винагорода, введена в дію постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців і є однією із щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Посилання апелянта на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода не відповідає вимогам ст. 43 Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не беруться колегією суддів до уваги, оскільки відсутність відповідних виплат у переліку додаткових видів грошового забезпечення та їх одноразовий чи тимчасовий характер не спростовує висновків суду, що за умови здійснення на них нарахування та сплати страхових внесків, такі виплати мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Стосовно позовних вимог позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, колегія суддів зазначає, що за змістом положень пункту 24 Порядку № 3-1 органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області діяло у спосіб та порядок, визначений законом та нарахувало пенсію позивачу згідно документів, які були надані останньому Генеральним штабом ЗСУ. При цьому, оскільки, довідка, яка була надана Генеральним штабом ЗСУ не містила щомісячної додаткової грошової винагороди, то і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не врахувало їх при призначенні пенсії позивачу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 14.05.2018.