Рішення № 73925161, 08.05.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2018м. ДніпроСправа № 904/857/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", м. Добропілля Донецької області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 23 449 грн. 96 коп.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. №1805 від 26.10.2017, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" шкоду, завдану недостачею в розмірі 23 449 грн. 96 коп., відповідно до комерційних актів № 453603/106/554 від 20.08.2017, № 476906/542 від 27.08.2017.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 24.04.2018.

23.04.2018 відповідач надав відзив на позовну заяву від 19.04.2018, в якому зазначив, що відповідальність за втрату спірного вантажу повинен нести вантажовідправник, який не вжив дієвих заходів щодо забезпечення збереження вантажу під час перевезення. Просив в позові відмовити.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2018 підготовче судове засідання відкладене на 08.05.2018 для надання витребуваних судом документів та у зв’язку із неявкою позивача у призначене судове засідання.

03.05.2018 відповідачем до суду повторно подано відзив на позовну заяву від 02.05.2018.

08.05.2018 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій останній зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві, не відповідають дійсності та суперечать матеріалам справи; просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 08.05.2018 не з’явився.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

У зв'язку з тим, що у сторін відсутні додаткові письмові пояснення, заперечення та докази, суд оголосив про закриття підготовчого засідання та розпочав розгляд справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 зі станції Добропілля Донецької залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" здійснило відправлення вагонів № № 55074991, 59403352, завантажених кам'яним вугіллям Г 0-100, на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, одержувач ДТЕК Запорізька ТЕС, згідно наступних залізничних накладних:

- № 51477016 від 15.08.2017, в якій зазначено масу вантажу 69 800 кг (вагон № 55074991);

- № 51613321 від 24.08.2017, в якій зазначено масу вантажу 66 100 кг (вагон № 59403352).

Під час приймання вантажу по кількості була проведена його комісійна видача з перевантаженням вагону № 55074991, в результаті чого встановлено, що у залізничній накладній вказано масу вантажу у зазначеному вагоні – 69 800 кг, а фактично його вага – 57 950 кг, тобто виявлена нестача у розмірі 11 850 кг.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, з урахуванням норми нестачі 2% маси (вантажу у вологому стані), зазначеної в перевізних документах, нестача у вагоні № 55074991 складає: 11 850 кг (виявлена нестача) – 1 396 кг (норма нестачі) = 10 454 кг.

Загальна вартість недостачі у вагоні № 55074991, згідно розрахунку позивача, складає 22 161 грн. 54 коп.

Під час приймання вантажу по кількості була проведена його комісійна видача з перевантаженням вагону № 59403352, в результаті чого встановлено, що у залізничній накладній вказано масу вантажу у зазначеному вагоні – 66 100 кг, а фактично його вага – 64 090 кг, тобто виявлена нестача у розмірі 2 010 кг.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, з урахуванням норми нестачі 2% маси (вантаж у вологому стані), зазначеної в перевізних документах, нестача у вагоні № 59403352 складає: 2 010 кг (виявлена нестача) – 1 322 кг (норма нестачі) = 688 кг.

Загальна вартість недостачі у вагоні № 59403352, згідно розрахунку позивача, складає 1 872 грн. 70 коп.

Нестача продукції підтверджена комерційними актами № 453603/106/554 від 20.08.2017, № 476906/542 від 27.08.2017.

Згідно комерційного акту № 453603/106/554 від 20.08.2017 на ст. Синельникове-1 Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми від 17.08.2017 № 2013, від 20.08.2017 № 2023 було проведено огляд на неелектрофікованій колії і контрольне зважування у статичному режимі маси вантажу вугілля кам’яного у вагоні № 55074991. Зважування проводилось на 150-тонних тензометричних вагонних вагах станції Синельникове-1 заводський № 010, повірених 22.05.2017. Вагон № 55074991 по документу значиться: навал, вугілля кам’яне марки г-газовий. Марка Г(Г2) 0 – 100, навантаження на рівні бортів, тара 23 500 кг, нетто 69800 кг. Є відмітка у графі № 7: вантаж маркований одна борозна повздовжня катка ущільнювача. Фактично виявилося: навал, вугілля кам’яне, брутто 81 450 кг, тара з документу 23 500 кг, нетто 57 950 кг, що менше даних, вказаних у документі на 11 850 кг. Навантаження у вагоні нижче бортів 0,1 м, шапкоподібне. Над 1-4 люками виїмка довжиною 6 м на ширину вагону, глибиною 0,7 м. Над 5-7 люками видимі сліди ходіння. Вантаж не маркований. У місці виїмки вантаж, якого бракує, вміститися міг.По станції Синельникове-1 доступ до вантажу усунено шляхом маркування виїмки вапном. У вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно зачинені, течі вантажу немає, вагон технічно справний.

Згідно комерційного акту № 476906/542 від 27.08.2017 на ст. Енергодар Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми від 26.08.2017 № 52045 було проведено комісійне зважування у статичному режимі маси вантажу вугілля кам’яного у вагоні № 59403352. Зважування проводилось на 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, приписаних до залізниці. Ваги повірені згідно із технічним паспортом 26.06.2017. Вагон по документу значиться: насип, вугілля кам’яне марки г-газовий. Марка Г(Г2) 0 – 100, навантаження на рівні бортів, тара 24 000 кг, нетто 66 100 кг. Є відмітка у графі № 7: вантаж маркований одна борозна повздовжня катка ущільнювача. Фактично виявилося: брутто: 88 090 кг, тара: 24 000 кг, нетто: 64 090 кг, що менше документа на 2 010 кг. При комерційному огляді виявлено: навантаження нижче бортів 40 см, холмоподібне, зі скосами до бортів та торців вагону, не укатане. Над 1-7 люками посередині до бортів з обох сторін вантаж потоптаний. Над 1 люком посередині є виїмка довжиною 120 см, шириною 100 см, глибиною 20 см. Вагон без дверей, люка зачинені. Течі вантажу немає. Вагон технічно справний. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, що і є причиною виникнення спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно із ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2,3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини 2, 3 ст. 308 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 № 273/96-ВР передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно із ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу (абз. 3 та 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).

Залізниця прийняла вагони № № 55074991, 59403352 без будь-яких зауважень щодо повноти завантаження, його технічного стану. Наведене свідчить, що на момент передачі вказаних вагонів з вантажем залізниці до перевезення були відсутні будь-які зазори, нещільності та протікання, що могли привести до втрати вантажу при перевезенні.

Крім того, комерційні акти № 453603/106/554 від 20.08.2017, № 476906/542 від 27.08.2017 містять інформацію щодо явних ознак розкрадання вантажу під час перевезення, що свідчить про неохоронне перевезення вантажу залізницею.

За вказаних обставин, відповідальність за втрату вантажу під час перевезення слід покласти на залізницю.

Так, ст. 129 Статуту залізниць України, передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 Цивільного кодексу України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме: у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 ст. 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов’язковими для сторін правилами.

Судом встановлено, що з урахуванням норми недостачі 2% маси, зазначеної в перевізних документах, загальна вагова недостача вугілля кам’яного марки Г 0-100 у вагонах № № 55074991, 59403352 склала 11 142 кг.

Відповідно до довідки ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (а.с. 15) вартість 1 тони вугільної продукції, відвантаженої ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (станція Добропілля Донецької залізниці) на адресу ВП «ДТЕК Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (станція Енергодар Придніпровської залізниці) у вагоні № 55074991 по накладній № 51477016 від 15.08.2017 становить 2 119 грн. 91 коп. з ПДВ, у вагоні № 59403352 по накладній № 51613321 від 24.08.2017 – 1 872 грн. 70 коп. з ПДВ.

Враховуючи вартість 1 тони вугілля з ПДВ, вартість недостачі у вагоні № 55074991 склала 22 161 грн. 54 коп., у вагоні № 59403352, - 1 288 грн. 42 коп. та вірно розрахована позивачем.

За встановлених обставин, у зв’язку з тим, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди. Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.

З урахуванням вищевикладеного, стягнення суми фактичної шкоди покладається на відповідача – ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця".

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"(85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, ідентифікаційний код 00176472) 23 449 грн. 96 коп. (двадцять три тисячі чотириста сорок дев’ять грн. 96 коп.) шкоди, 1 762 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 11.05.2018