Рішення № 73925883, 03.05.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.05.2018 Справа № 905/856/17

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого Фурсової С.М.,

суддів Величко Н.В, Попова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Слов'янської місцевої прокуратури (84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Центральна, будинок №3 -В)

в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок №10)

Луганського національного аграрного університету (місто Харків, вулиця Алчевських, будинок №44) в особі відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» (84100, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок №23)

до фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича (84100, АДРЕСА_1; ІПН - НОМЕР_1)

про зобов'язання звільнити земельну ділянку,-

за участю представників сторін:

Прокурор: Профатіло О.П. (посвідчення № 046112 від 01.03.2017)

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: Субочев С.Ю. (довіреність б/н від 20.11.2017)

Марченко О.П (адвокат, посвідчення №333 від 12.11.2010)

від відповідача: Білопольська О.В. (адвокат, посвідчення № 2209 від 05.04.06)

Геєнко М.С. (адвокат, посвідчення №974 від 02.04.2002)

В С Т А Н О В И В

В провадженні судді Курило Г.Є. знаходилась справа №905/856/17 за позовом Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» до фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про зобов'язання звільнити земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.06.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2017 у справі № 905/856/17 скасовано рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018, для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Фурсову С.М.

Ухвалою суду від 16.01.2018 справу прийнято до свого провадження суддею Фурсовою С.М., призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 19.02.2018.

Через канцелярію суду 19.02.2018 надійшло клопотання відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою суду від 19.02.2018 призначено справу №905/856/17 до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

За результатами автоматичного визначення складу колегії суддів, проведеного відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, затверджених протоколом зборів суддів № 4 від 14.09.2016р. (зі змінами та доповненнями), сформовано наступну колегію: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Курило Г.Є., Попов О.В.

Суддею Курило Г.Є. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №905/856/17 на підставі ч.1 ст.36 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 20.02.2018 заяву судді Курило Г.Є. про самовідвід задоволено, справу передано на повторний автоматичний розподіл.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справи, проведеного відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, затверджених протоколом зборів суддів № 4 від 14.09.2016р. (зі змінами та доповненнями), сформовано наступну колегію: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Величко Н.В., Попов О.В.

Ухвалою від 23.02.2018 прийнято судовою колегією справу №905/856/17 до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 15.03.2018.

07 березня 2018 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича до Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» про визнання недійсним Акту приймання передачі земельної ділянки від 01.02.2016.

Ухвалою суду від 12.03.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі за зустрічним позовом.

15.03.2018 через канцелярію суду надійшла заява представника відповідача про об'єднання позовів у справі №905/856/17 за позовом Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» до фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про зобов'язання звільнити земельну ділянку та справі №905/2865/17 за первісним позовом Луганського національного аграрного університету, в особі відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» до фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Вікторовича про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича до Луганського національного аграрного університету, в особі відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - в одне провадження.

Ухвалою суду від 15.03.2018 в задоволенні заяви відповідача про об'єднання позовів відмовлено.

У підготовчому судовому засіданні 15.03.2018 оголошено перерву до 03.04.2018.

Ухвалою суду від 03.04.2018 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 25.04.2018. Встановлено додатковий час на подання доказів, необхідних для розгляду справи по суті.

Від позивача1 надійшла заява про розгляд справи без участі його уповноваженого представника повідомив, що позов прокурора підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача 25.04.2018 на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення по суті спору. Аналогічні за змістом пояснення надійшли через канцелярію суду.

Судом долучено вказані пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.04.2018 оголошувалась перерва до 03.05.2018.

Прокурор та представник позивача2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на використання відповідачем земельної ділянки без правових підстав, оскільки договір про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011, що укладений між відокремленим структурним підрозділом «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» та фізичною особою-підприємцем Шестопаловим Юрієм Миколайовичем, припинено у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Шестопалова Ю.М.

Представник відповідача заперечив проти позову, вважає його необґрунтованим з наступних підстав. Відповідач припинив свою підприємницьку діяльності в лютому 2016 року, але в подальшому 16.11.2016 статус фізичної особи - підприємця поновлено. Відповідач зазначає, що правовою підставою позову прокурора є посилання на п. 3 ч. 1 ст. 1141 ЦК України, відповідно до якого договір простого товариства припиняється у разі смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками). Однак, відповідач не є юридичною особою і виключення його як фізичної особи - підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не припиняє його зобов'язань, а вони залишаються за ним як за фізичною особою. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України №6-125цс13 від 04.12.2013. Отже, за думкою відповідача, посилання в обґрунтування позовних вимог на факт припинення договору про спільний обробіток земльної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011, як на підставу задоволення вимог про повернення земельної ділянки є безпідставним. Як зазначає відповідач, договір ним виконується належним чином, землі використовуються за призначенням, перебувають в належному стані, компенсаційні виплати за землю вносяться сумлінно відповідно до наданих ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» рахунків. Відповідачем також повідомлено, що кримінальне провадження, на підставі якого подано позов прокурором, на сьогоднішній день є закритим за відсутністю події та складу злочину, що також свідчить про безпідставність позовних вимог. Крім того відповідачем указано на наявність листування між ним та юридичною особою, позивачем 2, в якому обговорюються сівозміни за землями, що є предметом спірного договору, та в якому відсутні заяви про припинення спірного договору. Щодо акту приймання-передачі земель від 01.02.2016 відповідачем зазначено наступне. Даний акт отримано директором ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» обманним шляхом, скориставшись довірою відповідача та без присутності представника землевпорядної організації, як це передбачено п. 10.1 спірного договору. Відповідач вважав, що він підписує акт звірки земель, а не акт приймання-передачі земельної ділянки. Фактично землі не передавались. Як вбачається з відповіді Луганського національного аграрного університету від 05.05.2017 №01-01/1579 директор ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» ОСОБА_9 в лютому 2016 року не мала повноважень вчиняти дії, спрямовані на укладання, припинення, розірвання та подовження договорів спільного обробку земельної ділянки (зазначені повноваження є виключною компетенцією юридичної особи - Луганського національного аграрного університету).

Також, представник відповідача заперечує проти доводів прокурора щодо неможливості студентами навчального закладу використовувати спірну земельну ділянку за цільовим призначенням, а саме проходити на ній практичні навчання та виробничу практику, оскільки умови договору не забороняють проходження навчання студентами, а матеріали справи не містять відмови відповідача проти вказаного.

Крім того, представник відповідача посилається на визнання позивачем2 факту чинності договору про спільний обробіток земельної ділянки №13-м від 26.11.2011, шляхом звернення до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця заборгованості з компенсаційних витрат за 2016 рік.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

24 липня 1997 року Хрестищенською сільською радою народних депутатів Слов'янського району Донецької області України видано Слов'янському радгоспу - технікуму державний акт на право постійного користування 716,8 га 1-ДН №004915 реєстраційний №271. Землю надано для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу.

Відповідно до Положення про Відокремлений підрозділ «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету», затвердженого Луганським національним аграрним університетом від 25.02.2015, за наказом Міністерства агропромислового комплексу України № 99 від 30 березня 1998 року Слов'янський радгосп - технікум перейменовано в Слов'янський державний аграрний технікум, Відокремлений підрозділ «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» є правонаступником у межах переданого йому майна Слов'янського державного аграрного технікуму.

26.10.2011 між Фізичною особою - підприємцем Шестопаловим Юрієм Миколайовичем, м. Слов'янськ (Сторона -1) та Відокремленим підрозділом «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» (Сторона - 2) було укладено договір №13-м про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) (далі - договір), предметом якого є зобов'язання сторін без створення юридичної особи, шляхом об'єднання спільних зусиль, на основі співробітництва, шляхом здійснення вкладів майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо), яке належить сторонам на відповідних правових підставах, а також на основі організації співпраці спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення таких спільних цілей: вирощування продукції рослинництва на загальній площі 616 га, згідно додатків №№1, 2; проведення науково-дослідних робіт з питань сільськогосподарської діяльності; реалізація вирощеної продукції; одержання прибутку (п. 1.1. договору).

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору керівництво спільною діяльністю, ведення спільних справ доручається Стороні-1, яка обов'язково проводить консультації зі Стороною-2 по важливих етапах спільної діяльності (сівозміна, її структура, вибір технології тощо). Рішення щодо спільних справ, пов'язаних з виконанням цього договору, приймаються Сторонами за спільною згодою. Сторона-1 є повноважним представником Сторони-2 у питаннях здійснення спільної діяльності відповідно до цього договору та здійснює всі необхідні юридичні дії для виконання договору.

Чистий прибуток, що буде отриманий сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу між Сторонами в такому порядку: 75% - Стороні-1 і 25% - Стороні - 2 (п. 6.4 договору).

В п. 10.1 договору зазначено, що договір набуває чинності з 01 січня 2012 року і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і завершення циклу сільськогосподарських робіт поточного календарного року. По закінченню дії цього договору Сторона-1 повертає Стороні-2 земельну ділянку в розмірі передбаченому цим договором та в стані не гіршому ніж на момент передачі земельної ділянки, в присутності представника землевпорядної організації за місцем знаходження земельної ділянки.

Зміни до договору вносяться за письмовою згодою сторін (п. 10.4 договору).

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Згідно договору №13-м про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) від 26.10.2011 сторонами підписано акт від 26.10.2011 приймання передачі земельної ділянки.

Міністерство аграрної політики і продовольства України в своєму листі від 08.11.2011 №37-11-3-13/17070 повідомило про погодження даного договору без зауважень.

26.10.11 сторонами договору підписаний акт приймання передачі земельної ділянки, згідно якого фізична особа - підприємець Шестопалов Ю.М. прийняв до обробітку земельну ділянку площею 616 га (в тому числі 515 га ріллі, 21 га пасовищ).

Акт приймання передачі земельної ділянки від 26.10.11 підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками.

Відповідачем за первісним позовом даний факт прийняття до обробітку земельної ділянки площею 616 га (в тому числі 515 га ріллі, 21 га пасовищ) не заперечується.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.1, ч.7 ст.179 ГП України).

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положення ст.629 ЦК України визначають, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою договір про спільний обробіток землі (простого товариства) №13-м від 26.10.2011 є договором про спільну діяльність, згідно з яким, за приписами ст. 1130 Цивільного кодексу України, сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення спільної діяльності її учасниками, передбачено ст.ст. 1130 - 1143 ЦК України.

Статтею 1132 ЦК України передбачено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.1.1. договору №13-м від 26.10.11р. про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства), сторони зобов'язались без створення юридичної особи, шляхом об'єднання спільних зусиль, на основі співробітництва, шляхом здійснення вкладів майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо), яке належить сторонам на відповідних правових підставах, а також на основі організації співпраці спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення таких спільних цілей: вирощування продукції рослинництва на загальній площі 616 га згідно додатків №№1, 2; проведення науково-дослідних робіт з питань сільськогосподарської діяльності; реалізації вирощеної продукції; одержання прибутку.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.02.2016 проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича за його рішенням (номер запису 22770060002026421). (т.1, а.с.33-35)

Між сторонами договору підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016 згідно договору про спільний обробіток земельної ділянки №13-м від 26.10.2011, за яким земельна ділянка знаходиться в задовільному стані, сторони претензій одна до одної не мають. (т.1, а.с.19)

24.06.2016 комісією, створеною наказом керівника ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» від 22.06.2016 №198, проведено огляд земельної ділянки, розташованої за адресою м. Слов'янськ, вул. Д. Бідного 115, площею 616 га, в присутності представника Держземкадастру, та встановлено: земельна ділянка знаходить в задовільному стані, цільове призначення земельної ділянки не змінювалося, земельна ділянка оброблена та засіяна с/г культурами згідно Додатку №1 до протоколу. Зазначене відображено у відповідному протоколі засідання комісії від 24.06.2016.

16.11.2016 повторно проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича.

В листі Відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету на запит прокурора Слов'янської місцевої прокуратури» від 24.03.2017 №01-17/173 вказано, що на період дії договору №13-м від 26.10.2011 про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) на вказаних земельних ділянках студенти практичного навчання не проходили.(т.1, а.с.38)

Листом від 11.05.2017 №0-5-0201-196/116-17 Міськрайонне управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило, що інформація про земельні ділянки, які знаходяться у користуванні ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І - ДН №004915 від 24.07.1997 не внесена до Державного земельного кадастру (Національної Кадастрової Системи). Представником Управління Акт приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016 в рамках договору №13-м від 26.10.2011 про спільний обробіток земельної ділянки, укладеного між ФОП Шестопаловим Ю.М. та ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» не підписувався.

В матеріалах справи наявні рахунки ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» №2 від 04.02.2016 на суму 17157,69 грн. щодо відшкодування касових видатків по рентній платі за землю за 2016 рік за договором який був оплачений відповідачем 16.02.2016р. (т.1, а.с. 228) та рахунок №6 від 04.08.2016 на суму 561790,00грн. щодо відшкодування касових видатків по рентній платі за землю за 2016 рік за договором, який був оплачений частково у серпні-вересні 2016 року на суму 129980,00 грн.(т.1,а.с. 229, 230,231)

Також, матеріали справи містять платіжне доручення №1 від 11.12.2017 яким відповідач здійснив позивачу2 компенсаційні виплати за 2017 рік в розмірі 227 920 гривень (т.3 а.с.33).

Наведе свідчить про виконання сторонами умов договору №13-м від 26.10.2011 про спільний обробіток земельної ділянки.

У позовній заяві прокурор наполягає на звільненні земельної ділянки з підстав того, що відповідач у лютому 2016 році припинив підприємницьку діяльність, що є підставою згідно статті 1141 ЦК України вважати договір простого товариства припиненим. Інших підстав позов не містить.

Скасовуючи рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017 Вищим господарським судом України зазначено, що судами попередніх інстанцій не досліджено правового статусу відповідача, як сторони за спірним договором про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) № 13-м від 26.10.2011, а також не з'ясовувалось питання щодо наявності у відповідача правових підстав для використання земельної ділянки за вказаним договором.

За приписами статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

При цьому, постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

З метою виконання приписів постанови Вищого господарського суду України від 30.11.2017, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 2 статті 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками). У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом. Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

Отже, момент припинення договору простого товариства закон пов'язує з настанням обставин, визначених зокрема у пункті 3 частини 1 статті 1141 Цивільного кодексу України, смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками).

Таким чином, припинення договору простого товариства законодавець пов'язує саме з припиненням існування сторони за договором (смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи учасника).

Відповідач у справі 01.02.2018 тимчасово втратив свій статус підприємця шляхом проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича за його рішенням, при цьому його зобов'язання за спірним договором залишились за ним, як за фізичною особою, оскільки фізична особа існувати не припинила.

Згідно Параграфу 2 Глави 77 ЦК України учасником простого товариства можуть бути юридичні особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також фізичні особи.

Враховуючи те, що учасником простого товариства може бути фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд зазначає, що зміна статусу фізичної особи не може бути підставою для припинення діяльності простого товариства.

Приписами ст. 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Стаття 1141 ЦК України передбачає випадки припинення договору простого товариства, яке не є юридичною особою, та відповідно не регулює підприємницьку діяльність юридичних осіб.

На підставі вищевикладеного, факт проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи відповідача не впливає на суть правовідносин щодо функціонування простого товариства.

Крім того, зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Для визначення підстав та порядку припинення договору необхідно керуватися відповідними нормами про припинення зобов'язань (статті 598-906 ЦК України), які у своїй переважній більшості стосуються припинення договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до частини 4 статті 25 ЦК цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отже, законодавець встановив відмінність у правоздатності, дієздатності та державній реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто прирівняння законодавцем фізичних осіб-підприємців до юридичних осіб у певних видах діяльності, не стосується припинення діяльності підприємців, зокрема, у даному випадку.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 № 6-125цс13, яка обґрунтовано врахована судом першої інстанції у відповідності до приписів ст. 111-28 ГПК України.

16.11.2016 повторно проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича, тобто відповідач знов набув статус підприємця.

Позивач2 не заперечує, що протягом цього часу відповідач продовжував користуватись спірною земельною ділянкою на умовах договору про спільний обробіток №13-м від 26.10.2011.

Наведене свідчить про провадження відповідачем господарської діяльності у період часу з 01.02.2016 по 16.11.2016 без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, як адміністративного правопорушення в порядку ст.164 КУпАП.

При цьому, правою підставою використання спірної земельної ділянки є договір про спільний обробіток земельної ділянки №13-м від 26.10.2011.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія позовної заяви ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» до фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про стягнення заборгованості з компенсаційних витрат за 2016 рік за договором про спільний обробіток №13-м від 26.10.2011 (т.3 а.с.19-26).

Вказана позовна заява була предметом розгляду у господарській справі №905/2865/17.

З вказаної позовної заяви вбачається, що предметом є заборгованість з компенсаційних витрат за 2016 рік та сума індексації відповідно виставленого акту виконаних робіт №12 від 14.09.2017.

Отже, позивач2 звертаючись до господарського суду з вказаним позовом своїми конклюдентними діями фактично визнав чинність спірного договору.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що договір про спільний обробіток землі (простого товариства) №13-м від 26.10.2011, укладений між відокремленим структурним підрозділом «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» та Фізичною особою-підприємцем Шестопаловим Юрієм Миколайовичем, не припинився у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Шестопалова Ю.М.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України). У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

В матеріалах справи відсутня підписана сторонами додаткова угода до договору №13-м про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) від 26.10.2011 про розірвання договору.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016 за договором про спільний обробіток земельної ділянки №13-м від 26.10.2011 ФОП Шетопалов Юрій Миколайович передає, а ВП «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» в особі директора приймає до обробітку земельну ділянку площею 616 га (в т.ч. 515 га ріллі, 21 га пасовищ).

В акті відсутні посилання на розірвання (припинення) договору про спільний обробіток земельної ділянки №13-м від 26.10.2011, у зв'язку з чим та враховуючи пояснення сторін суд робить висновок про те, що складанням цього сторони не досягли згоди про його розірвання (припинення).

В підтвердження того, що сторони підписанням зазначеного акту не вирішували питання про припинення (розірвання) простого товариства оскільки за змістом п. 10.1 договору по закінченню дії договору відповідач повертає позивачу земельну ділянку в особливому порядку, а саме у присутності представника землевпорядної організації за місцезнаходженням земельної ділянки.

Суд зазначає, що наявний в матеріалах справи протокол засідання комісії від 24.06.2016 та інвентаризаційний опис необоротних активів від 24.06.2016 свідчать лише про візуальний огляд та інвентаризацію земельної ділянки з боку позивача у присутності комісії у склад якої відповідач не входить, у зв'язку з чим суд не може розглядати ці документи як належний доказ виконання сторонами простого товариства приписів другого речення п. 10.1 договору.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази припинення дії вищевказаного договору, або визнання його недійсним.

Враховуючи встановлені у справі обставини, суд встановив, що договір про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011 не є припиненим або розірваним, а отже суду недоведене використання земельної ділянки відповідачем без правових підстав.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 616 га вартістю 13392232,77 гривень, що перебуває в постійному користуванні відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету».

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, повязаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

В задоволенні позовних вимог Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Луганського національного аграрного університету в особі відокремленого підрозділу «Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету» до фізичної особи - підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про зобов'язання звільнити земельну ділянку - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 03.05.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2018.

Головуючий суддя С.М. Фурсова

Суддя О.В. Попов

Суддя Н.В. Величко