Рішення № 73928713, 03.05.2018, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/972/18

Провадження № 2/345/689/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2018 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючої судді Кардаш О.І.

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу за договором кредиту посилаючись на те, що 19.04.2011 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою №б/н і на підставі якої остання отримала кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою процентів за користування кредитними коштами. Позивачем свої зобов’язання за даним договором виконані в повному обсязі. Позивачеві стало відомо, що 09.09.2016 року позичальник помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1. І у відповідності до відповіді Калуської міської державної нотаріальної контори від 28.03.2017 року спадкоємці ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк». Так, як ОСОБА_1 не подав заяви до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини за законом у передбачені законодавством строки, то він вважається таким, що прийняв спадщину, до складу якої входить кредитні зобов»язання померлого позичальника. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком становить 9992,22 грн., яка складається із заборгованості за кредитом – 4195,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 5797,18 грн., які позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати по справі.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить суд його задоволити, не заперечує щодо заочного розгляду справи

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин та не повідомив суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлена завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72,75). Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 19.04.2011 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою №б/н підставі якої остання отримала кредит у вигляді у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою процентів за користування кредитними коштами і відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором і як вбачається з Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку (а.с.6, 7-40).

Але, ОСОБА_2 передбачені кредитним договором зобов»язання, щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за його користування не виконала, внаслідок чого допустив прострочення платежів. Згідно свідоцтва про смерть серії 1-НМ № 233755 ОСОБА_2 померла 09 вересня 2016 року (а.с.51). Заборгованість за розрахунками банку станом день смерті становить 9992,22 грн., яка складається із заборгованості за кредитом – 4195,04 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 5797,18 грн.(а.с. 45-47). Спадкоємцем за законом, який постійно проживав з спадкдавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1, що підтверджується копіями паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які були одружені та зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48-50). Так, як ОСОБА_1 не подав заяви до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини за законом у передбачені законодавством строки, то він вважається таким, що прийняв спадщину, до складу якої входить кредитні зобов»язання померлого позичальника, тому він зобов'язаний відповідати перед Позивачем за невиконання договору кредиту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 610-612, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

За загальними правилами спадкування до складу спадщини входять усі права та обов'язки, а також майно, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а також обов'язок відшкодувати майнову шкоду, яка була завдана спадкодавцем. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців після смерті спадкодавця він не заявив про відмову від неї. Згідно ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини постійно не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні не встановлено доказів того, що відповідач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 чи подав заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини за законом у передбачені законодавством строки. Натомість, з матеріалів справи вбачається відповідь Калуської міської державної нотаріальної контори від 28.02.2017 року за № 48/01-16 (а.с.55) на лист ПАТ КБ «ПриватБанк», що для перевірки наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_2 необхідно сплатити кошти в зазначеному розмірі на вказаний рахунок. Тому суд вважає, що кредитор не має права вимагати від відповідача, як спадкоємця після смерті позичальника ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, так як не встановлено даних чи відповідач прийняв спадщину після смерті позичальника або ж подав заяву про відмову від прийняття, суд вважає відмовити в задоволенні вказаних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 623, 625, 1049, 1050, 1054, 1216,1268,1269 ЦК України, ст.ст.263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 19.04.2011 року в сумі 9992,22 грн.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: