Ухвала суду № 73936531, 11.05.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

11.05.2018 Справа № 920/330/18

Суддя господарського суду Сумської області Резніченко О.Ю., розглянувши заяву ФГ «Натон» про забезпечення позову по справі

за позовом Фермерського господарства «Натон» (с. Постольне, Сумська область)

до відповідача фізичної особи-підприємця Звоновського Анатолія Андрійовича (м. Лебедин, Сумська область)

про визнання недійсною додаткової угоди від 01.04.2018 до договору суборенди земельних ділянок від 14.04.2011,

УСТАНОВИВ:

Позивач 08.05.2018 звернувся з позовом до суду про визнання недійсною додаткової угоди від 01.04.2018 до договору суборенди земельних ділянок від 14.04.2011, зареєстрованого віділом Держкомзему Лебединського району Сумської області в книзі державної реєстрації договорів оренди землі 09.11.2011 за № 592290004000863.

Ухвалою суду від 11.05.2018 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.06.2018.

Разом з позовною заявою позивач надав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити відповідачу до винесення рішення суду укладати будь-які правочини (у тому числі, але не виключно передавати в суборенду іншим особам) щодо земельних ділянок загальною площею 226,26 га, у тому числі: ріллі - 197,57 га, сіножаття - 15,76 га, пасовища - 12,93 га, які перебували в суборенді позивача на підставі договору суборенди земельних ділянок від 14.04.2011, зареєстрованого віділом Держкомзему Лебединського району Сумської області в книзі державної реєстрації договорів оренди землі 09.11.2011 за № 592290004000863.

Заявник обгрунтовує заяву тим, що підставою для звернення позивача із заявою про забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про існування спірної додаткової угоди, яку підроблено та на підставі якої припинено право позивача на суборенду земельних ділянок загальною площею 226,26 га. Невжиття заходів щодо забезпечення позову, з урахуванням встановлених для суду нормами ГПК України, строків розгляду справи, може призвести до того, що відповідачем буде передано земельні ділянки в суборенду іншій особі чи особам, що унеможливить виконання майбутнього судового рішення та відновлення порушеногоправа позивача.

Суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки:

Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, в тому числі обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням фактично безспірних майнових прав (права власності) чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення заявника, що відповідач вчинить дії, які заявник просить суд заборонити вчиняти відповідачу.

Однак жодних належних та допустимих доказів, підтверджуючих, що невжиття заходів забезпечення позову до відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду позивачем надано не було (наприклад, публічні оголошення відповідача про намагання передати майно в суборенду іншим особам, наявність попередніх договорів або проектів угод з іншими особами тощо), а посилання на те, що у майбутньому позивач може вчинити дії з передачі майна в суборнегду, само по собі не є фактом, який підтверджує реальність ризиків невиконання у майбутньому рішення суду відповідачем.

Отже, враховуючи, що заява позивачем не обгрунтована, то суд відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст. ст. 136, 139, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ФГ «Натон» про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її винесенняя. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України

Суддя О.Ю. Резніченко