Ухвала суду № 73932299, 14.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/199/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 186 (82, 86-1, 141) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Осєтрова В.І.,

суддів Кабанової В.В., Гончара В.М.,

із секретарем Пилипенко К.К.,

за участю прокурора Положенцевої О.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 07.05.2018 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, без утриманців, ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Застосовано підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання з покладанням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда із клопотанням, яке погоджено із прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_5, в якому просила застосувати стосовно ОСОБА_4, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.05.2018 року за №12018120020004052, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 07.05.2018 року у задоволенні клопотання слідчого було відмовлено. Підозрюваному ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням обов’язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Строк дії застосованого запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання встановлено в межах двохмісячного строку досудового розслідування, тобто до 04.07.2018 року.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя зазначив, що прокурор довів сукупність обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м’яких видів запобіжних заходів для запобігання ризиків зазначених у клопотанні. Прокурор не надав доказів, що в цьому або іншому провадженні ОСОБА_4 перешкоджає слідству, впливає на свідків, змінює місце проживання.

Визнання пред’явленої підозри свідчить про відсутність у підозрюваного підстав для приховування, перешкоджання чи перекручування визначальних обставин у справі.

Водночас, слідчий суддя зазначив щодо можливості не підтвердження кваліфікації відкритого заволодіння майном.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді в апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який є тяжким злочином. ОСОБА_4 офіційно не працює, не одружений, дітей чи інших осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків.

Зазначає, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий: 31.05.2011 року Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч.3 ст.185 КК України; 02.11.2011 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 ч.4 ст.70 КК України. Крім того, 24.01.2018 року та 02.03.2018 року до Кіровського районного суду м.Кіровограда скеровано два обвинувальних акта стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України. 08.05.2018 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Зазначає, що слідчий суддя відмовляючи у застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою та обираючи запобіжний захід відносно підозрюваного у вигляді особистого зобов’язання не взяв до уваги про відсутність місця реєстрації та постійного місця проживання підозрюваного.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, захисника – адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, які надійшли із районного суду, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України: Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України: Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Наразі, ОСОБА_4 органом досудового розслідування висунуто підозру за ч. 2 ст. 186 КК України.

Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на наявних зібраних в ході досудового розслідування доказах, як зокрема: протоколом ОМП, протоколами допиту свідків, протоколом допиту підозрюваного.

З огляду на викладене, вказане дає підстави прийти до висновку, що існують факти та інформація, які можуть переконати в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.

Разом з тим, кваліфікацію такого правопорушення, колегія суддів наразі не піддає оцінюванню, оскільки доведеність вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, повинна бути перевірена виключно під час розгляду матеріалів кримінального провадження по суті. Тому, посилання слідчого судді суду першої інстанції щодо можливості не підтвердження кваліфікації відкритого заволодіння майном є безпідставні.

На думку колегії суддів належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та не зможе запобігти ризикам зазначеним у клопотанні слідчого.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_4 не працює, отже офіційного та постійного джерела доходу немає, не одружений, дітей чи інших осіб на утриманні не має, відсутнє місце реєстрації та постійне місце проживання, вказане свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків, а тому перебуваючи на волі та усвідомлюючи загрозу неминучості покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, тобто існує наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово судимий: 31.05.2011 року Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч.3 ст.185 КК України; 02.11.2011 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України. Більше того, 24.01.2018 року та 02.03.2018 року до Кіровського районного суду м.Кіровограда скеровано два обвинувальних акта стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.190, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України. Не зважаючи на те, що стосовно ОСОБА_4 матеріали кримінальних проваджень перебувають на розгляді у суді, знову вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, про що йому 08.05.2018 року оголошено про підозру.

Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпеку підозрюваного ОСОБА_4, що у свою чергу доводить ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

З огляду на вище викладене, апеляційні вимоги прокурора стосовно наявності ризиків передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України є такими, що знайшли своє повне підтвердження під час апеляційного розгляду.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду не обґрунтовано відмовив у задоволені клопотання слідчого у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання за обставин даного кримінального провадження, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не зможе запобігти доведеним ризикам, та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Враховуючи обґрунтованість пред’явленої підозри ОСОБА_4, а також наявності ризиків передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що стосовно підозрюваного необхідно застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування, з визначенням застави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 194, 196 КПК України, тому вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора, скасувати ухвалу слідчого судді з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_5 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 травня 2018 року – скасувати.

Клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 52 ( п’ятдесят два ) дня, з 10:00 год. 14.05.2018 року до 10:00 год. 04.07.2018 року, взявши його під варту в залі суду негайно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 35240,00 грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі за № 12018120020004052 від 04.05.2018 року, не пізніше 5-ти днів з дня обрання запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінального провадженні за винятком участі у процесуальних діях.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов’язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2