Вирок № 73923170, 14.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7732/18

Провадження № 1-кп/127/368/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2018 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.12.2017 р. за № 12017020010005826 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тульчин Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, непрацюючого, із вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Новака В.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17.12.2017 року приблизно о 18 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки "MERCEDES-BENZ VITO" реєстраційний номер АДРЕСА_3, рухаючись по вулиці Келецькій в місті Вінниці зі сторони вулиці 600-річчя в напрямку вулиці Лялі Ратушної, під час виконання маневру лівого повороту із заїздом на прилеглу територію будинку №52, не переконався в безпечності даного маневру, не дав дорогу пішоходові ОСОБА_2, який перетинав границю заїзду на прилеглу територію вказаного будинку зліва-направо відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого з необережності допустив наїзд на останнього.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №138/146/160 від 05.03.2018 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих уламкових субкапітальних переломів другої та третьої плюснових кісток правої стопи зі зміщенням уламків. Дані травми відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №207а від 14.03.2018 року в ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля марки "MERCEDES-BENZ VITO" реєстраційний номер АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 10.2. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Водій автомобіля ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1, 10.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, в яких зазначено: "10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.", "10.2. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.", і дані порушення знаходяться у причинному зв'язку із наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав та показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що завдану потерпілому шкоду відшкодував. Просив суд врахувати, що він має на утриманні двох малолітніх дітей. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати та призначити мінімальну міру покарання. Крім того, просив суд не позбавляти його права керувати транспортним засобом, оскільки в такому випадку він не матиме жодної можливості утримувати свою сім'ю.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченим за вказаних в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що завдану йому шкоду обвинувачений відшкодував і майнових претензій до обвинуваченого він немає.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого та потерпілого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, допитавши потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого та потерпілого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позицій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексуУкраїни є злочином невеликої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, також суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся та добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду.

Суд також враховує, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Також суд враховує те, що обвинувачений одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду обвинуваченого від 17.12.2017 року ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

Обставинами, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування потерпілому заподіяної шкоди.

Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

При вирішенні питання про доцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, враховуючи наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і з урахуванням особи обвинуваченого, приходить до висновку про призначення покарання без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2017 року на вилучений під час огляду місця події 17.12.2017 року автомобіль марки "MERCEDES-BENZ VITO" реєстраційний номер АДРЕСА_3 (який знаходиться на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП "Вінниця-інформ-ресурси", за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17) слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Крім того, на підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1 362 грн. 96 коп.

Керуючись ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 96 коп.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - автомобіль марки "MERCEDES-BENZ VITO" реєстраційний номер АДРЕСА_3, який згідно постанови слідчого від 17.12.2017 року приєднано до матеріалів кримінальної справи в якості речового доказу та який знаходиться на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП "Вінниця-інформ-ресурси", за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17, повернути власнику - ОСОБА_1.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2017 року на вилучений під час огляду місця події 17.12.2017 року автомобіль марки "MERCEDES-BENZ VITO" реєстраційний номер АДРЕСА_3 (який знаходиться на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП "Вінниця-інформ-ресурси", за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 17) - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя