Рішення № 73923235, 03.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3651/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представника позивача Поплавської І.А.,

представника відповідача Войтків З.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент» до Бориславського відділення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Львівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, з вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 - Бориславського відділення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Львівській області щодо неподання відповідачу 2 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1205566,0 грн. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент» від 12 грудня 2016 року №30;

-зобов'язати відповідача 1 - Бориславське відділення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Львівській області вчинити дії щодо подання відповідачу 2 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1031352,0 грн., що сплачені в якості авансового платежу на прибуток на 2013 рік в період з січня по грудень 2013 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент» від 12 грудня 2016 року №30 для повернення цієї суми на поточний рахунок позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з січня 2013 року по лютий 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент» перераховано до бюджету авансові платежі за кодом класифікації 11020100 в сумі 1205566,00 грн. з податку на прибуток, що підтверджується платіжними дорученнями.

У межах визначеного законодавством строку позивач звернувся до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Львівській області, із заявою від 12.12.2016 року щодо повернення надмірно сплаченого до бюджету податку у розмірі 1205566,00 грн., проте, останнім було повернуто лише частину таких платежів.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що товариство перейшло на облік в Бориславське відділення Дрогобицької ОДПІ 11.09.2015 року з Луганської ОДПІ Луганської області. Зазначає, що в інформаційній системі за місцем реєстрації відсутні відомості про сплату податку на прибуток. Крім того, вказує, що у позивача обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з наявністю якого авансові внески не можуть бути повернуті.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні. Ухвалою від 15.03.2018 року закрито підготовче провадження на призначено справу до судового розгляду.

У підготовчому засіданні судом допущено заміну відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області на Дрогобицьке управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

В подальшому, Дрогобицьке управління Державної казначейської служби України у Львівській області протокольною ухвалою суду замінено на Управління Державної казначейської служби у м. Бориславі Львівської області.

Крім того, протокольною ухвалою суду замінено Бориславське відділення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Відповідно до поданих позивачем до матеріали справи копій платіжних доручень від 16.01.2013 року №9, 19.02.2013 року №142, 19.03.2013 року №232, 25.04.2013 року №322, 29.05.2013 року № 377, від 21.06.2013 року №428, від 30.07.2013 року №512, від 30.08.2013 року №588, від 30.09.2013 року №661, від 30.10.2013 року №718, від 29.11.2013 року №798, від 27.12.2013 року №852, від 30.01.2014 року №6 від 28.02.2014 року № 55 , 2013 року, 17 січня 2013 року, 13 лютого 2013 року, 12 березня 2013 року, 12 квітня 2013 року, 13 травня 2013 року, 31 травня 2013 року, 03 липня 2013 року, 07 серпня 2013 року, 06 вересня 2013 року, 30 вересня 2013 року, 05 листопада 2013 року, 05 грудня 2013 року, 15 січня 2014 року 24 лютого 2014 року ТзОВ «Схід - Патент» перераховано до Державного бюджету України авансові платежі за кодом класифікації 11020100 у загальній сумі 1205566,00 грн. з податку на прибуток.

Згідно Акту звірення Дрогобицької ОДПІ № 109/10/13-08-08-00/9 від 05.01.2017 року про стан розрахунків платника податку на прибуток станом на 01.12.2016 року товариства облікована переплата у загальній сумі 1205681,92 грн.

12.12.2016 позивач звернувся до Бориславського відділення Дрогобицької ОДПІ із заявою щодо повернення надміру сплаченого до бюджету податку у сумі 1205566,00 грн., зокрема 100566,00 грн. просив зарахувати в рахунок сплати грошового зобов'язання по податку на прибуток за 2016 року, решту суми 1105000,00грн. повернути на поточний рахунок позивача посилаючись на положення статті 43 Податкового кодексу України.

Судом з'ясовано, що листом Бориславського відділення Дрогобицької ОДПІ від 11.01.2017 року № 145/10/13/-08-08-00/15 повідомлено позивача про неможливість повернення коштів в сумі 930786,00 грн.

Крім того, листом ГУ ДФС у Львівській області від 30.01.2017 року №538/10/13-01-07-02-19 повідомило позивача, що в інформаційній системі органів ДФС за місцем реєстрації відсутні дані про сплату податку на прибуток та подані декларації по податку на прибуток за 2012-22014 роки. Відтак, з метою підтвердження достовірності даних про суму переплати Бориславське відділення Дрогобицької ОДПІ звернулось із запитом у Маріупольську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо надання підтверджуючих документів.

Позивач вдруге звернувся до ГУ ДФС у Львівській області із заявою про повернення надміру сплачених коштів, в якій додатково зазначив, що товариство здійснювало свою діяльність у період оплати авансових внесків у м. Петровське Луганської області, відтак у Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС Донецької області відсутні запитувані контролюючим органом відомості.

Відповідно до платіжного доручення №279 від 27.06.2017 року позивачеві повернуто частину сплачених коштів в сумі 174214,00 грн.

Товариство втретє звернулось із заявою від 24.07.2017 року про повернення надміру сплачених коштів.

Головне управління ДФС у Львівській області за результатами розгляду заяви повідомило позивача, що відповідно до ІС «Податковий блок» переплата з податку на прибуток виникла 11.03.2014 року, термін повернення 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми закінчився 10.03.2017 року.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся за захистом порушеного права із даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України зобов'язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 9.1.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємства є загальнодержавним податком та збором.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску його територіальні органи.

Відповідно до положень Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання це суми коштів , які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково сплачених грошових зобов'язань, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, а у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктом 5-8 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом від 30 грудня 2013 року № 882/1188 (який був чинний станом на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється на підставі заяви платника податку, яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Аналогічні за змістом положення містяться й у пункті 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146 (далі - Порядок № 1146), відповідно до якого повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1146 після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства (пункт 8 Порядку № 1146).

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що для повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань останній зобов'язаний подати до контролюючого органу відповідну заяву.

Такі заяви, виходячи з наявних у матеріалах справи документів, подавалися позивачем 12.12.2016 року, 22.05.2017 року, та 24.07.2017 року до ГУ ДФС у Львівській області.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 15 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Так, відповідно до акту звірення Бориславського відділення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 05.01.2017 року, у позивача станом на 01.12.2016 року наявна переплата по податку на прибуток в сумі 120568,92 грн.

Згідно з частиною першою статті 9, статей 73, 74, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, суд не погоджується з висновком відповідача про пропуск терміну у 1095 днів для повернення переплати, оскільки позивачем було вчинено ряд дій для такого повернення, які не надали бажаного результату.

При вирішенні справи судом також враховано, що алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано також Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 р. № 1146 (далі Порядок взаємодії).

Так, як вже зазначалося, вимогами п. 43.3 ст. 43 ПК України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За правилами п. 43.5 ст. 43 ПК України та п.7 Порядку взаємодії, положення якого перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Орган ДФС, відповідно до п.9 Порядку взаємодії, несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку взаємодії на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Аналіз вищевикладених норм матеріального права свідчить про те, що повернення надміру сплаченого податку здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст. 43 ПК України і Порядком взаємодії, на підставі заяви про повернення надміру сплаченого податку, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених податків з Державного бюджету України є виключними повноваженнями відповідача та органів державного казначейства.

Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Наведене свідчить, що у даному випадку, за умови відсутності висновків контролюючого органу з зазначенням суми надмірно сплачених платежів, що підлягає стягненню з бюджету, правильним способом захисту є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення надмірно сплаченого податку.

При цьому, представником відповідача у судовому засіданні визнано той факт, що висновок про повернення позивачу надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідачем складено не було ні у встановлений законом строк, ні на дату розгляду даної адміністративної справи.

При вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на наявність у позивача заборгованості як на підставу для не складення висновку про повернення надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, оскільки борг в сумі 701,57 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений позивачем. Більше того, судом встановлено, що вказане нерухоме майно знаходиться на території АТО та відповідно до п. 38.6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» не є об'єктом оподаткування.

З урахуванням викладеного та з метою захисту прав та інтересів позивача суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо підготовки та подання висновку про повернення позивачу надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток та про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо подання Управління Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1031352,0 грн., що сплачені в якості авансового платежу на прибуток.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з встановлених під час розгляду справи обставин та наявних у матеріалах справи доказів, суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача у спосіб, який відповідає закону і забезпечує ефективний захист прав та інтересів позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Бориславського відділення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Львівській області щодо неподання Управління Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 205 566,0 грн. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент» від 12 грудня 2016 року №30;

3. Зобов'язати Дрогобицьку об'єднану державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Львівській області вчинити дії щодо подання Управління Державної казначейської служби України у м. Бориславі Львівської області висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1031352,0 грн., що сплачені в якості авансового платежу на прибуток на 2013 рік в період з січня по грудень 2013 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент» від 12 грудня 2016 року №30 для повернення цієї суми на поточний рахунок позивача.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Львівській області (м. Дрогобич, вул. Шевченка, буд. 9 ЄДРПОУ 39507175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Патент» (смт. Східниця, м. Борислав, вул. Шевченка, буд. 258, код ЄДРПОУ 34202064) 15 470(п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 29 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2018 року.