Ухвала суду № 73934615, 10.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 331/2364/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/778/532/18 Головуючий в 1-й інстанції - Клименко Л.В.

Єдиний унікальний № 331/2364/18 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Дадашевої С.В., Гончара О.С.,

при секретарі Вечеренко Є.М.,

за участю прокурора Бреславського О.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника адвоката Кравцова В.М.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференц зв'язку, матеріали кримінального провадження №32018080020000006, за апеляційною скаргою прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Ахметової Я.І. на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2018 року, якою

відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чапаєвка Пологівського району Запорізької області, українця, громадянина України, має вищу освіту, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України,

встановила:

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2018 року, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці до 27.06.2018 року. Покладено на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначила, що у ході розгляду клопотання прокурором не було доведено наявність доказів того, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою для запобігання ризикам. При обранні підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу слідчий суддя врахувала тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований та має стабільне джерело доходу, є єдиним годувальником в сім'ї, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків. Також слідчим суддею враховано, що ОСОБА_2 визнає свою провину та активно співпрацює зі слідством, має намір укласти угоду про визнання винуватості. Враховуючи всі обставини кримінального провадження слідчий суддя прийшла до висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, яким є домашній арешт у нічний час доби.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Ахметова Я.І. посилається незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді. Органом досудового слідства встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного та експертів, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, на думку прокурора, найбільш доцільним є обрання стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу процесуального прокурора; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги процесуального прокурора; перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Ахметової Я.І. задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

До початку апеляційного розгляду захисником підозрюваного було заявлено клопотання про повернення апеляційної скарги прокурору у зв'язку з пропуском строку на апеляційне скарження ухвали слідчого судді від 27.04.2018 року та за відсутності клопотання про його поновлення. Захисник зазначає, що прокурором було подано апеляційну скаргу 04-05 травня 2018 року у той час, як строк на оскарження ухвали слідчого судді скінчився 02 травня 2018 року. На обґрунтування своїх доводів захисник посилається на Нормативні строки пересилання листів у межах України операторами поштового зв'язку, з яких вбачається, що для місцевих непріоритетних листів встановлено норматив «Д+2».

Вивчивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків. Апеляційна скарга прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Ахметової Я.І. датована 02.05.2018 року та була направлена за допомогою поштового зв'язку, що підтверджується конвертом. Разом з тим, неможливо встановити зі штампу на конверті коли було подано апеляційну скаргу на пошту. У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про можливість прийняття до розгляду апеляційної скарги прокурора та вважає, що прокурором не пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 27.04.2018 року.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України враховано наявність обґрунтованої підозри, перевірені обставини щодо існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів, зокрема, можливість переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду з метою уникнення кримінального покарання; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання, поставлене слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя врахувала вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, погодився із обґрунтованістю підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, однак вважала що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які він посилається в клопотанні. Таким чином на переконання слідчого судді, прокурором під час розгляду клопотання не було доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявлених ризиків.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі, фактично дублюють доводи клопотання. Слідчим суддею були встановлені і враховані обставини кримінального провадження, про які зазначалося у клопотанні і на які повторно вказує прокурор в апеляційній скарзі. Разом з тим, апелянт, так само як і під час розгляду клопотання, не надав доказів того, що менш суворий запобіжний захід (домашній арешт), не зможе запобігти заявленим ризикам.

Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомість наявних доказів що вказують на обґрунтовану підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкості вчиненого злочину та можливого покарання, даних про його особу, міцності соціальних зв'язків підозрюваного, наявності постійного місця проживання, вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан, обставин досудового розслідування, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу менш суворого, ніж утримання під вартою (про який клопотав слідчий), у виді домашнього арешту у нічний час, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, що може в достатній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 слідчий суддя прийшла до висновків, які колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та відповідають практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінила всі обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивувала своє рішення.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.

При цьому, слід зауважити, що підозрюваний після застосування запобіжного заходу з'являвся на виклики слідчого, умов вказаного запобіжного заходу не порушував і дотримувався покладених на нього обов'язків. Прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження.

Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 Ахметової Я.І. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці до 27.06.2018 року. Покладено на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ю.О. Гріпас С.В. Дадашева О.С. Гончар