Рішення № 73927003, 10.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2018Справа № 910/2621/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру «Енергомаш» простягнення 37166,73 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру «Енергомаш» про стягнення 37166,73 грн.

Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №11410080АSGP016 від 01.01.2016, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 28342,35 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1658,16 грн та інфляційні втрати у розмірі 7166,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/2621/18; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.

28.03.2018 через службу діловодства господарського суду від ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що йому не було надіслано позивачем акт приймання-передачі природного газу за березень 2016 та вимогу від 30.01.2018, а також зауважив про невідповідність назви відповідача, яка зазначена у позові.

04.04.2018 через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив найменування відповідача, та письмова відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача щодо не надсилання акту прийому-передачі природного газу за березень 2016, у підтвердження чого долучив належним чином засвідчені копії доказів поштового відправлення, зокрема, опису вкладень в цінний лист від 08.02.2018 (штрихкодовий ідентифікатор 6100405778951) та фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» від 08.02.2018, згідно з якими було направлено повторно на адресу відповідача вимогу №Khz07-СЛ-1139-1118 від 30.01.2018 та два примірники акту приймання-передачі природного газу за березень 2016 за договором на постачання природного газу №11410080АSGP016 від 01.01.2016.

13.04.2018 через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, зокрема, опису вкладень в цінний лист від 08.02.2018 (штрихкодовий ідентифікатор 6100405778951), фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» від 08.02.2018 та вимоги №Khz07-СЛ-1139-1118 від 30.01.2018. Також відповідач подав письмове заперечення на заяву про уточнення позовних вимог ТОВ «Харківгаз збут», в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначених у заяві про уточнення позовних вимог (вих. №007/03/4 від 02.04.2018), так як ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» не виступає відповідачем у справі, що розглядається. Крім того, відповідач подав письмові заперечення на відповідь на відзив ТОВ «Харгівгаз збут», в яких не погодився з направленням акту приймання-передачі природного газу за березень 2016, оскільки, на його думку, відсутній оригінал даного акту від 31.03.2016, тоді як позивач обґрунтовує позовні вимоги актом приймання-передачі природного газу за березень 2016, який направлено відповідачу лише в 2018 році; також відповідач зазначив, що копії вимоги від 30.01.2018, акту від 31.03.2016, опису вкладень та фіскального чеку не засвідчені належним чином; не надано позивачем детального розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим незрозумілий період нарахування; вважає, що особа, яка підписала відповідь на відзив - Побережська Ю., не мала права підпису документів.

04.05.2018 через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли пояснення, в яких позивач наполягав на позові по відношенню до ТОВ Інженерного центру «Енергомаш» і зазначив, що допустив описку в найменуванні відповідача.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр «Енергомаш» укладено договір №11410080АSGP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору постачання газу здійснюється за умови: наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу (пп. 2.2.1. Договору), відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди перед постачальником (або оплати відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплати поточних платежів (пп. 2.2.2. Договору), відсутності простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед іншими постачальником газу (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою такого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків (пп. 2.2.3. Договору).

Відповідно до п 2.9. Договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (пп. 2.9.1. Договору); на підставі отриманих від споживача даних та\або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (пп. 2.9.2. Договору); споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу (пп. 2.9.3. Договору); у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (пп. 2.9.4. Договору); у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пп. 2.9.5. Договору).

Ціна газу становить 6896,70 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1379,34 грн, всього з ПДВ 8276,04 грн (п. 3.2. Договору). Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3. Договору). Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4. Договору). Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. 4.2.1. Договору). У разі збільшення в установчому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п. 4.2.2. Договору). Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3. Договору).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3. Договору). У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення (п. 4.5. Договору). Звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу (п. 4.7. Договору).

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 11.1. цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представника сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.2. Договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк. Одностороння відмова від виконання умов договору не допускається (п. 11.3. Договору).

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що ним відповідно до умов Договору було надано відповідачу послуги з постачання природного газу за січень 2016 року в кількості 2,905 тис. м. куб. на загальну суму 24041,89 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 до договору №11410080АSGP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) від 01.01.2016, що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками; за лютий 2016 року в кількості 1,632 тис. м. куб. на загальну суму 13506,49 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 до договору №11410080АSGP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) від 01.01.2016, що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками; за березень 2016 року в кількості 0,03 тис. м. куб. на загальну суму 248,28 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 до договору №11410080АSGP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) від 01.01.2016.

Позивач стверджує, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати за отриманий природний газ за спірним Договором, здійснив розрахунки несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на день звернення з позовом до суду в ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» існує заборгованість у розмірі 28342,35 грн.

08.02.2018 ТОВ «Харківгаз збут» направило на адресу ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» вимогу №Khz07-СЛ-1139-1118 від 30.01.2018 та два примірники акту приймання-передачі природного газу за березень 2016 року за Договором на постачання природного газу №11410080АSGP016 від 01.01.2016, що підтверджується описом вкладень в цінний лист від 08.02.2018 (штрихкодовий ідентифікатор 6100405778951) та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 08.02.2018 (належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи).

Однак, відповідач залишив дану вимогу без відповіді та реагування, а примірник акту приймання-передачі природного газу за березень 2016 року не підписав та не повернув позивачу.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру «Енергомаш» про стягнення 37166,73 грн (з яких: 28342,35 грн основний борг; 1658,16 грн 3 % річних та 7166,22 грн інфляційні втрати), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №11410080АSGP016 від 01.01.2016.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у відповідності до п. 2.9.2. Договору складено та підписано зі своєї сторони акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 за січень 2016 року в кількості 2,905 тис. м. куб. на загальну суму 24041,89 грн; від 29.02.2016 за лютий 2016 року в кількості 1,632 тис. м. куб. на загальну суму 13506,49 грн; від 31.03.2016 за березень 2016 року в кількості 0,03 тис. м. куб. на загальну суму 248,28 грн. Дані акти направлено для підписання споживачу. В свою чергу, акт за січень та лютий були підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою.

При цьому, акт за березень 2016 було направлено відповідачу 08.02.2018 разом з вимогою №Khz07-СЛ-1139-1118 від 30.01.2018, що підтверджується описом вкладень в цінний лист від 08.02.2018 (штрихкодовий ідентифікатор 6100405778951) та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 08.02.2018. Однак, відповідач не підписав даний акт та не повернув його примірник позивачу, жодних письмових обґрунтованих відмов від підписання акту чи заперечень на адресу позивача відповідач не направив.

Суд зауважує, що за умовами Договору споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу (пп. 2.9.3. Договору); у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (пп. 2.9.4. Договору); у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пп. 2.9.5. Договору).

Таким чином, спростовуються заперечення відповідача щодо неотримання ним акту за березень 2016 року та не підтвердження обсягів поставки газу.

Відповідно до підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.

Крім того, суд зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

Отже, з урахуванням п. 4.2.3. Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за договором на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Договором №11410080АSGP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) від 01.01.2016.

Однак, відповідач в порушення своїх зобов'язань щодо оплати за отриманий природний газ за спірним Договором, здійснив розрахунки несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на день звернення з позовом до суду в ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» існує заборгованість у розмірі 28342,35 грн.

Відповідач жодних належних доказів на спростування обставин, викладених в позові щодо наявності заборгованості за отриманий природний газ за період з січня 2016 року по березень 2016 року за Договором у розмірі 28342,35 грн суду не надав, розмір заборгованості не оспорив та не надав власного контррозрахунку.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог ТОВ «Харківгаз збут» в частині стягнення з ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» 28342,35 грн основного боргу за порушення зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу за Договором №11410080АSGP016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) від 01.01.2016 за період з січня 2016 по березень 2016, у зв'язку з чим дана вимога підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат та визнано його арифметично вірним. Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1658,16 грн 3 % річних за період з 11.02.2016 по 06.02.2018 та 7166,22 грн інфляційних втрат за період з лютого 2016 року по грудень 2017 року.

При цьому, суд зауважує, що розрахунок здійснено позивачем з моменту настання обов'язку відповідача оплатити отриманий природний газ, з урахуванням умов підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Договору, згідно з якими остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Стосовно заперечень відповідача, в яких він посилається на ненадання позивачем детального розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим незрозумілий період нарахування, то суд зазначає, що в матеріалах справи міститься детальний розрахунок позовних вимог (заборгованості ТОВ Інженерний центр «Енергомаш» перед ТОВ «Харківгаз збут» за Договором №11410080АSGP016 від 01.01.2016, який було направлено на адресу відповідача разом з матеріалами позовної заяви перед зверненням до суду, що підтверджується описом вкладень в цінний лист від 02.03.2018 (штрихкодовий ідентифікатор 6100405849352) та фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 02.03.2018. А відтак, дані заперечення не приймаються судом до уваги.

Крім того, відповідач у письмових запереченнях також посилається на те, що особа, яка підписала відповідь на відзив - Побережська Ю., не мала права підпису документів.

Господарський суд не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки довіреністю ТОВ «Харківгаз збут» № Др-14-0218 від 27.02.2018 (дійсна з 01.03.2018 по 31.12.2018), за підписом директора ТОВ «Харківгаз збут» П.О. Тиндика, дане підприємство уповноважило Побережську Ю.Г. бути уповноваженим представником у Верховному Суді, вищих спеціалізованих судах, апеляційних судах (цивільному, адміністративному, господарському) та місцевих судах, з усіма правами наданими Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінально-процесуальним кодексом України позивачеві, відповідачеві, третій особі, у тому числі змінювати позовні вимоги, оскаржувати рішення суду, державних чи недержавних органів, окрім права визнавати заявлені до ТОВ «Харківгаз збут» позовні вимоги повністю або частково та відмовлятись від заявлених ТОВ «Харківгаз збут» позовних вимог. Також даній особі надано право подавати від імені підприємства заяви, скарги, клопотання, отримувати будь-які довідки, документи, в тому числі рішення, постанови, ухвали, виконавчі листи, пред'являти їх до виконання (стягнення), та виконувати інші дії, які пов'язані з представництвом ТОВ «Харківгаз збут».

Таким чином, суд не приймає зазначені доводи відповідача, оскільки Побережська Ю.Г., як представник позивача, наділена відповідними повноваженнями щодо права підпису відповіді на відзив.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неналежного засвідчення копій вимоги від 30.01.2018, акту від 31.03.2016, опису вкладень та фіскального чеку від 08.02.2018, які подано позивачем до суду, оскільки дана обставина не входить до предмету доказування при розгляді спору в даній справі.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру «Енергомаш» в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного центру «Енергомаш» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 24288388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) 28342 (двадцять вісім тисяч триста сорок дві) грн 35 коп основного боргу, 1658 (одна тисяча шістсот п'ятдесят вісім) грн 16 коп трьох відсотків річних, 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість) грн 22 коп інфляційних втрат та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено:10.05.2018

Суддя Ю.М. Смирнова