Ухвала суду № 73936246, 11.05.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

У Х В А Л А

11 травня 2018 року Справа № 913/215/18

Провадження №18/913/215/18

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій» (пр. Хіміків, 61, м. Сєвєродонецьк Луганської області)

до відповідача ОСОБА_1 селищної ради (вул. Дружби, 1, смт. Новоайдар Луганської області)

про визнання права власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональне управління автобусних станцій" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 26.04.2018 № 1/1-357 до ОСОБА_1 селищної ради з вимогою про визнання права власності на нежитлову будівлю ОСОБА_1 автостанції, розташовану за адресою: Луганська область, Новоайдарській район, смт. Новоайдар, вул. Великий шлях, буд. 62, загальною площею 61,8 кв м.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовної заяви позивач зобов'язаний додати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164 ГПК України).

В позовній заяві позивач вказав ціну позову 7994,78 грн (вартість майна щодо якого заявлено позовну вимогу), проте, у підтвердження подав лише довідку від 20.04.2018 № 1/1-351 за підписом директора та головного бухгалтера про залишкову вартість будівлі станом на 31.03.2018.

Згідно ч. 2 ст. 163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням передплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Відповідно до пп.2.2.1 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов’язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею; з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду.

На думку суду, позивачем не подано належних доказів дійсної вартості майна щодо якого заявлено позовні вимоги.

Таким чином, для правильного вирішення питання щодо ціни позову (дійсної вартості майна) та розміру судового збору, який підлягає сплаті за заявленими вимогами, необхідно зобов'язати позивача подати суду належні докази дійсної вартості нежитлової будівлі – ОСОБА_1 автостанції, розташованої за адресою: Луганська область, Новоайдарській район, смт. Новоайдар, вул. Великий шлях, буд. 62, загальною площею 61,8 кв м. станом на день звернення з даним позовом, а саме, висновок (або інший документ) про експертну оцінку вказаної будівлі.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762 грн (мінімальна ставка), що підтверджено платіжним дорученням від 23.04.2018 № 1498.

Суд не може прийняти зазначене платіжне доручення як належний доказ сплати судового збору з огляду на те, що позивачем не подано доказів дійсної вартості майна, що унеможливлює визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 163, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву від 26.04.2018 № 1/1-357 товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій» до ОСОБА_1 селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.

2. Позивачу, протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме, подати докази дійсної вартості нерухомого майна - нежитлової будівлі ОСОБА_1 автостанції, розташовану за адресою: Луганська область, Новоайдарській район, смт. Новоайдар, вул. Великий шлях, буд. 62, загальною площею 61,8 кв м., а саме – висновок (або інший встановлений законодавством документ) про експертну оцінку вказаної будівлі, та у зазначений строк подати заяву про усунення недоліків (ст. 176 ГПК України).

3. Роз’яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Регіональне управління автобусних станцій», що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з ч. 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Корнієнко