
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/316/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Іванчук М. І.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного розгляду її заяви від 05.10.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража та зобов'язання розглянути заяву від 05.10.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража та прийняти рішення по результатах розгляду даної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража. Вказана заява була передана у відділ секретаріату Луцької міської ради для включення до переліку питань, що пропонуються для почергового розгляду на засіданнях постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру та сесії Луцької міської ради. Проте, станом на день подання даного адміністративного позову відповідачем фактично не розглянуто вказану заяву від 05.10.2016 року та відповідне рішення не прийнято.
Ухвалою суду від 18.04.2018 року замінено первісного відповідача у справі - Виконавчий комітет Луцької міської ради на належного - Луцьку міську раду (далі - відповідач).
У відзиві на позовну заяву Луцька міська рада позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що Луцька міська рада процедуру розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.10.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража не порушувала та надала позивачу у встановленому законом порядку відповідь, а тому позовні вимоги вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання 07.05.2018 року свого представника не направив, клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Враховуючи вимоги статті 205 КАС України розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що з 07.05.1971 року позивач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з гр. ОСОБА_3, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с. 5).
Згідно довідки МСЕК від 24.06.2005 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (а.с. 10).
Розпорядженням виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів від 21.01.1997 року № 12-рв «Про дозвіл на тимчасове встановлення гаражів» дозволено гр. ОСОБА_3 тимчасово встановити металевий гараж для власного автомобіля за адресою: АДРЕСА_1
На підставі вищевказаного рішення гр. ОСОБА_3 отримано в управлінні архітектурі і містобудування м. Луцька Волинської області будівельний паспорт на забудову земельної ділянки - гараж металевий, за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.78) , та в подальшому встановлено металевий гараж за вказаною адресою.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 17.02.2016 року № 96-4 зобов'язано власників металевих конструкцій (металевих гаражів), що розташовані без правовстановлюючих та дозвільних документів у дворі між будинками, зокрема, по АДРЕСА_1, протягом 5 днів демонтувати їх за власний рахунок (а.с. 41-42).
З наданих у судовому засіданні пояснень представників сторін встановлено, що у лютому 2016 року працівниками департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради позивачу вручено повідомлення/попередження про примусовий демонтаж вищевказаного металевого гаража.
22.02.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту муніципальної поліції Луцької міської ради та до голови Луцької міської ради із заявами, в яких просила не здійснювати демонтаж металевого гаража, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки являється інвалідом ІІ групи (а.с. 13-14).
Листами від 17.03.2016 року та від 21.03.2016 року Виконавчий комітет Луцької міської ради повідомив, що згідно з рішенням виконкому Луцької міської ради від 12.03.2009 року № 189-1 «Про порядок встановлення металевих гаражів на прибудинкових територіях» дозволяється встановлювати металеві гаражі в межах прибудинкових територій інвалідам І-ІІ груп, автомобілі яких з ручним керуванням. Враховуючи відсутність інформації щодо наявності автомобіля з ручним керуванням, не має підстав для надання дозволу на функціонування металевого гаража за адресою АДРЕСА_1. Також повідомлено, що містобудівною документацією не передбачено встановлення гаражів за вказаною адресою (а.с. 16-17).
З урахуванням вказаних обставин позивачем було встановлено ручне керування на автомобіль ВАЗ 21603, власником якого являється ОСОБА_1, що підтверджується довідками Громадської організації «Автомобільний клуб» інвалідів «Поршень Волині» від 10.05.2016 року та від 30.11.2017 року (а.с .18-19).
05.10.2016 року позивач звернулась до Луцької міської ради із заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 18,8 кв.м., на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража, до якої додала необхідні документи (а.с. 65-79).
Листом від 22.10.2016 року Виконавчий комітет Луцької міської ради повідомив ОСОБА_1 про те, що управлінням земельних ресурсів Луцької міської ради підготовлений проект рішення, який буде переданий у відділ секретаріату Луцької міської ради для включення до переліку питань, що пропонуються для почергового розгляду на засіданнях постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру та сесії Луцької міської ради. За результатами розгляду вищевказаного питання, необхідно звернутися в департамент «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку», після отримання повідомлення (а.с. 20).
Судом також встановлено, що на звернення позивача (а.с. 44-46) Виконавчий комітет Луцької міської ради листом від 14.12.2017 року повідомив позивача про те, що проект рішення «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування металевого гаража на АДРЕСА_1» був підготовлений управлінням земельних ресурсів Луцької міської ради у зв'язку з невідповідністю поданих позивачем документів статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», пункту 1 рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 12.03.2009 року № 189-1 «Про порядок встановлення металевих гаражів на прибудинкових територіях» та у зв'язку з прийняттям Виконавчим комітетом Луцької міської ради рішення від 17.02.2016 року № 96-4 «Про демонтаж металевих конструкцій між будинками на АДРЕСА_1 та пр-ті Відродження, 8а». Крім того, повідомлено, що згідно з витягом з протоколу пленарного засідання п'ятнадцятої сесії міської ради сьомого скликання від 01.12.2016 року, вищевказане рішення прийняте не було (а.с. 21).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду її заяви від 05.10.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража протиправною, позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами «а», «в» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з частиною третьою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку та необхідними документами, зокрема, до органу місцевого самоврядування, який в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Як зазначалось вище, 05.10.2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 18,8 кв.м., на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража (а.с. 65-79).
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, з питань регулювання земельних відносин.
Частиною першою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Відповідно до частин першої-другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, у разі звернення особи із заявою в порядку статті 123 Земельного кодексу України до міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності у користування (оренду), заява має бути розглянута міською радою у місячний строк виключно на пленарному засіданні, за результатами розгляду якої має бути прийнято рішення про надання такого дозволу або про відмову у його наданні.
Матеріалами справи підтверджено, що листом від 22.10.2016 року Виконавчий комітет Луцької міської ради повідомив позивача про те, що управлінням земельних ресурсів Луцької міської ради підготовлений проект рішення, який буде переданий у відділ секретаріату Луцької міської ради для включення до переліку питань, що пропонуються для почергового розгляду на засіданнях постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру та сесії Луцької міської ради (а.с. 20).
Як вбачається з витягу з протоколу пленарного засідання п'ятнадцятої сесії Луцької міської ради сьомого скликання від 01.12.2016 року, на пленарному засіданні міської ради був поставлений на обговорення проект рішення управління земельних ресурсів Луцької міської ради «Про відмову громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування металевого гаража на АДРЕСА_1 (орієнтовною площею 0,003 га). У протоколі зазначається про те, що комісія з питань земельних відносин та земельного кадастру не підтримала даний проект рішення, тому що планує виїхати на місце. Рішення з даного питання у встановленому законом порядку не було прийнято (а. с. 47).
Отже, в ході розгляду даної справи встановлено, що Луцька міська рада у встановленому законом порядку (у місячний строк на пленарному засіданні) не розглянула заяву ОСОБА_1 від 05.10.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 18,8 кв.м., на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража та не прийняла відповідного рішення про надання такого дозволу або про відмову у його наданні. Вказана обставина підтверджується також листом Виконавчого комітету Луцької міської ради листом від 14.12.2017 року (а.с. 21).
При цьому, лист Виконавчого комітету Луцької міської ради від 22.10.2016 року не є доказом належного розгляду заяви позивача від 05.10.2016 року відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Чинне законодавство не наділяє раду в межах своїх повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів, в іншому випадку такі дії ради кваліфікуються як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи про її відмову.
Посилання Луцької міської ради на наявність підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування металевого гаража (будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розроблявся на замовлення чоловіка позивача, власником транспортного засобу не є позивач, остання лише розпоряджається ним на підставі довіреності) суд вважає передчасними, оскільки предметом доказування у спірних правовідносинах є порушення порядку розгляду заяви від 05.10.2016 року, а тому надавати оцінку підставам відмови у наданні такого дозволу, на переконання суду, можливо лише у разі прийняття відповідного рішення компетентним органом, до повноважень якого належить розгляд вказаного питання.
Враховуючи те, що Луцькою міською радою не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05.10.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража в строк та в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України, та не прийнято відповідного рішення, тоді як виключною компетенцією міських рад є вирішення питання щодо регулювання земельних відносин, які розглядаються на пленарному засіданні ради із прийняттям відповідного рішення, тому суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Луцької міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.10.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража.
Зобов'язати Луцьку міську раду (43025, Волинська область, місто Луцьк, вилиця Богдана Хмельницького, будинок 19, код ЄДРПОУ 34745204) у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 05.10.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 на умовах оренди для обслуговування металевого гаража та прийняти рішення за результатами її розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко
Рішення суду у повному обсязі складено 14.05.2018 року.
Судове рішення № 73920388, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 07.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/316/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: