Рішення № 73926021, 10.05.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/240/18

Провадження № 2/499/207/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"10" травня 2018 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Мельника Р.А. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області цивільну справу №499/240/18 за позовом ОСОБА_1 до Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її внучатий племінник ОСОБА_2. Він був похований на Західному кладовищі м. Одеса під НОМЕР_2 як невідома особа.

Рішенням Київського районного суду в м. Одесі від 03.11.2017 року було встановлено, що за слідами відбитків рук, постановою слідчого Малиновського ВП в м. Одесі про встановлення анкетних даних, було встановлено особу померлого, як ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був раніше судимий Київським районним судом м. Одеси.

Цим же рішенням суд встановив факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який похований ІНФОРМАЦІЯ_3 на Західному кладовищі м. Одеси під НОМЕР_2 є внучатим племінником ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі даного рішення суду 14 березня 2018 року був отриманий витяг з Державшого реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, згідно якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з 1/3 земельної ділянки площею 6.88 га на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3, копія державного акту додається.

ОСОБА_2 є спадкоємцем даного майна згідно заповіту померлої бабусі, ОСОБА_3. ОСОБА_2 прийняв спадщину, проте отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не встиг, що підтверджується копією свідоцтва про спадщину за заповітом, яке було надано ОСОБА_1.

Померлий ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав з 25.09.2000 року по 06.07.2011 року в АДРЕСА_1 один, що підтверджується довідкою КП ЖКС «Вузівський». В подальшому і до дня своєї смерті місце його реєстрації було відсутнє.

Нотаріальна контора відмовляється видати позивачці свідоцтво про право на спадщину в зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини вона пропустила зв'язку з тим, що для подання заяви необхідно було отримати свідоцтво про смерть саме ОСОБА_2 та встановити факт родинних відносин з ним.

Представник позивачки надала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність на позовних вимогах наполягала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, та не заперечує проти їх задоволення, просив справу слухати у їх відсутність.

Оскільки сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, то їх неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.218 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206,207 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

В судовому засіданні відповідно до матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її внучатий племінник ОСОБА_2. Він був похований на Західному кладовищі м. Одеса під НОМЕР_2 як невідома особа, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до рішення Київського районного суду в м. Одесі від 03.11.2017 року встановлено, що за слідами відбитків рук, постановою слідчого Малиновського ВП в м. Одесі про встановлення анкетних даних, було встановлено особу померлого, як ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був раніше судимий Київським районним судом м. Одеси та встановлено факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який похований ІНФОРМАЦІЯ_3 на Західному кладовищі м. Одеси під НОМЕР_2 є внучатим племінником ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Внаслідок чого до актового запису про смерть № 1835 від 16.02.2015 року були внесені зміни був отриманий витяг з Державшого реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, згідно якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка складається з 1/3 земельної ділянки площею 6.88 га на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3, яку він успадкував згідно заповіту померлої бабусі, ОСОБА_3.

ОСОБА_2 прийняв спадщину, проте отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не встиг, що підтверджується копією свідоцтва про спадщину за заповітом, яке було надано ОСОБА_1.

Відповідно до ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Як встановлено згідно поданих документів померлий ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав з 25.09.2000 року по 06.07.2011 року в АДРЕСА_1 один, що підтверджується довідкою КП ЖКС «Вузівський». В подальшому і до дня своєї смерті місце його проживання зареєстроване в установленому законом порядку невідоме.

Тому враховуючи наявність нерухомого майна, а саме те що ОСОБА_2 за життя прийняв спадщину у вигляді 1/3 частини земельної ділянки площею 6.88 га на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та вона йому належить з часу прийняття, то місцем відкриття спрадщини є с.Білка Іванівського району Одеської області.

Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивачка пропустила з тієї причини, що для подання заяви необхідно було отримати свідоцтво про смерть саме ОСОБА_2 та встановити факт родинних відносин з ним.

Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину відсутні та спадкова справа на померлого ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).

Позивачка просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини .

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7 п.24 передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні із документів, які ніким не заперечуються, що позивачка є єдиною спадкоємицею п'ятої черги за законом і пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від її волі. Оскільки вищезазначені обставини визнані сторонами, то у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню.

Крім того судом вбачається, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), тому вважає, що позивач має право на визначення додаткового строку - 3 місяці, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2

Судові витрати позивач просив залишити за нею та не стягувати з відповідача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 200,218,206, 223,247 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1223, 1233, 1268, 1270 1269, 1270, 1272 ЦК України, абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2, суд

Ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1) до Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області (Одеська область Іванівський район Одеська область с.Білка, вул. Шкільна, буд.№7) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий трьох місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті внучатого племінника, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судові витрати з відповідача не стягувати за заявою позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяР. М. Тимчук