Постанова № 73937077, 10.05.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 року, м.Дніпро Справа № 904/6272/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Вечірко І.О. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду від 10 травня 2018 року)

при секретарі: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність № 14-167 від 29.09.2017 р., адвокат;

представники відповідача та відділу примусового виконання УДВС в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року, постановлену суддею Ліпинським О.В. за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на дії державного виконавця відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області) у справі № 904/6272/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до ОСОБА_2 підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 29 229 601,24грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст. 275,282 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати незаконними дії Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №55474278; визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, яку винесено 12 лютого 2018року у виконавчому провадженні №55474278, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року (суддя Ліпинський О.В.) у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на дії державного виконавця відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - відмовлено.

Не погодившись ухвалою господарського суду першої інстанції, позивач – Публічне акціонерне товариство “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу суду скасувати.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що оскільки основна заборгованість була погашена боржником після 30 листопада 2016 року, тобто, після набрання чинності Законом України № 1730 « Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», то державний виконавець не мав законних підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки положення Закону №1730 не розповсюджуються на такі правовідносини.

Апелянт вважає, що зупиненню підлягає виконавче провадження, де здійснюється стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року, оскільки врегулювання такої заборгованості передбачає застосування процедури проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, що узгоджується з приписами частини 1,4 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», частини 2 статті 5 та частини 1 статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Крім того, апелянт посилається на те, що виконавчі дії в частині стягнення судового збору апріорі не можуть бути зупиненими з підстав, передбачених пунктом 10 частини першої статті 34 «Про виконавче провадження».

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про визнання незаконними дій державного виконавця відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №55474278; визнання недійсною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 55474278, яку було винесено 12 лютого 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3, зобов'язання органу ДВС скасувати постанову від 12 лютого 2018 року ВП №55474278 про зупинення виконавчого провадження та зобов’язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП №55474278.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2018 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 10 травня 2018 року, колегією суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) –ОСОБА_4, судді: Вечірко І.О., Дармін М.О.

У зв’язку з відпусткою судді Дарміна М.О., за розпорядженням керівника апарату суду від 10 травня 2018року, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №904/6272/16 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді – Іванов О.Г., Вечірко І.О.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" відповідач - Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради заперечував проти її задоволення, просив ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року у справі № 904/6272/16 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області заперечував проти її задоволення, просив ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року у справі № 904/6272/16 залишити без змін.

До суду апеляційної інстанції представники відповідача та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не з'явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ( поштові повідомлення а.с.105-106), заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали, надали відзив на апеляційну скаргу, що надає підстави суду розглянути справу на підставі наданих доказів, без їх участі.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи з вищевикладених положень Господарського процесуального кодексу України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, колегія суддів вважає відповідача та відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що надає суду право розглянути справу без їх участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 03 липня 2017року , стягнуто з ОСОБА_2 підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" основний борг у розмірі 9630612,95 грн., пеню у розмірі 4000000,00 грн., три відсотки річних у розмірі 921 568,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 252 555,52 грн., витрат зі сплати судового збору у розмірі 199444,62 грн.

На виконання рішення господарського суду 01 березня 2017року видано наказ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017року визнано наказ від 01 березня 2017року у справі №904/6272/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради основної заборгованості у розмірі 9 630 612,95грн.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 12 лютого 2018 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 904/6272/16, виданого 01.03.2017 року у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води ( з урахуванням суми неустойки ( штрафу, пені), інфляційні нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ, до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України « Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» ( а.с. 247 т.1)

Звертаючись із скаргою на дії державного виконавця, скаржник посилався на те, що основна заборгованість в повному обсязі погашена відповідачем після набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (перший платіж – 29 листопада 2016року, другий платіж – 30 січня 2017року), а отже, на думку Скаржника, дія цього закону на заборгованість по даній справі не розповсюджується, тому підстави для зупинення виконавчого провадження у державного виконавця відсутні.

Відмовляючи у задоволенні скарги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи на підтверджені матеріалами справи обставини, зокрема, щодо правової природи заборгованості за рішенням суду у даній справі, наявності доказів включення Відповідача (боржника) до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" , та прямої вказівки Закону, державний виконавець дійшов обґрунтованого висновку про зупинення виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII, яким внесені зміни до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з п.10 ч.1 статті 34 Закону України « Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є НАК "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", ПАТ "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням суду у даній справі з відповідача стягнуто на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» основний борг, три відсотки річних, інфляційні втрати та пеню, нараховані на суму основного боргу за спожитий природний газ, використаний боржником для виробництва теплової енергії в період січня - грудня 2014 року.

Станом на 14 вересня 2017 року Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради було включено до Реєстру теплопостачальних підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

05 січня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 55474278 з виконання наказу господарського суду у даній справі про стягнення з боржника ОСОБА_2 підприємства «Теплоенерго» на користь стягувача ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 4 000 000,00грн. - пені , 921 568,71грн. - трьох відсотків річних, 12 252 555,52 грн. - інфляційних втрат, 199 444,62 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до частини 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини 1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин, державний виконавець обґрунтовано, у відповідності до вимог Закону України « Про виконавче провадження» та з урахуванням вимог, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", прийняв постанову про зупинення виконавчого провадження № 55474278 в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про неможливість зупинення виконавчого провадження, оскільки основна заборгованість була погашена боржником вже після 30 листопада 2016 року, тобто, після набрання чинності Законом України № 1730, і тому положення Закону №1730 не розповсюджуються на такі правовідносини, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 2 Закону, його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Статтею 5 Закону передбачено, що реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Тобто, за умовами даного закону, заборгованість повинна бути за газ, використаний станом на 1 липня 2016 року, та не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Заборгованість відповідача виникла за газ, використаний станом на 1 липня 2016 року, і не була погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Ніяких умов щодо неможливості погашення заборгованості після набрання чинності цим законом, норми Закону не містять, а тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними.

Вказана правова позиція відображена в постановах Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 10 квітня 2018 року у справах №№ 922/1556/14, 922/2381/15.

Крім того, колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта про те, що виконавчі дії в частині стягнення судового збору не можуть бути зупиненими з підстав, передбачених пунктом 10 частини першої статті 34 «Про виконавче провадження» з огляду на наступне.

Як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця від 12 лютого 2018 року, вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 904/6272/16, виданого 01.03.2017 року зупинено у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води ( з урахуванням суми неустойки ( штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ, до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України « Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» ( а.с. 247 т.1)

Рішення щодо зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору, оскаржувана постанова не містить.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи скаргу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року, постановлену суддею Ліпинським О.В. у справі № 904/6272/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 травня 2018 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя І.О.Вечірко

Суддя О.Г.Іванов