Рішення № 73926536, 10.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2018Справа № 910/4189/18Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позов

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524);

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, 37/41, код ЄДРПОУ 25201716);

про стягнення 7654,51 грн.

за участю представників сторін: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось із вказаним позовом про стягнення 7654,51 грн. відшкодування, виплаченого страхувальнику у зв'язку з ДТП, яка сталась 22.08.2017 з вини страхувальника відповідача.

Ухвалою суду від 10.04.2018 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 10.05.2018.

20.04.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без представника позивача.

23.04.2018 до суду від позивача подано відзив на позов, в якому проти позову заперечує.

05.05.218 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2016 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0197-00036, відповідно до якого застрахованим транспортним засобом є "Форд" д.р.н. НОМЕР_2.

22.08.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Форд" д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "КАМАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2

Згідно схеми місця ДТП, довідки поліції № 3017235385899116 про дорожньо-транспортну пригоду від 29.08.2017 та постанови Херсонського міськрайонного суду Херсонської області від 02.10.217 вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху.

19.09.2017 ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі рахунку № СФ-375 від 28.08.2017 було складено страховий акт та розрахунок розміру страхового відшкодування до нього.

Відповідно до страхового акту № 7162 від 20.06.2017 зазначену подію було визнано страховою та розраховано суму страхового відшкодування.

Позивачем виплачено на підставі заяви страхувальника страхове відшкодування у розмірі 8 654,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28606 від 25.09.2017.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої особи.

Як вбачається з наведеного вище, винним у згаданому ДТП визнаний водій транспортного засобу "КАМАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ""КАМАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Київський страховий дім», поліс № АК / 006143408, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн.

Отже, виплативши страхове відшкодування у визначеному розмірі, за договором страхування, позивач в силу наведених положень законодавства, набув права позову до відповідача як особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винної особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо відшкодування шкоди у розмірі 7 654,51 грн. (за мінусом франшизи), не виконав, оплату вартості відновлювального ремонту не сплатив.

Доказів сплати відповідачем суми 7 654,51 грн., також суду не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову та вказує на недоведеність правильності оцінки шкоди, наявність пошкоджень та їх обсягів, вказані твердження не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Стаття 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Розрахунок фізичного зносу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів здійснюється в рамках дослідження розміру матеріального збитку транспортного засобу, за яким складається Звіт оцінювача.

Згідно п. 7.38 Методики - значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ.

Як вбачається із матеріалів справи, застрахований "Форд" д.р.н. НОМЕР_2- 2012 року випуску, тобто станом на день ДТП (22.08.2017) строк його експлуатації не перевищував семи років.

Отже, коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Форд" д.р.н. НОМЕР_2, станом на момент вчинення ДТП, дорівнював нулю, що виключало необхідність у розрахунку фізичного зносу та у здійсненні оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності.

Твердження відповідача, що сума відшкодування має бути зменшена на розмір податку на додану вартість є безпідставні, оскільки відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, має право зворотної вимоги у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Відшкодування сплачено позивачем страхувальнику за платіжним дорученням № 28606 без ПДВ.

Інші заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з підстав необгунтованості та не відповідності фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суми 7 654,51 грн. відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, п.2 ч.1 ст. 231, 232- 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 37/41, код ЄДРПОУ 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, будинок 32 літ. А; код ЄДРПОУ 30859524) 7 654 (сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 51 коп. основного боргу та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 11.05.2018.

Суддя О.М.Ярмак