Ухвала суду № 73922875, 07.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/985/17

Провадження №11-кп/772/219/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нагорняк Є. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нагорняка Є.П.,

суддів: Ковальської І.А., Рупака А.А.,

із секретарем Міхневич І.А.,

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2018 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює старшим оглядачем вагонів ВЧД-3, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ст. 124 КК України з призначенням йому покарання за:

ч.1 ст. 125 КК України - 120 годин громадських робіт;

ст. 124 КК України – 1 рік 6 місяців обмеження волі;

відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено покарання 1 рік 6 місяців обмеження волі;

відповідно до ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробовуванням - іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України : періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

згідно п. в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання;

стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальних збитків 3975 грн 45 коп (три тисячі дев’ятсот сімдесят п’ять грн. 45 коп.) та у відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) грн. та на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн.;

стягнуто з ОСОБА_5 в рахунок держави витрати судового збору у розмірі 1280 грн. та вирішено долю речових доказів, -

в с т а н о в и в:

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що він 15 квітня 2017 року, близько 18 год 30 хв., перебуваючи в квартирі №2, що в будинку № 12 по вул. Ціолковського у смт. Залізничне Козятинського району Вінницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та його дружиною ОСОБА_2, в ході словесної суперечки, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, умисно наніс декілька ударів кулаками по обличчю та тілу ОСОБА_2 Не зупинившись на цьому, ОСОБА_5 схопив ОСОБА_2 руками за волосся, та почав бити обличчям по кухонному столу. В результаті побиття, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців на обох нижніх повіках очей, лівій скроневій ділянці, два синці на правому плечі, садна на переносиці, які відповідно до висновку судово-медичного експерта за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, 15 квітня 2017 року близько 19 год 30 громадянин ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання в квартирі №2, що в будинку № 12 по вул. Ціолковського у смт. Залізничне Козятинського району Вінницької області, яка належить йому на праві приватної власності.

В цей час, скориставшись тим, що двері до зазначеної квартири були не замкнені, не запитавши дозволу, до квартири зайшов ОСОБА_3 і пройшов до кімнати де знаходився ОСОБА_5 Зайшовши до кімнати, ОСОБА_3 завдав останньому удар по голові. В подальшому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розпочалася бійка, в ході якої ОСОБА_3 почав наносити ОСОБА_5 удари руками по різним частинам тіла, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження. Обороняючись від протиправних дій ОСОБА_3, ОСОБА_5П побачивши на журнальному столику кухонного ножа, схопив його в праву руку та ударив ОСОБА_3 в ліву частину живота. Одержавши удар ножем у живіт, ОСОБА_3 намагався втекти і вибіг до коридору квартири. ОСОБА_5 наздогнав його у коридорі і вони продовжили бійку, під час якої ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, завдав ОСОБА_3 різану рану грудної клітини і пальці на кисті лівої руки.

Таким чином, ОСОБА_5 внаслідок перевищення меж необхідної оборони, умисно спричинив ОСОБА_3 шкоду, яка явно не відповідає небезпечності вчиненого ним посягання у вигляді тілесних ушкоджень, а саме : проникаючого колото-різаного поранення живота (рана передньої черевної стінки зліва) з ушкодженням лівого прямого м'язу живота та випадінням поперечно-ободової кишки і великого чепця, внутрішньо-черевною кровотечею, різаної рани передньої стінки грудної клітки в ділянці грудини, різаної рани передньої черевної стінки справа, різаної рани другого та третього пальців лівої кисті, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за ступенем тяжкості відносяться: проникаюче колото-різане поранення живота за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжким тілесним ушкодженням. Різані рани грудної клітки, живота, другого та третього пальців лівої кисті є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний (понад 6 діб, не більше 21 доби) розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6, не оспорюючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 та доведеність його винуватості, просить вирок суду змінити в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих моральної шкоди, а саме: стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_3 суму моральної шкоди в розмірі 5 000 гривень та відмовити ОСОБА_2 повністю в задоволенні цивільного позову. Зазначає, що своїми протиправними діями ОСОБА_3 сам спровокував конфлікт, крім того, ОСОБА_5 є потерпілим у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України, а потерпіла ОСОБА_2 своєю поведінкою сама створила розлад в сім’ї, спровокувала ОСОБА_5 до агресивних дій, які виразились в нанесенні їй легких тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представника – адвоката ОСОБА_4 та прокурора Миколайчука Д.Г., які заперечили проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Вирок суду першої інстанції в частині доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ст. 124 КК України, учасниками судового розгляду не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом у цій частині не перевіряється.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 125, ст. 124 КК України є вірною.

Призначаючи покарання, суд у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 65 КК України вірно зазначив обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття та вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання, відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд, виходячи із засад розумності і справедливості, вирішив їх у відповідності до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, із врахуванням п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Так, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково, оскільки сума моральної шкоди в розмірі 50000,00 гривень є завищеною, а в частині стягнення матеріальних збитків у розмірі 3975 грн 45 коп. – повністю, оскільки сума складається із витрат на придбання ліків, що підтвердилась наданими квитанціями.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2, суд зважив на перенесений фізичний біль та страждання, нервове потрясіння, постійний страх, проте прийшов до висновку, що сума в 10000,00 гривень є завищеною, а тому задовольнив позов частково.

Підстав для зменшення розміру цивільних позовів чи для відмови їх у задоволенні немає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2017 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:(підписи)

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9

Згідно з оригіналом: