Рішення № 73935802, 17.04.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/179/18

Провадження №2/442/651/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

17 квітня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого – судді Хомика А.П.

з участю секретаря с/з – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу у загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_2 Мар’яновича, представника ОСОБА_3, яка в свою черги є представником ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житлом,-

в с т а н о в и в:

12.01.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить зобов’язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_4, у проживанні, користуванні та підключенні електропостачання до кімнати (кухні) розміром 13,3 кв.м, яка знаходиться в квартирі № АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у проживанні, користуванні та підключенні електропостачання до кімнати (кухні) розміром 13,3 кв.м, яка знаходиться в квартирі № АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову покликаються на те, що ОСОБА_4 належала на праві власності 1/3 ідеальної частини квартири №АДРЕСА_2. Належну йому частку квартири ОСОБА_4 подарував своїй онуці - ОСОБА_5, і інтересах якої діяла мати, ОСОБА_6, що підтверджується договором дарування 1/3 ід. частини квартири від 16 листопада 2000 року.

Укладаючи договір дарування позивач сподівався, що дочка (яка є власницею 1/3 квартири) та онука належним чином оцінять його вчинок та виявлять відповідний догляд і турботу до нього, як до члена сім'ї та особі похилого віку, однак з кожним роком після укладення договору дарування, проживання позивача у вищезгаданій квартирі стає нестерпнішим. Спочатку погіршились особисті стосунки між позивачем та відповідачами, які відображалися в зневажливому ставленні доньки та онуки до позивача, а в подальшому відповідачами вчинялися дії з метою вижити ОСОБА_4 з вищезгаданої квартири.

З 2015 року ОСОБА_5 обезструмила кімнату в якій проживає позивач, а в 2017 році у даній кімнаті демонтувала кахельну піч під приводом того, що планує провести індивідуальне опалення, однак з тих пір жодних робіт з підключення тепла так і не було проведено. Підключити світло до кімнати особисто позивачем та електриками, яких він задіяв не вдалося в зв'язку із протиправними дія відповідачів, а саме перешкоджання користуватися житловим приміщенням. Тим самим відповідачі позбавили позивача будь-якої можливості обігрівати житлове приміщення, через що особа похилого віку з поганим здоров'ям та певними потребами змушена доживати свій вік в умовах непридатних для життя.

Відповідачі свідомо не хочуть дійти згоди з позивачем у цьому питанні оскільки вважають, що своїми діями заставлять ОСОБА_4 переїхати з даної квартири, однак іншого житла (нерухомого майна) у позивача немає.

Багаторазові спроби позивача домовитись з відповідачами, як і звернення до відповідних органів не дали жодного результату, крім цього ОСОБА_5 чинить опір працівникам комунальних служб у спробі забезпечити квартиру №АДРЕСА_3 світлом та газом, а тому змушений звернутись до суду з даним позовом

Відзиву на позов від відповідача не поступало.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові. Не заперечив щодо заочного розгляду справи, оскільки відповідачі не бажають з’являтись в судові засідання.

Відповідачі в судові засіданні, призначені на 19.02.2018 року, 15.03.2018 року, 17.04.2018 до суду не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п.4, ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, відповідачі вважаються такими, що були повідомлені належним чином про час і місце судового засідання.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_4, будучи власником 1/3 частини квартири № АДРЕСА_1, подарував її відповідачці - ОСОБА_6, від імені якої діяла її мати ОСОБА_5 що підтверджується договором дарування, укладеним 16.11.2000 року та посвідченим приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_7

З пояснень представника позивача встановлено, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні кімнатою (кухнею) розміром 13,3 кв.м, яка знаходиться в квартирі № АДРЕСА_1, де він проживає. Відповідач ОСОБА_5 у 2015 році обезструмила кімнату, а в 2017 році у даній кімнаті демонтувала кахельну піч під приводом того, що планує провести індивідуальне опалення, однак з тих пір жодних робіт з підключення тепла так і не було проведено. Підключити світло до кімнати особисто позивачем та електриками, яких він задіяв не вдалося у зв'язку із протиправними дія відповідачів.

З відповіді на запит № 17846/44/01-17 від 26.12.2017 року, даною начальником ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8, вбачається, що ОСОБА_4 звертався 22.09.2015 р. в Дрогобицький ВП ГУ НП у Львівській області по факту відключення газу та світла в помешканні заявника громадянкою ОСОБА_5 за адресою: вул. Холмська, 11/5, м.Дрогобич Львівської області, а з відповіді № 17708/44/17 від 19.12.2017 року заявнику ОСОБА_4 на його заяву №12391 від 13.12.2017 року повідомили, що його заява носить цивільно-правовий характер та рекомендували звернутись до суду.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Статтею 9 ЖК України визначені житлові права громадян, зокрема, частиною 4, 5 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Враховуючи, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у проживанні, користуванні та підключенні електропостачання до кімнати, де він проживає, суд приходить до висновку, що відповідачі перешкоджають позивачу у вільному володінні та користуванні житловим приміщенням, оскільки володілець житла має право на вільний доступ до нього, а реалізація такого права не може ставитись у залежність від волі інших осіб.

З огляду на викладене, суд, вважає встановленим факт здійснення позивачу перешкод у користуванні спірною кімнатою у квартирі №АДРЕСА_4, тому його права як члена сім’ї власників зазначеної квартири підлягають захисту шляхом усунення таких перешкод.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України з урахуванням задоволення позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 640 грн., що підтверджується квитанцією.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Зобов’язати ОСОБА_9 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у проживанні, користуванні та підключенні електропостачання до кімнати (кухні) розміром 13,3 кв.м, яка знаходиться в квартирі № АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у проживанні, користуванні та підключенні електропостачання до кімнати (кухні) розміром 13,3 кв.м, яка знаходиться в квартирі № АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в рівних частках судовий збір в розмірі 640 грн. в користь ОСОБА_4.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Хомик А.П.