Постанова № 73937206, 10.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2018 р. Справа№ 910/244/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Андрієнка В.В.

секретар судового засідання Ігнатюк Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АІП АГРОГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. (повний текст складено 06.03.2018р.)

у справі №910/244/18 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Крамаренко Володимира Миколайовича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АІП АГРОГРУП"

про стягнення 129 269,45 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Крамаренко Володимир Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АІП АГРОГРУП" про стягнення 129 269,45 грн., з яких 102 633,00 грн. основний борг, 18 304,95 грн. пеня, 2 143,00 грн. 3% річних та 6 188,50 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №11/10 від 11.10.2016р. щодо повного та своєчасного розрахунку за організацію виконання перевезення вантажу позивачем за заявками №БН-24 від 27.03.2017р., №БН-28 від 29.03.2017р., №БН-27 від 29.03.2017р.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 3 200,00 грн. витрат на правничу допомогу, які були понесені внаслідок укладення договору від 26.12.2017р. та додаткового договору від 26.12.2017р. про надання правової допомоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №11/10 від 11.10.2016р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. у справі №910/244/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АІП АГРОГРУП" на користь Фізичної особи-підприємця Крамаренко Володимира Миколайовича 102 633,00 грн. боргу, 13 061,37 грн. пені, 2 143,00 грн. 3% річних, 6 188,50 грн. інфляційних втрат, 1 860,39 грн. судового збору та 3 070,20 грн. витрат на правничу допомогу. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АІП АГРОГРУП" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 8 255,07 грн. боргу.

На думку скаржника, суд першої інстанції неправомірно не врахував тієї обставини, що завдані відповідачу недотриманням позивачем особливих умов транспортування вантажу та погіршення якості перевезеного товару збитки у розмірі 94 694,45 грн., які заявлені у направленій позивачу претензії №18/04 від 18.04.2017р., є зустрічними однорідними зобов'язаннями, і тому мали бути зарахуванні в рахунок вимог позивача до відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2018р. відкрито апеляційне провадження, роз'яснено сторонам, що розгляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

02.05.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 11.10.2016р. між Фізичною особою-підприємцем Крамаренко Володимиром Миколайовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АІП АГРГРУП" (замовник) укладено договір №11/10 (договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за плату і за рахунок замовника організувати виконання перевезення вантажу транспортом і маршрутом вибраним замовником.

Зі змісту пункту 1.2 договору випливає, що найменування, вид кількість (об'єм, маса), характер, властивості і умови перевезення вантажу, строки перевезення (початок завантаження і початок розвантаження), вантаж відправника (вантажоотримувача), спосіб і місце завантаження (розвантаження), особливі умови перевезення та інші дані необхідні для належного виконання свого зобов'язання виконавця зазначаються замовником у письмовій заявці-дорученні, яка є невід'ємною частиною договору, оформлюється на кожне перевезення та підтверджує повноваження виконавця представляти замовника у відносинах з іншими виконавцями та іншими організаціями.

Вартість послуг по кожному перевезенню, включаючи витрати по організації перевезення вантажу, визначаються за погодженням сторін і зазначаються в заявці дорученні на організацію перевезення (п. 1 договору).

Згідно до пункту 2.1 договору виконавець і замовник мають права, передбачені ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що розрахунки між виконавцем і замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж через 2 доби з моменту отримання замовником оригіналу рахунка, акта виконаних робіт, копії ЦМР. Вартість послуг вказується в рахунках в гривнях еквівалентно курсу долара (євро), встановленим НБУ на день розвантаження (якщо в заявці не вказано іншу дату).

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., після чого договір автоматично продовжується з року в рік, якщо жодна зі сторін письмово не заявить про свої наміри припинити його дію за 30 днів до закінчення дії договору (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору 27.03.2017р., 29.03.2017р., 29.03.2017р. між виконавцем та замовником підписано договори-заявки №№БН-24, БН-27, БН-28 на транспортування вантажу автомобільним транспортом по території України, та за її межами, згідно яких, сума фрахту/порядок оплата складає 1300,00 дол. США, 1 250,00 дол. США та 1 250,00 дол. США по курсу митної декларації на день розмитнення вантажу, оплата - протягом 2 банківських днів від дати розмитнення.

За твердженням позивача, заявки ним виконано, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними: №0931837 від 29.03.2017р. дата розмитнення 06.04.2017р., курс валют НБУ на 06.04.2017р. складає 2 715,7009 грн. за 100 одиниць; №372918 від 05.04.2017р., дата розмитнення 11.04.2017р., курс валют НБУ на 11.04.2017р. складає 2 693,3241 грн. за 100 одиниць; №372917 від 05.04.2017р., дата розмитнення 11.04.2017р., курс валют НБУ на 11.04.2017р. складає 2693,3241 грн. за 100 одиниць.

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача складає 102 633,00 грн., а саме: за договором-заявкою №БН-24 від 27.03.2017р. - 35 308,00 грн. (27,16 грн. * 1 300,00 дол. США); за договором-заявкою №БН-27 від 29.03.2017р. - 33 662,50 грн. (26,93 грн. * 1 250,00 дол. США); за договором-заявкою №БН-28 від 29.03.2017р. - 33 662,50 грн. (26,93 грн. * 1 250,00 дол. США).

Заборгованість за здійснення виконавцем організації з виконання перевезення вантажу транспортом замовником у добровільному порядку сплачена не була, у зв'язку з чим, позивач просив суд примусово стягнути з відповідача 102 633,00 грн. основного боргу, 2 143,00 грн. 3% річних та 18 304, 95 грн. пені за загальний період прострочення з 11.04.2017р. по 22.12.2017р., 6 188,50 грн. інфляційних втрат за період прострочення з травня 2017 року по листопад 2017 року.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами згідно з підписаними заявками №№БН-24, БН-27, БН-28 від 27.03.2017р., 29.03.2017р., 29.03.2017р. до договору №11/10 від 11.10.2016р. передбачено строк оплати наданих послуг протягом 2 банківських днів від дати розмитнення вантажу. Замовником виконання організації позивачем перевезення вантажу за вказаними заявками не заперечується.

Проте, відповідач вказував, що ним вчинено односторонній правочин щодо припинення зобов'язання за договором №11/10 від 11.10.2016р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які полягають у сплаті виконавцем збитків у розмірі 94 694,45 грн. за недотримання особливих умов транспортування вантажу та погіршення якості перевезеного товару згідно заявки №БН-24 від 27.03.2017р., і які відповідно до претензії відповідача №18/04 від 18.04.2017р. підлягають зарахування в суму основного боргу у розмірі 102 949,52 грн. (рахунки №22 від 30.03.2017р., №26 від 06.04.2017р., №27 від 07.04.2017р.).

Доводи апелянта, колегією суддів до уваги не приймаються та відхиляються, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні приписи містить ст. 203 Господарського кодексу України.

З наведених норм вбачається, що вимоги, які підлягають зарахуванню, повинні відповідати таким умовам: вимоги мають бути однорідними; вимоги мають бути зустрічними; строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилося спірних (неврегульованих) питань. Між тим, наявність заперечень позивача у відзиві від 27.04.2018р. на вимоги про нарахування збитків щодо погіршення якості перевезеного товару за заявкою №БН-24 від 27.03.2017р., а також подання ним даного позову про стягнення заборгованості з відповідача свідчать про те, що зарахування не відбулося і спір належить розв'язувати у судовому порядку.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача борг в сумі 102 633,00 грн., який підлягає задоволенню в повному обсязі. Матеріали справи не містять доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем і відповідач ці вимоги визнав.

Заявляючи вимоги про стягнення боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 2 143,00 грн. 3% річних та 18 304, 95 грн. пені за загальний період прострочення з 11.04.2017р. по 22.12.2017р., 6 188,50 грн. інфляційних втрат за період прострочення з травня 2017 року по листопад 2017 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за прострочення термінів розрахунку замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За перерахунком апеляційного суду заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені у розмірі 13 061,37 грн. за загальний період з 11.04.2017р. по 14.10.2017р., враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, 3% річних в сумі 2 143,00 грн. за загальний період з 11.04.2017р. по 22.12.2017р. та 6 188,50 грн. інфляційних втрат за загальний період з травня 2017 року по листопад 2017 року, є арифметично вірними, а тому підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 26.12.2017р., додатковий договір до договору від 26.12.2017р. про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ПТ №1830 від 08.08.2017р., ордер на надання правової допомоги ПТ №031308 від 29.12.2017р., копію квитанції про оплату гонорару на суму 3 200,00 грн.

Перевіривши співрозмірність заявлених витрат за послуги адвоката, врахувавши ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, тривалість розгляду справи, судова колегія вважає, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову, тож адвокатські витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 3 070,20 грн. підлягають покладенню на відповідача.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АІП АГРОГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. у справі №910/244/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. у справі №910/244/18 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/244/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 10.05.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.В. Андрієнко