Рішення № 73931763, 11.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1035/2018

Номер справи 243/1597/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» травня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов’янського міського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області, про визначення порядку спілкування з дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов’янського міського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області про визначення порядку спілкування з дитиною, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням суду він визнаний батьком дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Беручи до уваги той факт, що стосунки між ним та відповідачем погіршилися та відповідач не дає йому бачитися зі своїм сином в добровільному порядку, вважає за потрібне визначити порядок спілкування з дитиною в судовому порядку.

Просить суд визначити наступний порядок його спілкування з сином - ОСОБА_3: протягом 4 годин кожної другої суботи місяця та 4 годин кожної другої неділі місяця.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_4, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КС № 5198/10, Ордеру серії КС № 361113 та Договору про надання правової допомоги № 01-11/2017 від 01 листопада 2017 року (а.с.33-36) у судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. 11 травня 2018 року надала суду Заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача ОСОБА_1 Позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити (а.с.61).

Відповідач ОСОБА_2, у судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. 27 квітня 2018 року надала суду Заяву про розгляд справи у її відсутності в якій зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с. 57).

Представник третьої особи - Слов’янського міського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове не з’явився. 13 квітня 2018 року на адресу суду направлено Клопотання за вих. № 15-5-1724/15.22-16 від 12 квітня 2018 року про розгляд справи за відсутності представника Відділу (а.с.53).

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Слов’янської міської ради – ОСОБА_5, яка діє на підставі Довіреності № 29/01-614 від 22 березня 2018 року (а.с.63), у судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. 11 травня 2018 року надала суду Заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с. 62).

Суд, розглянувши подані заявником документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов’янського міського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області про визначення порядку спілкування з дитиною, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, та не заперечувалося сторонами по справі, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з травня 2014 року по жовтень 2015 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких у них 08 грудня 2015 року народився син – ОСОБА_3.

Відповідно до Свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, Серії І-НО № 700336, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов’янську Слов’янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис № 1091 від 19 грудня 2015 року, батьками дитини записані – ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області № 243/10507/17 від 01 березня 2018 року, яке набуло законної сили 03 квітня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов’янського районного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області про визнання батьківства – задоволені. ОСОБА_1 визнано батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 58-60).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування перешкоджає нормальному розвитку дитини.

З урахуванням вимог ст.ст. 158, 159 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду із позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

В статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язанні виховувати дитину, піклуватись про її здоров?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У статті 15 цього ж Закону вказано, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

За змістом п.74 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 року (з відповідними змінами), під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи.

З моменту складання даного Висновку та розгляду справи у суді пройшов невеликий проміжок часу, і як не заперечували у судовому засіданні сторони, ні які додаткові документи під час слухання справи у суді ними надані не були. ОСОБА_3 того, визначений у зазначеному висновку графік спілкування батька з дитиною повністю відповідає змісту позовних вимог позивача ОСОБА_1, які визнані відповідачкою ОСОБА_2 у повному обсязі, тому даний висновок суд вважає за можливе прийняти при розгляді даної справи по суті.

Таким чином, запропонований органами опіки та позивачем, а також погоджений з відповідачкою спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини відповідає як інтересам батька, так і інтересам дитини та надає можливість батьку здійснювати свої права та обов’язки.

Частина 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 141, 159 Сімейного кодексу України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги пояснення сторін та визначений сторонами спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, інтереси дитини, ставлення дитини до батька, бажання батька спілкуватися з дитиною, вік дитини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 126, 128, 141 Сімейного кодексу України, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Слов’янського міського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області про визначення порядку спілкування з дитиною – задовольнити.

Визначити наступний порядок спілкування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, Україна, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, з дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1:

-протягом 4 годин: кожну другу суботу місяця

-протягом 4 годин: кожну другу неділю місяця.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_7.