Рішення № 73923609, 11.05.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1167/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"11" травня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської облаті в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 06 січня 2013 року між ним та відповідачкою був укладений кредитний договір №NKCTF310201150, відповідно до якого банк надав останній кредит в розмірі 7 894,46 грн. на строк до 05 липня 2014 року включно, а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит шляхом щомісячного повернення частини кредитних коштів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,12 % річних від суми залишку заборгованості та щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту (комісію) в розмірі 110,52 грн., а всього щомісячно вносити не менше (щомісячний платіж) 439 грн., а з 26 квітня 2013 року - 549,52 грн.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останньої сплачувати банку неустойку (за загальне порушення - пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення, а при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 90 днів - штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості).

Однак відповідачка умови договору належним чином не виконувала в зв'язку з чим станом на 20 березня 2018 року виникла заборгованість в розмірі 18 213,36 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту - 4 774,64 грн.;

- пеня за порушення умов договору - 12 095,23 грн.;

- штраф за порушення умов договору в загальному розмірі 1 343,49 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, судом відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 06 січня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір № NKCTF310201150 в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника, Умов і Правил надання банківських послуг, банківських тарифів, діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до договору банк зобов'язався видати, а в подальшому надав позичальнику кредит в розмірі 7 894,46 грн. на строк до 05 липня 2014 року включно, а відповідачка зобов'язалася вчасно повернути кредит шляхом щомісячного повернення частини кредитних коштів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,12 % річних від суми залишку заборгованості та щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту (комісію) в розмірі 110,52 грн., а всього щомісячно вносити не менше (щомісячний платіж) 439 грн., а з 26 квітня 2013 року - 549,52 грн.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останньої сплачувати банку неустойку (за загальне порушення - пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення, а при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 90 днів - штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка умови договору належним чином не виконувала в зв'язку з чим станом на 20 березня 2018 року виникла заборгованість за кредитним договором, зокрема заборгованість по кредиту - 4 774,64 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу.

В зв'язку з встановленим та на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Що стосується нарахованої неустойки, то суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зокрема штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно Умов і Правил надання банківських послуг за порушення зобов'язань по поверненню кредитних коштів нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених цими Умовами.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі №6-2003цс15.

Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов'язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.

Водночас згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Аналогічні правові висновки виклав й Верховний Суд України в своїх постановах, зокрема від 03 вересня 2014 року по справі №6-100цс14 та від 04 листопада 2015 року по справі №6-1120цс15 в яких зазначав, що згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

З матеріалів справи вбачається, що нарахована позивачем неустойка є надто завищеною, перевищує загальний розмір боргу, що суперечить самій компенсаційній суті неустойки та засадам цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності та розумності.

За встановлених обставин з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню лише пеня та в розмірі, що є співмірним з розміром боргу, а саме 4 700 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню (згідно розміру задоволених вимог) понесені останнім судові витрати, а саме 916,59 грн. судового збору (1 762 грн. (сплачений судовий збір) х 52,02 % (відсоток задоволених позовних вимог)).

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованість за кредитним договором № NKCTF310201150 від 06 січня 2013 року, що утворилася станом на 20 березня 2018 року, а саме заборгованість по кредиту в розмірі 4 774 (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири) гривні 64 копійки, неустойку (пеню) за порушення умов договору в розмірі 4 700 (чотири тисячі сімсот) гривень, а всього в загальному розмірі 9 474 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 64 копійки, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 916 (дев'ятсот шістнадцять) гривень 59 копійок судового збору, перерахувавши вказану суму на цей же рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв