Ухвала суду № 73926757, 08.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

08.05.2018Справа № 910/3287/18

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні:позивача1. ОСОБА_1відповідача2. ОСОБА_2простягнення 12 991,87 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Козацька Т.А.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи 1:не з'явивсявід третьої особи 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 12 991,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться №RZ.003988 від 06.11.2015 та у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, було сплачено страхувальнику автомобіля "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_1, страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність особи, яка керувала автомобілем "Samand", державний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_2, та якого позивач вважає винним у скоєнні спірної дорожньо-транспортної пригоди, застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0325458, а тому, на думку позивача, обов'язок з відшкодування завданих збитків в розмірі 12 991,87 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/3287/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні: позивача - ОСОБА_1; відповідача - ОСОБА_2, підготовче засідання призначено на 05.04.2018, визначено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, пояснень, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

04.04.2018 через відділ діловодства суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у відповідності до якого вказував на те, що позивачем не було дотримано визначеного положеннями ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку отримання страхового відшкодування за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який передбачає необхідність звернення до страховика за вказаним полісом із заявою про страхове відшкодування, з розглядом якої відповідний закон і передбачає виникнення у відповідача обов'язку із здійснення страхового відшкодування за наявності правових підстав для цього.

В судовому засіданні 05.04.2018 у зв'язку із неявкою представників відповідача, третіх осіб судом відкладено підготовче засідання на 08.05.2018.

12.04.2018 через відділ діловодства суду позивачем було подано відповідь на відзив. За змістом якого вказував на те, що відповідне право вимоги до винуватця у спірній дорожньо-транспортній пригоді, а відтак і до відповідача, як страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, було отримано ним на підставі положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, тому він не зобов'язаний взагалі попередньо звертатися до відповідача з будь-якими заявами, у зв'язку з чим реалізація отриманого ним права на страхове відшкодування здійснена безпосередньо шляхом звернення з даним позовом до суду.

В судове засідання 08.05.2018 з'явився представник позивача, викладені в позові та відповіді на відзив обставини підтримав.

Відповідач, треті особи, повідомлені про час і місце проведення підготовчого засідання належним чином своїх повноважних представників в судове засідання не направили.

Визначаючи предмет спору та характер спірних правовідносин, досліджуючи заперечення проти позовних вимог та визначаючи обставини справи суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у ній за власною ініціативою з огляду на наступне.

Так, фактичним предметом вирішення спору у даній справі є встановлення правових підстав для покладення на відповідача обов'язку із виплати позивачу страхового відшкодування на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0325458 за наслідками пошкодження автомобіля "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1, в дорожньо-транспортній пригоді, настання якої зумовлено порушенням водієм забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу, а саме: автомобілем "Samand", державний номер НОМЕР_2, Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим останнього було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звертаючись з відповідним позовом до суду позивач вказував на те, що з моменту виплати на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться №RZ.003988 від 06.11.2015 страхового відшкодування власнику автомобіля "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до ПАТ "НАСК "Оранта" як страховика, яким згідно договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0325458 було застраховано цивільно-правову відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, заперечуючи проти вказаного позову у поданому 04.04.2018 через відділ діловодства суду відзиві на позовну заяву відповідачем вказувалося на те, що позивачем не було дотримано визначеного положеннями ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку отримання страхового відшкодування за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який передбачає необхідність звернення до страховика за вказаним полісом із заявою про страхове відшкодування, з розглядом якої відповідний закон і передбачає виникнення у відповідача обов'язку із здійснення страхового відшкодування за наявності правових підстав для цього.

В той же час, у поданій 12.04.2018 через відділ діловодства суду відповіді на відзив позивачем зазначається про те, що відповідне право вимоги до винуватця у спірній дорожньо-транспортній пригоді, а відтак і до відповідача, як страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, було отримано ним на підставі положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, тому він не зобов'язаний попередньо звертатися до відповідача з будь-якими заявами, у зв'язку з чим реалізація отриманого ним права на страхове відшкодування здійснена безпосередньо шляхом звернення з даним позовом до суду.

Тобто, звертаючись з даним позовом до суду позивачем фактично презумується непоширення на нього встановленого в положеннях ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язку потерпілого або іншої особи, яка має право на отримання відшкодування, щодо звернення до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ із заявою про здійснення страхової виплати (відшкодування) в порядку, визначеному вказаною нормою.

В той же час, в положеннях п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" законодавцем було закріплено, що виплата страхового відшкодування за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснюється протягом 90 днів саме з дня отримання заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 цього Закону.

Отже, можливість вирішення даного спору полягає, зокрема, у визначенні правових наслідків виконання позивачем взятих на себе обов'язків за договором добровільного страхування наземного транспорту комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, транспортного засобу та багажу, що ним перевозиться №RZ.003988 від 06.11.2015 щодо виплати власнику автомобіля "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1, страхового відшкодування завданої внаслідок настання спірної дорожньо-транспортної пригоди шкоди, а саме, встановлення чи є здійснення такої виплати виникненням нового зобов'язання або ж за наслідками такої виплати лише відбувається заміна кредитора у вже існуючому зобов'язанні із набуттям останнім всіх прав і обов'язків попереднього кредитора (в т.ч. передбачених ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

В той же час, при дослідженні опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень судових рішень Верховного Суду на предмет встановлення практики вищої інстанції вирішення даного питання у подібних правовідносинах судом було встановлено, що наразі ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2018 у справі №910/7449/17 було вирішено передати справу господарського суду міста Києва №910/7449/17 разом із касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2017 року у даній справі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

У відповідності до змісту вказаної ухвали вбачається, що спір у відповідній справі стосується в т.ч. визначення порядку застосування положень ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме вирішення питання: чи підлягає застосуванню встановлений такою нормою обов'язок потерпілого або іншої особи, яка має право на отримання відшкодування, звернутися до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ із заявою про здійснення страхової виплати (відшкодування) у випадку коли право на отримання відповідного страхового відшкодування набуто особою, якою здійснено відшкодуванню потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу на підставі договору добровільного страхування "КАСКО".

При цьому, визначаючи підстави для передачі такої справи на вирішення Великої палати Верховного Суд було зазначено наступне:

З виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування ("КАСКО") свого обов'язку по відшкодуванню на користь потерпілого завданої останньому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди у відповідності до приписів ст. 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування ("КАСКО").

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування ("КАСКО") не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а має місце виключно заміни кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Отже, в силу приписів ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, що існували в останнього, що в даному випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ взятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж встановлених строків.

Однак, станом на сьогоднішній день питання порядку застосування положень п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у випадку коли з заявою про страхове відшкодування звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, якою здійснено відшкодуванню потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного потерпілому транспортного засобу на підставі договору добровільного майнового страхування (КАСКО), не має єдиного вирішення судами на практиці.

Саме на підставі викладеного та з метою формування єдиної правозастосовної практики суд і дійшов висновку щодо необхідності передачі відповідної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Отже, за наслідками розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи господарського суду міста Києва №910/7449/17 будуть надані правові висновки щодо порядку застосування положень ст.ст. 35, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в частині поширення їх норм на правовідносини, які виникли між страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ та особою, якою здійснено відшкодуванню потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу на підставі договору добровільного майнового страхування (КАСКО) (в т.ч. щодо обов'язку звернення відповідною особою з заявою про виплату страхового відшкодування).

У відповідності до п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на наведені обставини, з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики суд вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/7449/17.

На підставі викладеного та керуючись статтями 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №910/3287/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи господарського суду міста Києва №910/7449/17 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено 10.05.2018.

Суддя Р.В. Бойко