Постанова № 73931903, 08.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/16600/17 Номер провадження 22-ц/775/762/2018

Категорія 53

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

суддів Кішкіної І.В. (доповідач), Новікової Г.В., Папоян В.В.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу № 234/16600/17 за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення заборгованості компенсаційних виплат за працю в шкідливих умовах за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 березня 2018 року (суддя Чернобай А.О., повний текст рішення складено 02 березня 2018 року),

в с т а н о в и в :

03 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальностю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення заборгованості компенсаційних виплат за працю в шкідливих умовах, посилаючись на те, що 04 червня 2013 року позивач був прийнятий на роботу згідно наказу № 83 до відповідача слюсарем-ремонтником 4 розряду в цех переробки виробничих відвалів. ТОВ «Краматорський феросплавний завод» є металургійним підприємством зі шкідливими умовами праці. 06 жовтня 2014 року відповідачем був виданий наказ № 40 про проведення атестації робочих місць, а виробництво феромарганцю відповідачем розпочалося 29 січня 2014 року, атестація проведена була лише у січні 2016 року. Доплату за умови праці і молоко позивач став отримувати з 01 лютого 2016 року. У квітні 2016 року на ТОВ «Краматорський феросплавний завод» був виданий наказ про скорочення штатного розкладу і звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач був письмово повідомлений та 21 червня 2016 року наказом № 86к звільнений з виплатою середньомісячного заробітку. Позивач вважає, що з кінця січня 2014 року, коли почала працювати доменна піч по виплавці феромарганцю, і до 01 лютого 2016 року він з вини відповідача, працюючи в шкідливих умовах праці, недоотримав доплату за шкідливі умови праці у розмірі 23423,98 грн. Тому просив суд стягнути з відповідача заборгованість з компенсаційних виплат за працю в шкідливих умовах за період з 01 червня 2014 року по 01 лютого 2016 року у сумі 23423,98 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 01 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» про стягнення заборгованості компенсаційних виплат за працю в шкідливих умовах відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_3 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом порушені норми матеріального права, а саме ним не взято до уваги вимоги ст. 153 КЗпП України, якою передбачено відповідальність відповідача за порушення умов охорони праці, які відповідач порушував два роки, не забезпечивши належні умови праці з того часу, як запрацювала піч по виплавці феромарганцю і створила шкідливі умови. Також судом не враховано, що відповідачем був порушений термін проведення атестації один раз у 5 років, з дня реєстрації відповідача 14 липня 2010 року і до проведення атестації робочих місць пройшло 5 років 6 місяців.

Відповідач ТОВ «Краматорський феросплавний завод» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що в апеляційній скарзі головним доводом позивача є недотримання умов законодавства, а саме невчасне, з недотриманням строків встановлених законодавством проведення атестації, але відповідачем видано наказ 06 жовтня 2014 року про проведення атестації робочих місць за умовами праці, створено атестаційну комісію, за результатами атестації видано наказ 01 лютого 2016 року, згідно якого затверджено перелік робочих місць, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавством. Тобто порушень при проведенні атестації робочих місць за умовами праці згідно законодавства не допущено.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Копію апеляційної скарги отримано відповідачем 13 квітня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі п. 9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що з 04 червня 2013 року позивач ОСОБА_3 згідно наказу № 83 від 04 червня 2013 року працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» слюсарем-ремонтником 4 розряду в цеху переробки виробничих відвалів, наказом №216 від 01 жовтня 2013 року переведено слюсарем-ремонтником 5 розряду, наказом № 616 від 01 грудня 2014 року переведено в тому же цеху слюсарем-ремонтником 6 розряду (а.с.8-10).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» зареєстровано рішенням виконкому Краматорської міської ради Донецької області 14 липня 2010 року, запис № 12701020000003259. Код в реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 371334410. Задування доменної печі проведено в січні 2014 року (а.с.23).

Наказом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» № 262 від 06 жовтня 2014 року «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» було створено атестаційну комісію та розпочато роботу з проведення атестації робочих місць щодо умов праці (а.с.56-58).

Наказом № 40 від 01 лютого 2016 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» ТОВ «Краматорський феросплавний завод» за результатами роботи атестаційної комісії затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавством та почато систему заходів (нарахування та виплати компенсацій, надбавок та інше) на виконання зазначеного наказу та положень законодавства (а.с.26-27).

Згідно наказу ТОВ «Краматорський феросплавний завод» № 86к від 21 червня 2016 року ОСОБА_3 звільнено з посади слюсаря-ремонтника цеху переробки виробничих відвалів у зв'язку із скороченням штату робітників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.7).

З довідки ТОВ «Краматорський феросплавний завод» від 11 січня 2018 року вбачається, що на момент звільнення з ОСОБА_3 був проведений повний розрахунок з виплати заробітної плати та належних йому компенсаційних виплат згідно діючого законодавства (а.с.59).

Згідно із ст. 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно із Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від №442 від 01 серпня 1992 року, та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України №41 від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів (п.2 Порядку) основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно із пунктом 4.1 та 4.2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до п.6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем відповідно до наказу № 40 від 01 лютого 2016 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» за результатами атестації робочих місць за умовами праці за професією слюсар-ремонтник цеху переробки виробничих відвалів встановлена тривалість додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці 6 календарних днів, доплата за роботу із шкідливими і важкими умовами праці в розмірі 8% тарифної ставки, безоплатне забезпечення молоком. Позивачеві з 01 лютого 2016 року відповідач нараховував та сплачував компенсацію за роботу із шкідливими умовами праці (а.с.74-76).

Згідно із пунктом 11 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.

З листа Головного управління Держпраці у Донецькій області від 18 лютого 2016 року вбачається, що посадовими особами Держпраці здійснено перевірку за фактами, викладеними в зверненні позивача. В ході перевірки встановлено, що для організації та проведення атестації робочих місць за умовами праці видано наказ № 262 від 06 жовтня 2014 року «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», згідно якого створено атестаційну комісію. За результатами атестації видано наказ № 40 від 01 лютого 2016 року, згідно якого затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавством. За результатами атестації робочих місць за умовами праці за професією слюсар-ремонтник цеху переробки виробничих відвалів встановлена тривалість додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, доплата за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, безоплатне забезпечення молоком (а.с. 25). Тобто, з вказаного листа не вбачається, що в ході перевірки встановлені порушення щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці за професією позивача слюсар-ремонтник цеху переробки виробничих відвалів встановлені пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. При цьому, стягнення позивачеві компенсаційних виплат за шкідливі умови праці за період з 01 лютого 2014 року по 01 лютого 2016 року неможливо, оскільки підтвердити пільговий характер роботи можуть лише результати атестації робочого місця за умовами праці, відсутність підтвердження атестації не породжує виникнення права на компенсацію працівникам за роботу із шкідливими умовами праці.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідачем не забезпечені належні умови праці з того часу, як запрацювала піч по виплавці феромарганцю і створила шкідливі умови, був порушений термін проведення атестації один раз у 5 років та порушені його права щодо отримання компенсаційних виплат за шкідливі умови праці за період з 01 лютого 2014 року по 01 лютого 2016 року, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогам закону, оскільки, виходячи з аналізу ст. 100 КЗпП України, ст. 7 Закону України «Про охорону праці», Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, підтвердити пільговий характер роботи можуть лише результати атестації робочого місця за умовами праці, яка була відповідачем призначена відповідачем 06 жовтня 2014 року після задування доменної печі в січні 2014 року та проведена 01 лютого 2016 року.

Доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом по суті позову допущено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідачем викладені обставини, які досліджені судом першої інстанції та апеляційним судом як підстави щодо відмови в задоволенні позову.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості компенсаційних виплат за працю в шкідливих умовах з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору судом першої інстанції в порушення норм процесуального права було зазначено про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 704,80 грн. з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору, при цьому в резолютивній частині рішення стягнув судовий збір з позивача ОСОБА_3

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору у разі залишення позову без задоволення судовий збір з відповідача стягненню не підлягає, а тому, оскільки суд першої інстанції стягнув судовий збір через неправильне застосування норм процесуального права, тому в цій частині рішення підлягає скасуванню.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, п. 9 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 01 березня 2018 року в частині стягнення судового збору з ОСОБА_3 в сумі 704,80 грн. скасувати.

В решті частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді І.В. Кішкіна

Г.В. Новікова

В.В.Папоян

Повний текст постанови складено 08 травня 2018 року

Суддя-доповідач І.В.Кішкіна