Рішення № 73923632, 08.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/902/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунька О.В.,

представника позивача - Шевчук В.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Головінського Д.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2017 року № 0104601304, № 0104631304, № 0104661304, №0041271401, № 0041151401, № 0041181401 та від 10.04.2018 року № 0180401700, № 0180431700, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» (надалі по тексту - позивач або ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ГУ ДФС в Одеській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.11.2017 року № 0104601304, № 0104631304, № 0104661304, №0041271401, № 0041151401, № 0041181401 та від 10.04.2018 року № 0180401700, № 0180431700.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що на підставі висновків акту від 12.10.2017 року № 1473/15-32-14-01/32539624 «Про результати планової виїзної перевірки Державне підприємство «Експериментальна база «Дачна» СГІ - НЦНС» код за ЄДРПОУ 32539624 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.205 року по 31.12.2016 року», відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: від 10.11.2017 року № 0104601304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн., № 0104631304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356 395,28 грн. (за податковим зобов'язанням - 285 116,22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 71279,06 грн.), № 0104661304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 29 699,61 грн. (за податковим зобов'язанням - 23 759,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5939,92 грн.), №0041271401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підпр-ва згідно ст. 209 Податкового кодексу України у розмірі 13 695,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 10 956,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 739,00 грн.), № 0041151401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 10 061,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 6 707,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 354,00 грн.), № 0041181401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами у розмірі 77 604,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 62 083,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 521,00 грн.). Також на адресу позивача 18.04.2018 року надійшли податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року № 0180401700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 8 556,87 грн. (за податковим зобов'язанням - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8556,87 грн.), № 0180431700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 102 682,35 грн. (за податковим зобов'язанням - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 102 682,35 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді від 02 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 27 березня 2018 року на 11:00 годину.

20 березня 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вхід № 7907/18), згідно якого, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

03 квітня 2018 року від представника позивача через канцелярію суду (вхід. № 9262/18) надійшли заперечення на відзив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та у запереченнях на відзив відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що в період з 30.08.2017 року по 05.10.2017 року, на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 19.08.2017 року № 5669/14-01, № 5670/14-01, № 5673/14-01, № 5672/14-01, № 5675/14-01, № 5674/14-01, № 5676/14-01, № 5678/14-01, № 5677/14-01, № 5671/14-01, посадовими особами відповідача відповідно із п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, та відповідно наказу ГУ ДФС в Одеській області від 03.08.2017 року № 3256 (а.с. 11 том 2) проведено планову виїзну перевірку ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 12.10.2017 року № 1473/15-32-14-01/32539624 «Про результати планової виїзної перевірки Державне підприємство «Експериментальна база «Дачна» СГІ - НЦНС» код за ЄДРПОУ 32539624 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.205 року по 31.12.2016 року», відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем: п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за результатами операцій з реалізації продукції не власного виробництва у сумі 6 707 грн., в тому числі за квітень 2016 року у сумі 3 349 грн. та липень 2016 року у сумі 3 358 грн.; п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ - НЦНС» за результатами операцій з реалізації продукції власного виробництва: занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2016 року в сумі 62 083 грн., занижено суму податку на додану вартість, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок за жовтень 2016 року у сумі 10 956 грн.; п.п. 14.1.54, п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.2 ст.54, п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.2, п.п.164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4 та п.п. 168.1.5, п.п. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 285116,22 грн., утому числі за жовтень 2016 року на суму 285116,22 грн.; п.п. 14.1.54, п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 164.2.2, п.п.164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4 та п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176, підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 та 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по військовому збору в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23759,69 грн., у тому числі за жовтень 2016 року на 23759,69 грн.; п. 51.1 ст. 51 глави 2, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, пунктів 3.2, 3.3 та 3.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 21.01.2014 року №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 р. за № 228/25005 - податкова звітність форми 1-ДФ за 2,4 квартали 2016 року подана не у повному обсязі, з помилками; п.2.3 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій в національної валюті в Україні», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (а.с. 24-119 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.11.2017 року № 0104601304, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн., № 0104631304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 356 395,28 грн. (за податковим зобов'язанням - 285 116,22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 71279,06 грн.), № 0104661304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 29 699,61 грн. (за податковим зобов'язанням - 23 759,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5939,92 грн.), №0041271401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підпр-ва згідно ст. 209 Податкового кодексу України у розмірі 13 695,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 10 956,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 739,00 грн.), № 0041151401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 10 061,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 6 707,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 354,00 грн.), № 0041181401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами у розмірі 77 604,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 62 083,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 521,00 грн.) (а.с. 123-125, 128-130 том 1).

Також судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки від 12.10.2017 року № 1473/15-32-14-01/32539624 з урахуванням рішення ДФС від 30.01.2018 року № 3037/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги від 06.12.2017 року № 69260/6 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.04.2018 року № 0180401700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 8 556,87 грн. (за податковим зобов'язанням - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8556,87 грн.), № 0180431700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 102 682,35 грн. (за податковим зобов'язанням - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 102 682,35 грн.) (а.с. 131-132 том 2).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС» оскаржило їх у судовому порядку, вимагаючи визнання неправомірними та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Як вбачається з акту, у ньому зафіксовані наступні порушення з боку позивача:

- заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за результатами операцій з реалізації продукції не власного виробництва у сумі 6 707 грн., в тому числі за квітень 2016 року у сумі 3 349 грн. та липень 2016 року у сумі 3 358 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2016 року в сумі 29 745 грн. - за результатами операцій з реалізації продукції власного виробництва;

- заниження суми податку на додану вартість, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок за жовтень 2016 року у сумі 5 249 грн.;

- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за грудень у розмірі 63 605 грн. - за результатами операцій з реалізації продукції власного виробництва;

- заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 285116,22 грн.

- заниження податкового зобов'язання по військовому збору за жовтень 2016 року на загальну суму 23 759,69 грн.

Судом встановлено, що не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення на акт (а.с. 88-91 том 1).

За результатами розгляду заперечень, 14.11.2017 року на адресу позивача надійшла відповідь за підписом в.о. заступника ГУ ДФС в Одеській області Білоус М.А. (а.с. 97-119 том 1).

Згідно даної відповіді, резолютивна частина акту перевірки викладена в новій редакції, а саме:

- заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за результатами операцій з реалізації продукції не власного виробництва у сумі 6 707 грн., в тому числі за квітень 2016 року у сумі 3 349 грн. та липень 2016 року у сумі 3 358 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2016 року в сумі 62 083 грн. - за результатами операцій з реалізації продукції власного виробництва;

- заниження суми податку на додану вартість, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок за жовтень 2016 року у сумі 10 956 грн.;

- заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за жовтень 2016 року на загальну суму 285116,22 грн.;

- заниження податкового зобов'язання по військовому збору за жовтень 2016 року на 23759,69 грн.

Таким чином, за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, було здійснено збільшення суми зобов'язання по податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2016 року з 29 745 грн. до 62 083 грн. - за результатами операцій з реалізації продукції власного виробництва, а також здійснено збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст. 209 Податкового кодексу України, з 5 249 грн. до 10 956 грн.

Заперечення позивача щодо незгоди із завищенням суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за грудень у розмірі 63 605 грн. - за результатами операцій з реалізації продукції власного виробництва - задоволені.

Як встановлено судом вище, на підставі акту перевірки, з урахуванням результату розгляду заперечень на нього, відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення від 10.11.2017 року № 0104601304, № 0104631304, № 0104661304, №0041271401, № 0041151401, № 0041181401.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0041151401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 10 061,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 6 707,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 354,00 грн.), суд виходив з наступного.

По-перше, зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС 16.10.2017 року, тобто з порушенням строків такого направлення, які встановлені Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204, а саме: після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Несвоєчасне направлення податкового повідомлення-рішення платнику податку є самостійною підставою для його скасування. Несвоєчасне направлення податкового повідомлення-рішення підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти.

Щодо заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за результатами операцій з реалізації продукції не власного виробництва на суму 6 707 грн., в тому числі за квітень 2016 року у сумі 3 349 грн. та липень 2016 року у сумі 3 358 грн., судом встановлено наступне.

Підставою для донарахування зазначених сум є, на думку перевіряючих, надання підприємством безоплатної послуги Селекційно-генетичному інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення УААН, а саме: роботи з ремонту адміністративного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Суворова.

Проте такий висновок не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено, що роботи було проведено на підставі укладених між ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС та ФОП ОСОБА_4 договору № 7 від 10.02.2016 року та договору № 122 від 05.07.2016 року.

Зазначені договори було укладено на підставі раніше укладених договорів про пожертву № 25 від 10.02.2016 року та № 112 від 05.07.2016 року. При цьому, зазначені договори були укладені між Національною академією аграрних наук України та ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС. Відповідно до даних договорів, ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС зобов'язується надати безоплатну допомогу НААНУ шляхом передачі виконаних ремонтно-будівельних робіт в приміщенні адміністративної будівлі НААНУ, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 9 та має право залучати для проведення таких робіт третіх осіб за власним розсудом.

Тобто ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС виконало ремонтно-будівельні роботи саме на користь НААНУ, а не Селекційно-генетичного інституту НПНС НААУ, як про це зазначено як в акті перевірки так і в рішенні ДФС від 30.01.2018 року.

При цьому, суд зазначає, що підстави нарахування штрафних санкцій у розмірі 50 % за податкові періоди квітень 2016 року та липень 2016 року не обґрунтовано нормами чинного законодавства ані відповідачем у відзиві, ані представником відповідача у судовому засіданні та не доведено правомірність їх застосування до позивача.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням: № 0104631304 від 10.11.2017 року на суму 356 095,28 грн., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доході фізичних осіб (285 116,22 грн. - сума за податковим зобов'язанням, 71 279,06 грн. - штрафні санкції), № 0104661304 від 10.11.2017 року на суму 29 699,61 грн., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору (23 759,69 грн. - сума за податковим зобов'язанням, 5 939,92 грн. - штрафні санкції), № 0041271401 від 10.11.2017 року на суму 13 695,00 грн., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с\г підприємства згідно ст.209 ПК України (10 956,00 грн. - сума за податковим зобов'язанням, 2 739,00 грн. - штрафні санкції) та № 0041181401 від 10.11.2017 року на суму 77 604,00 грн., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість с\г підприємств за операціями із зерновими технічними культурами (62 083,00 грн. - сума за податковим зобов'язанням, 15 521,00 грн. - штрафні санкції), суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до положень Колективного договору ДП «Експериментальна база «Дачна» СГ НЦНС, підприємство зобов'язано продати зерновідходи робочим, службовцям та пенсіонерам (останнім, при умові виконання планового завдання валового збору зерна) в розмірі 10% планового збору зерна за мінусом мертвих відходів за ціною, не нижче собівартості.

На виконання зазначеного положення Колективного договору, по підприємству було видано наказ № 62 від 22.08.2016 року щодо реалізації робітникам та службовцям зерна від отриманого валового збору зерна - за мінусом мертвих відходів по ціні 2,50 грн. за 1 кг, в т.ч. ПДВ (2,08 грн. без ПДВ). Фактично Наказ № 62 було виконано у жовтні 2016 році, що підтверджується прибутковими касовими ордерами: № 845 від 26.10.2016 року на суму 276 282,5 грн., в т.ч. ПДВ, № 846 від 27.10.2016 року на суму 185 875,00 грн., в т.ч. ПДВ, № 854 від 28.10.2016 року на суму 857 825,00 грн., в т.ч. ПДВ. Загальна сума реалізації становила 1 319 982,50 грн.

У зв'язку з зазначеною реалізацією, підприємством було складено податкові накладні на суму 219 997,08 грн.

Як зазначив позивач, проте на підприємстві виникла виробнича необхідність добору зерна для виготовлення кормів для тварин, у зв'язку з чим, 17.10.2016 року було видано наказ № 80 про закупку необхідної кількості зерна у робітників, які його раніше повинні були отримати на підставі наказу № 62 від 22.08.2016 року. Така закупівля була проведена за ціною 3 грн. за 1 кг, що підтверджується видатковими касовими ордерами: від 26.10.2016 року на суму 331 539,00 грн., від 27.10.2016 року на суму 223 050,00 грн., від 28.10.2016 року на суму 1 029 390,00 грн.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0041181401 від 10.11.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість с\г підприємств за операціями із зерновими технічними культурами на суму 77 604,00 грн., з яких 62 083,00 грн. - сума за податковим зобов'язанням, 15 521,00 грн. - штрафні санкції було направлено відповідачем 16.11.2017 року, що підтверджується даними сайту Укрпошти, тобто з порушенням встановлених строків, що є самостійною підставою для його скасування.

Як вбачається з акту, спочатку у ньому було зазначено суму заниження у розмірі 29 745 грн., а за результатами розгляду заперечень, вже донараховано 62 083,00 грн. При цьому таке збільшення відбулося не внаслідок виправлення арифметичної помилки, а внаслідок застосування іншого обґрунтування для донарахування.

Так, відповідно до акту перевірки в редакції від 12.10.2017 року в якості підстави для здійснення донарахування зазначено: собівартість реалізованої пшениці була вище, ніж ціна її реалізації.

Збільшення суми донарахування здійснено з посиланням на наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.09.2017 року № 305, яким установлені мінімальні та максимальні інтервенційні ціни на об'єкти державного цінового регулювання 2016/2017 маркетингового період. Тобто контролюючим органом зроблено висновок, що ціна реалізованої пшениці була нижче за інтервенційні ціни.

Тобто відбулася зміна підстав для донарахування податкових зобов'язань після складання акту перевірки, що є недопустимим.

Крім того, в додатку до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.09.2017 року № 305 «Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2016/2017 маркетинговому періоді» установлені мінімальні та максимальні інтервенційні ціни на об'єкти державного цінового регулювання у 2016/2017 маркетинговому періоді.

Даний наказ видано відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 та підпункту 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», Методики визначення мінімальної та максимальної інтервенційної ціни об'єкта державного цінового регулювання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 159.

Відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції (далі - державне цінове регулювання), встановлюючи мінімальні та максимальні інтервенційні ціни, а також застосовуючи інші заходи, визначені цим Законом, при дотриманні правил антимонопольного законодавства та правил добросовісної конкуренції (п.3.1 ст. 3 Закону).

Зміст державного цінового регулювання полягає у здійсненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, що дозволяють встановити ціну рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну інтервенційну ціну та не вищому за максимальну інтервенційну ціну. Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України (п.3.2 ст. 3 цього Закону).

З огляду на викладене суд критично відноситься до застосування відповідачем законодавчого регулювання інтервенційних цін для Аграрного фонду щодо правовідносин з реалізації підприємством сільгосппродукції власного виробництва власним робіткам.

Крім того, ДФС України у своєму рішенні про результати розгляду скарги зазначає ще одну підставу для обґрунтування здійснення такого донарахування, посилаючись на ст.ст. 1, 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Разом з тим, відповідно до ст. 10 цього Закону, суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно, за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. (ст. 11 Закону)

Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 12 Закону)

Крім того, дія Закону України «Про ціни і ціноутворення» поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Як вже зазначалося вище, держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України, проте зі змісту акту перевірки не зрозумілим є, яким чином ДП «Експериментальна база «Дачна» є учасником такого ринку, оскільки відповідно до п. 2.12 ст. 12 3акону України «Про державну підтримку сільського господарства України» організований аграрний ринок - сукупність правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі.

На підставі вищевикладеного суд вважає неправомірним здійснення відповідачем донарахування позивачу суми податку на додану вартість за реалізацію продукції власного виробництва, оскільки ціна реалізації не була нижчою за собівартість, а інтервенційні ціни в даному випадку не можуть бути застосовані.

А оскільки відсутня підстава для донарахування суми податку на додану вартість за реалізацію продукції власного виробництва, тому і не може бути здійснено збільшення суми грошового зобов'язання за платежем суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с\г підприємства згідно ст.209 Податкового кодексу України згідно податкового повідомлення-рішення № 0041271401 від 10.11.2017 року, яке також було направлено на адресу платника податку з порушенням строків, встановлених Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204.

Щодо висновків акту перевірки про заниження позивачем податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за жовтень 2016 року на загальну суму 285116,22 грн. та заниження податкового зобов'язання по військовому збору за жовтень 2016 року на загальну суму 23 759,69 грн., судом встановлено наступне.

Як зазначено у акті перевірки, у зв'язку з відсутністю довідок про розмір земельної ділянки осіб, які реалізовували фуражну пшеницю, як це передбачено п.п.165.1.24 п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, ДП «Експериментальна база «Дачна» СГ НЦНС» допустило наступні порушення Податкового кодексу України: п.п.14.1.54, п.п. 14.1.180 п.14.1 ст.14; п.54.2 ст. 54; п.п 162.1.3 п.162.1 ст.162; п 163.1 ст.163; п.п. 164.2.2, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст.164; п.п. 167.1 ст.167; п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4 та п.п. 168.1.5, п.п. 168.1.6 п.168.1 ст. 168; п. 171.2 ст.171; п.п. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Порівняння обсягів реалізованої та придбаної пшениці, а також списків співробітників підприємства, яким було реалізовано, а потім у яких було придбано фуражну пшеницю, надає змогу прийти до висновку, що співробітники за власні кошти спочатку придбали фуражну пшеницю, а потім її ж реалізували.

Законодавець вніс вимогу щодо наявності довідки про наявність особистого селянського господарства або земельного паю, виділеному в натурі, сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари, яка надає право не оподатковувати податком на доходи з фізичних осіб операції по придбанню сільгосппродукції у осіб, які мають такі довідки, саме з метою уникнення можливої спекуляції зі сторони продавців такої продукції.

Проте, Податковим кодексом України не врегульовано дані спірні правовідносини, оскільки придбання сільгосппродукції відбулося у працівників сільгосппідприємства, які своїм трудом приймали участь у її вирощені та яка попередньої була придбана ними у підприємства за свої власні грошові кошти.

При цьому, суд враховує, що п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Крім того, як встановлено судом, рішенням ДФС про результати розгляду скарги від 30.01.2018 року податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.11.2017 року № 0104601304 та № 0104661304 залишено без змін та збільшено податкові повідомлення-рішення від 10.11.2017 року № 0104631304 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині застосування штрафних санкцій на суму 102 682,35 грн., № 0104661304 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору в частині застосування штрафних санкцій на суму 8 556,87 грн.

З урахуванням зазначеного рішення ДФС від 30.01.2018 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.04.2018 року № 0180401700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 8 556,87 грн. (за податковим зобов'язанням - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8556,87 грн.), № 0180431700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 102 682,35 грн. (за податковим зобов'язанням - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 102 682,35 грн.).

При цьому, відповідачем жодного розрахунку щодо такого збільшення штрафних санкцій до зазначених податкових повідомлень-рішень не надано.

Відповідно до п. 7 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов'язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Представником відповідача на вимогу суду не було зазначено, коли саме відповідачем було отримано рішення ДФС України від 30.01.2018 року, на підставі якого і було здійснено донарахування штрафних санкцій.

В рішенні ДФС України від 30.01.2018 року зазначено, що таке донарахування здійснено у зв'язку з не дотриманням при розрахунку штрафної санкції вимог п. 127.1 ст.127 Податкового кодексу України щодо вчинення повторності ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ НЦНС» дій з неутримання, несплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору протягом 1095 днів.

За змістом п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки першочергово прийняті податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в судовому порядку, а тому визначені ними суми грошових зобов'язань є неузгодженими, суд приходить до висновку про відсутність факту повторності порушення позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосовування до позивача штрафних санкцій за ставкою 50%.

З огляду на викладене, суд зазначає, що при встановленні фактів та обставин у даній справі та перевірки їх доказами, які були надано сторонами, судом були виявлені розбіжності між розрахунком штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки та зміни підстав їх нарахування в порядку розгляду заперечень на акт перевірки та скарги позивача, що позбавляє суд можливості дійти висновку, що оскаржувані рішення відповідача ґрунтуються на нормах діючого законодавства України.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.11.2017 року № 0104601304, № 0104631304, № 0104661304, №0041271401, № 0041151401, № 0041181401 та від 10.04.2018 року № 0180401700, № 0180431700 прийняті не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2017 року № 0104601304, № 0104631304, № 0104661304, №0041271401, № 0041151401, № 0041181401 та від 10.04.2018 року № 0180401700, № 0180431700 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.11.2017 року № 0104601304, № 0104631304, № 0104661304, №0041271401, № 0041151401, № 0041181401 та від 10.04.2018 року № 0180401700, № 0180431700.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» (код ЄДРПОУ 32539624) суму сплаченого судового збору в розмірі 9 085 грн. 07 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 08 травня 2018 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.