Рішення № 73935623, 27.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2018

Справа № 910/17619/16

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон»

про

стягнення 379747 грн. 49 коп.

Суддя Отрош І.М.

Секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.09.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» про стягнення 379747 грн. 49 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов Договору оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 (укладеного між Державним підприємством «Одеська Залізниця», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансдон») не у повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків здійснив оплату за оренду прийнятих у тимчасове користування від позивача вагонів, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3523361 грн. 82 коп. За таких обставин, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 119062 грн. 74 коп. за період з 15.05.2015 по 04.09.2016 та інфляційні втрати у розмірі 260684 грн. 74 коп. за період з травня 2015 року по серпень 2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17619/16, розгляд справи призначено на 18.10.2016.

18.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/8285/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» про стягнення суми основного боргу та пені за Договором оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012. Оскільки судом у справі № 910/8285/16 наразі не прийнято рішення та не встановлено прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за Договором оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012, на думку відповідача, відсутній предмет спору у даній справі, у зв’язку з чим провадження у справі підлягає припиненню.

У судовому засіданні 18.10.2016 представник позивача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8285/16.

Обгрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначив, що судом у справі № 910/8285/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» про стягнення суми основного боргу та пені за Договором оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 встановлюється сума основного боргу відповідача за вказаним договором, а розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснюється від розміру основного боргу. За таких обставин, зважаючи, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, розмір яких залежить від суми основного боргу, який встановлюється судом у справі № 910/8285/16, позивач просив суд зупинити провадження у справі № 910/17619/16 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8285/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 зупинено провадження у справі № 910/17619/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» про стягнення 379747 грн. 49 коп. до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8285/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» про стягнення 4722542 грн. 03 коп.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункт 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14.02.2018 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/17619/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 поновлено провадження у справі №910/17619/16, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, судове засідання призначено на 27.03.2018.

Судове засідання, призначене на 27.03.2018, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 судове засідання призначено на 27.04.2018.

Представник позивача у судове засідання 27.04.2018 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103045102533.

Представник відповідача у судове засідання 27.04.2018 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103045102223.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Підстав для відкладення (оголошення перерви) розгляду справи судом не встановлено.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 27.04.2018, неявку представників сторін та неповідомлення причин неявки, суд розглянув справу за відсутності представників сторін.

Відзиву на позовну заяву (інших заяв по суті справи) у встановлені строки сторонами суду не подано.

У судовому засіданні 27.04.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та складено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2012 між Державним підприємством «Одеська залізниця» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансдон» (орендар) укладено Договір оренди вантажних вагонів № ОД/М-12-36дНЮ, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування на засадах оренди 300 нафто-бензинових цистерн з довготривалого запасу для перевезення вантажів, передбачених Правилами.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником Державного підприємства «Одеська залізниця».

Так, Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» урегульований особливий порядок утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Відповідно до преамбули вказаного Закону цей Закон визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Згідно з частиною 2 розділу III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 1 статті 2 цього Закону передбачено, що утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частин 6, 7 статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання.

На виконання зазначеного Закону, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 (опублікована в Урядовому кур'єрі, 2014, 07, 04.07.2014 № 118), було утворено ПАТ «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Відповідно до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", що є додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Державне підприємство «Одеська залізниця» включено до вказаного переліку.

Згідно зі Статутом (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735) ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

За таких обстави, ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником Державного підприємства «Одеська залізниця».

Відповідно до п. 2.1 Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 фактична передача вагонів в оренду здійснюється на станції Знам’янка Одеської залізниці після проведення їх відновлювального ремонту. Акти приймання-передачі підписуються зі сторони орендаря посадовими особами, які діють на підставі прав, наданих по посаді, статуту підприємства або на підставі довіреностей, зі сторони орендодавця начальником станції, представником вагонного депо.

Згідно з п. 3.1 Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 орендна плата за перший (базовий) місяць оренди складає 60 грн. (без ПДВ) на добу за один вагон, але не менше 10% на рік від вартості вагону, визначеної шляхом незалежної оцінки, проведеної після відновлювального ремонту. Вказана орендна плата діє до 30.04.2014.

Орендна плата, розрахована відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору діє до 31.04.2014. Сторони узгодили, що з 31.04.2014 орендодавець має право запропонувати орендарю підвищити орендну плату за цим договором. У цьому разі орендар зобов’язаний розглянути пропозицію орендодавця та повідомити йому про своє рішення не пізніше 14 днів з моменту отримання пропозиції. У разі досягнення сторонами згоди про підвищення орендної плати сторони складають відповідну додаткову угоду. У разі недосягнення сторонами згоди щодо підвищення орендної плати протягом 30 календарних днів з моменту отримання орендарем відповідної пропозиції орендодавця цей Договір вважається достроково припиненим (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п.п. 3.4, 3.5 Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 при підрахунках орендної плати неповна доба враховується за повну. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 3.6 Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 орендна плата нараховується з дати підписання сторонами актів приймання-передачі вагонів в оренду згідно з Додатками. Нарахування та сплата орендної плати за цим Договором припиняється з дати здачі вагонів з оренди на станції приписки. Орендна плата не нараховується на період знаходження вагона у плановому виді ремонту, тобто з дати виписки повідомлення форми ВУ-23М (про несправність вагону) до дати виписки повідомлення форми ВУ-36М (про приймання вагонів з ремонту).

Відповідно до п. 11.1 Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 цей договір діє з моменту його підписання та до 31.01.2018 включно.

01.03.2012 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012, якою визначили, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування на засадах оренди 650 нафто-бензинових цистерн з довготривалого запасу для перевезення вантажів, передбачених Правилами.

21.10.2013 сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012, якою доповнили Договір п. 3.7 та визначили, що на час знаходження орендованих вагонів на погодженій станції відстою для договору оренди, відносно цих вагонів, призупиняється. Орендна плата під час перебування вагонів на відстої не враховується. Відстій вагонів оформляється окремим Договором між залізницею та Орендатором,. Договірний тариф за надання вказаної послуги нараховується та сплачується за ставкою, яка діє на залізниці.

Згідно з Додатковою угодою № 3 від 16.06.2014 до Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 сторони визначили, що орендна плата за перший (базовий) місяць оренди складає 120 грн. (без ПДВ) за один вагон на добу, але не менше 10% на рік від вартості вагону, визначеної шляхом незалежної оцінки, проведеної після проведення відновлювального ремонту.

Розмір базової ставки орендної плати по кожному вагону надано у Додатку № 53 до Договору (п. 2 Додаткової угоди № 2).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012, суд дійшов висновку, що він є договором оренди (найму).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що за березень 2015 року позивачем було нараховано відповідачу орендну плату (разом з ПДВ) за користування вагонами у розмірі 288000 грн. 00 коп., за квітень 2015 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 1286382 грн. 97 коп., за травень 2015 року – орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 1256696 грн. 03 коп., за червень 2015 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 1098676 грн. 58 коп., за липень 2015 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 828008 грн. 26 коп., за серпень 2015 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 534177 грн. 46 коп., за вересень 2015 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 437021 грн. 52 коп., за жовтень 2015 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 534293 грн. 64 коп., за листопад 2015 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 421867 грн. 54 коп., за грудень 2015 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 326207 грн. 39 коп., за січень 2016 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 185827 грн. 43 коп., за лютий 2016 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 111910 грн. 10 коп., за березень 2016 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 113143 грн. 80 коп., за квітень 2016 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 109494 грн. 00 коп., за травень 2016 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 107012 грн. 14 коп., за червень 2016 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 96354 грн. 72 коп., за липень 2016 року - орендну плату (разом з ПДВ) у розмірі 99566 грн. 54 коп., що підтверджується відповідними накопичувальними картками за спірний період (які, зокрема, містять відомості щодо кількості вагонів, які перебували у користуванні відповідача у звітних місяцях), актами загальної форми, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи 18.10.2016 та відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви.

Таким чином, загальний розмір орендної плати за період з березня 2015 року по липень 2016 року становить 7834640 грн. 12 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам визначення розміру орендної плати, викладеним у розділі 3 Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012, та є обґрунтованим.

Відповідачем не було надано заперечень щодо місячних розмірів орендної плати, нарахованої позивачем за спірний період відповідно до Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 Договору № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Остаточний розрахунок проводить не пізніше 15-го числа наступного місяця за звітним, з урахуванням індексу інфляції.

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом встановлено, що у спірному періоді (з травня 2015 року по липень 2016 року) відповідач сплатив позивачу грошові кошти у загальному розмірі 4311278 грн. 30 коп., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача, копії яких долучено відповідачем до матеріалів справи 11.10.2016.

Таким чином, враховуючи загальний розмір орендної плати, що підлягав сплаті відповідачем за період з березня 2015 року по липень 2016 року у сумі 7834640 грн. 12 коп., та суму сплачених відповідачем грошових коштів у розмірі 4311278 грн. 30 коп., у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3523361 грн. 82 коп.

Судом встановлено, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором № ОД/М-12-36дНЮ від 26.01.2012 щодо сплати орендної плати за користування вагонами, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» заборгованості з орендної плати у розмірі 3598746 грн. 52 коп. (в тому числі за період, стягнення заборгованості за який є предметом позову у даній справі) та пені у розмірі 1206988 грн. 91 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) – справа №910/8285/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 зупинено провадження у справі № 910/17619/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» про стягнення 379747 грн. 49 коп. до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/8285/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» про стягнення 4722542 грн. 03 коп. (враховуючи, що судом у справі №910/8285/16 встановлюються обставини щодо розміру заборгованості відповідача, дати та суми сплати ним орендних платежів).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 у справі №910/8285/16, яке набрало законної сили 01.12.2017, позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» 3598746 грн. 52 коп. основного боргу, 1143095 грн. 69 коп. пені, 39399 грн. 12 коп. витрат за проведення судової експертизи та 71127 грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору.

У вказаному рішенні судом було встановлено, що згідно з наявними в матеріалах справи Актами про приймання вагонів-цистерн, які підписані сторонами без зауважень та заперечень і скріплені печатками обох підприємств, позивач передав відповідачу в оренду вагони, проте відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань несвоєчасно здійснював орендну плату, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 3598746,52 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 119062 грн. 74 коп. за період з 15.05.2015 по 04.09.2016 та інфляційні втрати у розмірі 260684 грн. 74 коп. за період з травня 2015 року по серпень 2016 року (відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позовної заяви).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку 3% річних, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано 3% річних у загальному розмірі 119062 грн. 74 коп., а саме: 3% річних у розмірі 2468 грн. 35 коп. за прострочення сплати орендної плати за квітень 2015 року; 3% річних у розмірі 4541 грн. 96 коп. за прострочення сплати орендної плати за травень 2015 року; 3% річних у розмірі 7203 грн. 96 коп. за прострочення сплати орендної плати за червень 2015 року; 3% річних у розмірі 8923 грн. 27 коп. за прострочення сплати орендної плати за липень 2015 року; 3% річних у розмірі 8344 грн. 98 коп. за прострочення сплати орендної плати за серпень 2015 року; 3% річних у розмірі 7746 грн. 16 коп. за прострочення сплати орендної плати за вересень 2015 року; 3% річних у розмірі 7400 грн. 24 коп. за прострочення сплати орендної плати за жовтень 2015 року; 3% річних у розмірі 8114 грн. 94 коп. за прострочення сплати орендної плати за листопад 2015 року; 3% річних у розмірі 8273 грн. 88 коп. за прострочення сплати орендної плати за грудень 2015 року; 3% річних у розмірі 7951 грн. 13 коп. за прострочення сплати орендної плати за січень 2016 року; 3% річних у розмірі 8562 грн. 53 коп. за прострочення сплати орендної плати за лютий 2016 року; 3% річних у розмірі 8318 грн. 70 коп. за прострочення сплати орендної плати за березень 2016 року; 3% річних у розмірі 8613 грн. 13 коп. за прострочення сплати орендної плати за квітень 2016 року; 3% річних у розмірі 8354 грн. 55 коп. за прострочення сплати орендної плати за травень 2016 року; 3% річних у розмірі 8598 грн. 86 коп. за прострочення сплати орендної плати за червень 2016 року; 3% річних у розмірі 5646 грн. 05 коп. за прострочення сплати орендної плати за липень 2016 року.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, та як позивачем не враховано, що дата сплати боржником боргу не враховується до періоду нарахування 3% річних.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок 3% річних за прострочення сплати відповідачем орендної плати (в межах заявлених позивачем періодів нарахування та з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат (їх дат та сум сплачених коштів)).

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

1271987.25

16.05.2015 - 21.05.2015

6

3 %

627.28

971987.25

22.05.2015 - 03.06.2015

13

3 %

1038.56

771987.25

04.06.2015 - 15.06.2015

12

3 %

697,96 (в межах, заявлених позивачем)

2028683.28

16.06.2015 - 22.06.2015

7

3 %

1167.19

1928683.28

23.06.2015 - 23.06.2015

1

3 %

158.52

1828683.28

24.06.2015 - 01.07.2015

8

3 %

1202.42

1728683.28

02.07.2015 - 15.07.2015

14

3 %

1847,09 (в межах, заявлених позивачем)

2827359.86

16.07.2015 - 15.08.2015

31

3 %

7203.96

3655368.12

16.08.2015 - 24.08.2015

9

3 %

2703.97

3455368.12

25.08.2015 - 03.09.2015

10

3 %

2840.03

3455368.12

04.09.2015 - 14.09.2015

11

3 %

3078,83 (в межах, заявлених позивачем)

3839545.58

15.09.2015 - 21.09.2015

7

3 %

2209.05

3639545.58

22.09.2015 - 28.09.2015

7

3 %

2093.99

3389545.58

29.09.2015 - 29.09.2015

1

3 %

278.59

3052495.58

30.09.2015 - 15.10.2015

16

3 %

3763,35 (в межах, заявлених позивачем)

3489517.10

16.10.2015 - 22.10.2015

7

3 %

2007.67

3359517.10

23.10.2015 - 28.10.2015

6

3 %

1656.75

3199517.10

29.10.2015 - 29.10.2015

1

3 %

262.97

2754517.10

30.10.2015 - 03.11.2015

5

3 %

1131.99

3654517.10

04.11.2015 - 15.11.2015

12

3 %

2399,97 (в межах, заявлених позивачем)

3188810.74

16.11.2015 - 29.11.2015

14

3 %

3669.32

2866943.20

30.11.2015 - 06.12.2015

7

3 %

1649.47

2766943.20

07.12.2015 - 15.12.2015

9

3 %

1819,36 (в межах, заявлених позивачем)

3158810.74

16.12.2015 - 29.12.2015

14

3 %

3634.80

3028810.74

30.12.2015 - 11.01.2016

13

3 %

3236.26

2928810.74

12.01.2016 - 15.01.2016

4

3 %

722,17 (в межах, заявлених позивачем)

3255018.13

16.01.2016 - 11.02.2016

27

3 %

7223.46

3175018.13

12.02.2016 - 15.02.2016

4

3 %

782,88 (в межах, заявлених позивачем)

3360845.56

16.02.2016 - 22.02.2016

7

3 %

1933.64

3326284.66

23.02.2016 - 15.03.2016

22

3 %

5741,26 (в межах, заявлених позивачем)

3438194.76

16.03.2016 - 24.03.2016

9

3 %

2543.32

3375050.96

25.03.2016 - 26.03.2016

2

3 %

554.80

3365550.96

26.03.2016 - 27.03.2016

2

3 %

276,62 (в межах, заявлених позивачем)

3315550.96

28.03.2016 - 15.04.2016

19

3 %

4905,20 (в межах, заявлених позивачем)

3428694.76

16.04.2016 - 27.04.2016

12

3 %

3381.73

3378694.76

28.04.2016 - 28.04.2016

1

3 %

277.70

3328694.76

29.04.2016 - 15.05.2016

17

3 %

4377,46 (в межах, заявлених позивачем)

3438188.76

16.05.2016 - 26.05.2016

11

3 %

3108.50

3401176.62

27.05.2016 - 29.05.2016

3

3 %

838.65

3371176.62

30.05.2016 - 30.05.2016

1

3 %

277.08

3330676.62

31.05.2016 - 15.06.2016

16

3 %

4106,31 (в межах, заявлених позивачем)

3437688.76

16.06.2016 - 23.06.2016

8

3 %

2260.40

3431334.04

24.06.2016 - 29.06.2016

6

3 %

1692.16

3341334.04

30.06.2016 - 15.07.2016

16

3 %

4119,45 (в межах, заявлених позивачем)

3437688.76

16.07.2016 - 26.07.2016

11

3 %

3108.05

3335116.76

27.07.2016 - 15.08.2016

20

3 %

5208,26 (в межах, заявлених позивачем)

3434683.30

16.08.2016 - 03.09.2016

19

3 %

5363.75

Всього:

115182,20 грн.

Таким чином, обгрунтованим розміром 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 115182 грн. 20 коп., у зв’язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» 3% річних у розмірі 119062 грн. 74 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 115182 грн. 20 коп.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 260684 грн. 74 коп. за загальний період з травня 2015 року по липень 2016 року (відповідно до розрахунку інфляційних втрат, долученого до позовної заяви).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв’язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» інфляційних втрат у розмірі 260684 грн. 74 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, відповідачем не надано протягом розгляду даної справи заперечень як щодо факту користування ним вагонами у тій кількості та у тому періоді, відповідно до яких позивачем здійснено нарахування плати за вагони, та не висловлено заперечень (в тому числі не надано власного конррозрахунку) щодо нарахованих позивачем розмірів 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансдон» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69; ідентифікаційний код: 35570568) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) 3% річних у розмірі 115182 (сто п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 260684 (двісті шістдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 74 коп. та судовий збір у розмірі 5638 (п’ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.05.2018

Суддя І.М. Отрош