Ухвала суду № 73930019, 10.05.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/420/18

381/534/18

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

про витребування доказів

10 травня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Соловей Ж.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Ємел’яненко ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування наказів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищезазначена справа.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про витребування доказів, а саме: у Головного управління Держгеокадастру у Київській області витяги із Книги записів про видачу державних актів на право постійного користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_1, про отримання (одержання) гр. ОСОБА_1 примірника державного акту на право постійного користування землею, державний акт на право постійного користування землею, виданого гр. ОСОБА_1, проект (землевпорядної) документації щодо відведення земельної ділянки, площею 30,00 га, для ведення фермерського господарства на ім’я гр. ОСОБА_1 в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області (рішення від 28.05.1998 року № 09-02-ХХІІ); проект землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки, площею 16,0 га, для ведення фермерського господарства на ім’я гр. ОСОБА_1 в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області (рішення від 22.03.1994 року); проект землеустрою щодо відведення 22-м громадянам у власність земельних ділянок, які знаходяться на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області, довідку з державної статистичної звітності з кількісного складу обліку земель щодо земельної ділянки площею 46,00 га, яка знаходиться на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області станом на момент відведення земельних ділянок 09.08.2017 р.;у Фастівської районної державної адміністрації Київської області: проектну (землевпорядну) документацію щодо відведення земельної ділянки, площею 30,00 га, для ведення фермерського господарства на ім’я гр. ОСОБА_1 в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області (рішення від 28.05.1998 року № 09-02-ХХІІ), проектну землевпорядну документацію щодо відведення земельної ділянки, площею 16,00 га, для ведення фермерського господарства на ім’я гр. ОСОБА_1 в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області (рішення від 22.03.1994 року), державний акт на право постійного користування землею, виданого гр. ОСОБА_1, витяг із Книги записів про видачу державних актів на право постійного користування землю стосовно особи, на користь якої було зареєстровано відповідне право за порядковим номером № 1 (тобто витяг із Книги записів стосовно того на чию користь було видано акт, зареєстрований за №1), витяг із Книги записів про видачу державних актів на право постійного користування щодо видачі/отримання/одержання гр. ОСОБА_1 примірника державного акту на право постійного користування землею;у Головного управління ДФС у Київській області інформацію щодо сплати земельного податку за використання земельних ділянок для ведення фермерського господарства в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області гр. ОСОБА_1 у період з 1994 року по 2017 рік та сплати земельного податку за використання земельних ділянок для ведення фермерського господарства в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області Селянським (фермерським) господарством «ВАКУЛА» у період з 1995 року по 2017 рік.

Свої вимоги мотивував тим, що в зазначені організації ним були направлені адвокатські запити, проте до підготовчого засіданні не були отримані відповіді, а тому він позбавлений можливості надати суду будь-які докази у справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження вимог ( ст. 77 ЦПК України ). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст.81 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є усунення перешкод ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою площею 46,00 га, що розташована на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області, цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського господарства), шляхом визнання незаконним та скасування наказів про передачу відповідачам у приватну власність 22-х земельних ділянок, розміром 2 га кожна, в межах перебуваючої в користуванні позивача земельної ділянки, скасування присвоєння кадастрових номерів, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договорів купівлі продажу земельних ділянок.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Порушення, невизнання або оспорювання права користування особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, зокрема, частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, враховуючи, що позов у даній справі стосується захисту прав землекористувача щодо можливості вільного користування земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказів про передачу відповідачам у приватну власність земельних ділянок, до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо наявності порушення права позивача, у чому полягає таке порушення прав та якими доказами воно підтверджується. При цьому, відповідачу необхідно доводити відсутність з його боку дій, які призвели до порушення таких прав позивача.

Потрібно звернути увагу на те, що добросовісність набуття позивачем права користування - це не предмет позову, дійсність правовстановлюючого документу у цій справі не оспорюється, даних про визнання державного акта та/або відповідних рішень, на підставі яких він був виданий, незаконними, недійсними чи про їх скасування у справі немає.

При цьому, суд, дотримуючись принципу диспозитивності, ставив питання представникам сторін щодо їх обізнаності з процесуальними правами, на що отримав відповідь, що підтверджувала таку обізнаність. Однак, з вимогами про визнання недійсним державного акта, що посвідчує право постійного користування ОСОБА_1 на земельну ділянку, відповідачі, шляхом подання зустрічного позову, не звертатись.

Таким чином, відсутність у позивача права постійного користування на спірні земельні ділянки не відноситься до предмету доказування, тому і документи, які просить витребувати представник відповідача, не підтверджують/спростовують фактів, що відносяться до предмету доказування.

Крім того, проект землеустрою щодо відведення 22-м громадянам у власність земельних ділянок, які знаходяться на території Малополовецької сільської ради Фастівського району Київської області, також не є доказом, який містить інформацію щодо предмету доказування, оскільки позивач не оспорює дотримання процедури надання відповідачам у приватну власність земельних ділянок розміром 2 га кожна.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.

Отже у суду немає повноважень на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Таким чином, у спірних правовідносинах документи, які просить витребувати представник відповідача, не відносяться до предмету доказування, тому суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.

Керуючись ст. 76, 77, 81, 84 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені клопотання відповідача ОСОБА_4 про витребування доказів – відмовити.

Повний текст ухвали виготовлений 11 травня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.Ю.Чернишова