Ухвала суду № 73929351, 11.05.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 369/6695/17

Провадження № 1-кп/361/149/18

11.05.2018

У Х В А Л А

11 травня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого, судді Телепенька А.Д.,

суддів: Батюка В.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Іванову В.А.,

з участю прокурора Сопільника А.Г.,

захисників: Іванова І.О., Руснака Ю.

обвинуваченої ОСОБА_4,

потерпілих: ОСОБА_5, представника БО

«Благодійний фонд ветеранів війни та учасників антитерористичної операції» ОСОБА_6, представника ПП «ОСОБА_8» ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110200001246 від 05 квітня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Чернігів, що має вищу освіту, неодруженої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2, працюючої керівником ТОВ « УНСП «Шмайсер», раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в :

13 липня 2017 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло з Апеляційного суду Київської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, яке ухвалою суду призначене до судового розгляду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 ухвалою Києво-Святошинським районним судом Київської області від 23 травня 2017 року обраний у вигляді цілодобового домашнього арешту, який ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, без використання електронних засобів контролю та на теперішній час судом продовжено по 21 травня 2018 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, без використання електронних засобів контролю на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання її у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів або застосувати запобіжний захід у вигляді застави і визначити їй суму у розмірі вісімдесяти мінімальних заробітних плат у розмірі 320000 грн. з покладенням на обвинувачену обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із місця проживання - квартири АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Крім цього зазначив, що якщо судом буде відмовлено у задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу, просив продовжити строк дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, без електронних засобів контролю не змінюючи їй покладених зобов'язань, тривалістю до двох місяців.

Потерпілі: ОСОБА_5, представник БО «Благодійний фонд ветеранів війни та учасників антитерористичної операції» ОСОБА_6, представник ПП «ОСОБА_8» ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора в частині зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу з домашнього арешту у певний період доби на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_4 в заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченої Іванов І.О. підтримав думку своєї підзахисної, вказавши, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України та зазначив, що вказане клопотання необґрунтоване, частина обставин зазначених прокурором у клопотанні, як на підстави для зміни запобіжного заходуна тримання під вартою вже судом при розгляді аналогічних клопотань прокурора вже досліджувались і їм надавалась оцінка. Що стосується підозри ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 388 КК України , вважає, що вказана обставина не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки остання покладені на неї обов'язки судом виконує. Також зазначив, що прокурором відповідно до вимог КПК України докази на зміну запобіжного заходу належним чином не доведено та достатніх підстав, які б свідчили б про порушення умов домашнього арешту не надано. Крім цього, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з домашнього арешту на особисте зобов'язання

Захисник обвинуваченої Руснак Ю.І. підтримав позицію обвинуваченої та захисника Іванова І.О.

Будь-яких інших клопотань від учасників підготовчого судового засідання не поступило.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 200 КПК України прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Частинами першою-третьою статті 331 КПК України регламентовано, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Із частини другої статті 177 цього Кодексу вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, що підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Разом із тим, з доданих прокурором до клопотання матеріалах не міститься достатніх доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 не виконувала умови домашнього арешту у певний період доби після продовження їй строку дії запобіжного заходу ухвалою Броварського міськрайонного суду від 21 березня 2018 року, що саме не виконання цих умов призвело до скоєння нею нового злочину у жовтні 2017 року в якому вона підозрюється. Що стосується зазначених у клопотанні допущених обвинуваченою ОСОБА_4 порушень умов домашнього арешту, а саме: в травні та червні 2017 року, перерахунку коштів в травні 2017 року то суд вже надавав їм оцінку раніше, під час розгляду клопотання прокурора про зміну останній запобіжного заходу.

Виходячи з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі доведення прокурором, що жоден із найбільш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу. Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Враховуючи, що прокурором достатньо доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 366 КК України та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не доведено недостатність застосування для забезпечення належної процесуальної поведінки більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше не судима, має постійне місце проживання суд відмовляє в обранні їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також відмовляє і в задоволенні клопотання захисника і вважає за необхідне продовжити обвинуваченій строк домашнього арешту у певний період добидо двох місяців

Частиною 6 ст. 181 КПК передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи, що строк обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 спливає

21 травня 2018 року, а суду потрібен час для завершення судового розгляду, тому строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, без використання електронних засобів контролю ОСОБА_4 необхідно продовжити на 60 (шістдесят днів) тобто по 11 липня 2018 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 32, 33, 56, 155, 176, 177-178, 181, 183, 314, 315, 331, 372 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, без використання електронних засобів контролю ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 206-2, ч.1 ст. 366 КК України продовжити до двох місяців тобто по 11 липня 2018 року включно.

У задоволенні клопотання прокурора в частині зміни обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби на запобіжний захід тримання під вартою - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої - відмовити.

Копію ухвали направити до Оболонського управління поліції Національної поліції України ГУ в м. Києві (042212, м. Київ, вул. Малиновського, 2а).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.Д. Телепенько

Судді: В.С. Сердинський

В.В. Батюк