Рішення № 73920362, 14.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2018 року (16:15)Справа № 808/1175/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В. при секретарі Стратулат С.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, 25А, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі - відповідач, Правобережне ОУПФУ м.Запоріжжя), в якому позивач просить суд: 1) скасувати рішення від 10.01.2014 №01 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до його пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 періоду роботи з 13.12.1984 по 31.12.1991; 2) зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію, зарахувавши період його роботи з 13.12.1984 по 31.12.1991 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, та здійснити її виплату з урахуванням різниці, яка вже була виплачена з часу призначення пенсії.

Позивач у позові (а.с.4-7) зазначив, що 02.01.2014 ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду м.Запоріжжя, за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Для призначення пенсії позивачем були надані всі необхідні документи, у тому числі трудова книжка та довідка ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» від 02.01.2014 №22, підтверджуюча його пільговий стаж за Списком №1 за період з 13.12.1984 по 30.11.2013. Нещодавно позивач дізнався, що при призначенні пенсії відповідач рішенням від 10.01.2014 №01 відмовив йому у зарахуванні до пільгового стажу за списком №1 періоду його роботи з 13.12.1984 по 31.12.1991. Оскільки ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено зарахування кожного повного року роботи за Списком №1 у подвійному розмірі, то не врахування вказаного періоду до пільгового стажу суттєво занижує розмір пенсії позивача. Необхідний для призначення пільгової пенсії стаж позивач здобув працюючи з 13.12.1984 по 30.11.2013 за професією слюсаря з ремонту металургійного обладнання, слюсарем-ремонтником в черговій бригаді з обслуговування механообладнання (робочі місця №01091, 010091), в бригаді з ремонту механообладнання приймального та шихтового відділень (робоче місце 010119) діючих виробництв ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», де основні працівники, що ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, що передбачено розділом II, підрозділом «а», код «1020100а-1753а», позиціями «2а-3б». Так, відповідно до п.3 «Порядку застосування списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Пільговий стаж позивача за період з 13.12.1984 по 30.11.2013 підтверджено документами відповідно до п.п.1, 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, зокрема, уточнюючою довідкою ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» від 02.01.2014 №22. Крім того, п.4.3 «Порядку застосування списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, вперше проведеної до 21.08.1997, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками. Згідно з п. 6 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 атестація робочих місць передбачає визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах. Атестація робочого місця Позивача за списком №1 була проведена за наказом про атестацію робочих місць від 25.05.1995 №73, тобто до 21.08.1997, тому весь період його роботи на цьому місці з 13.12.1984 по 30.11.2013 має бути зарахований до стажу за Списком №1. Тобто, право на зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1 підтверджено і за результатами атестації робочих місць.

Ухвалою судді від 04.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 25.04.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.32-33), в якому зазначено, що 02.01.2014 ОСОБА_1 звернувся до об'єднаного управління з особистою заявою щодо призначення пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви надав, зокрема, довідку про підтвердження пільгового стажу №22 від 02.01.2014, видану ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь». Згідно вказаної довідки позивач з 13.12.1984 по 30.11.2013 працював слюсарем по ремонту металургійного обладнання, слюсарем-ремонтником, які передбачені Списком №1 розділом II підрозділом а код 1020100а-1753а позиція 2а-3б, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003. На підставі наданих документів позивачу з 10.10.2013 було призначено пенсію за віком по Списку №1. Відповідно до п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92. Так, в період роботи ОСОБА_1 на посаді «слюсар по ремонту металургійного обладнання» та «слюсар-ремонтник» чинними були Списки, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173. Положення зазначеної постанови відносять посаду слюсаря по ремонту металургійного обладнання, слюсаря-ремонтника до Списку №2. Пільгова довідка №05/103 від 18.06.2004 містить посилання лише на Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003. Отже, довідка №22 від 02.01.2014 про пільговий стаж за Списком №1, видана ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на ім'я ОСОБА_1, не відповідає вимогам пункту 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого 18.11.2005 наказом Міністерства соціальної політики України №383. У зв'язку з зазначеним, управлінням було прийнято рішення від 10.01.2014 №01 про відмову позивачу при призначенні пенсії у зарахуванні стажу за період з 13.12.1984 по 31.12.1991 до Списку №1 згідно довідки ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» №22 від 02.01.2014.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно записів у Трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с.11-12) з 13.12.1984 по 30.11.2013 працював слюсарем по ремонту металургійного обладнання, слюсарем-ремонтником, які передбачені Списком №1 розділом II підрозділом а код 1020100а-1753а позиція 2а-3б, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003. На підставі наданих документів позивачу з 10.10.2013 було призначено пенсію за віком по Списку №1.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Форма ОК-5 стосовно ОСОБА_1 за відповідні періоди відповідач не формував і позивачу не надавав.

У Довідці про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за №22 від 02.01.2014, виданій ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день в агломераційному цеху з 13.12.1984 по 30.11.2013 слюсарем з ремонту металургійного обладнання, слюсарем-ремонтником в черговій бригаді по обслуговуванню механообладнання (робочі місця №01091, 010091), в бригаді по ремонту трансферкар (робочі місця №010124), в бригаді з ремонту механообладнання приймального та шихтового відділень (робоче місце №010119), зайнятим ремонтом обладнання в місцях його установлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робочі, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, що передбачено Списком №1 розділом II підрозділом А код 1020100а-1753а позиція 2а-3б; з 01.11.2006 по 11.12.2006 згідно розпорядження по цеху переведений на дільницю, де працював на загальних підставах (а.с.13).

У прийнятому 10.01.2014 відповідачем Рішенні №1 серед іншого, зазначено: «… Комісія вирішила: відмовити ОСОБА_1, 1963р. народження, при призначенні пенсії у зарахуванні стажу за Списком №1 згідно з заявою від 02.01.2014 та довідкою про пільговий стаж по Списку №1 наданою ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» від 02.01.2014 №22 за період з 13.12.1984 по 31.12.1991. Пільгова довідка не відповідає вимогам пункту 3 наказу Міністерства праці та соціального захисту населення України від 18.11.2005 №383 під визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують Списки, що були чинними на період роботи особи. Відповідно до Постанови Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 №1173 слюсарі-ремонтники за період роботи з 13.12.1984 по 31.12.1991 не передбачені Списками 1. ОСОБА_1 при призначенні пенсії зараховано до пільгового стажу Сп.1 період роботи з 01.01.1992 по 31.10.2006 та з 12.12.2006 по 30.11.2013 (21 рік 09 міс. 19 дн.). …» (а.с.15).

Доказів направлення вказаного Рішення №1 від 10.01.2014 ОСОБА_1, або ознайомлення його до 28.02.2018 (дати звернення з заявою про ознайомлення) відповідач до суду не надав. Відтак, на думку суду, саме після ознайомлення 28.02.2018 з матеріалами пенсійної справи у сукупності ОСОБА_1 свідомо дізнався про порушення його прав та інтересів.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд публічно-правовий спір суд виходить з наступного.

1. У ст.2 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Як передбачено ч.1 ст.114 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого 12.08.1993 постановою Кабінету Міністрів України №637 (надалі - «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (…).

Відповідачем документально не доведено вжиття заходів з витребування всіх можливих джерел інформації, передбачених п.3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

Як зазначено у п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. (…).

Надаючи правову оцінку Рішенню №1 прийнятому 10.01.2014 відповідачем суд бере до уваги, що згідно п.3 «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затвердженого 10.11.2006 постановою правління Пенсійного фонду України №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.13 «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років»).

Згідно вимог п.15 «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Звідси, відповідачем передчасно, до закінчення процедур, передбачених «Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» прийнято 10.01.2014 Рішення №1.

2. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Вирішуючи питання про поновлення порушених прав та інтересів позивача суд бере до уваги те, що згідно абз.1 п.4 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого 01.08.1992 постановою Кабінету Міністрів України №442 (набрав чинності з 21.08.1992) атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідно до п.3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого 18.11.2005 наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (…).

З'ясовано, що між сторонами виник спір щодо визнання періоду роботи ОСОБА_1 на посаді «слюсар по ремонту металургійного обладнання» та «слюсар-ремонтник» у період чинності Списків №1 та №2, затверджених 22.08.1956 постановою Ради Міністрів СРСР №1173 як роботу за Списком №1 (як зазначено у Довідці).

У п.4 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» зазначено: «4. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. 4.1. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. 4.2. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. 4.3. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.4. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.5. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось. 4.6. У разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.».

Як передбачено п.8 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список №1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173 (…).

У наданій Довідці про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за №22 від 02.01.2014 зазначено, що підставами для класифікації професії ОСОБА_1 за Списком №1 стали: накази про атестацію робочих місць №73 від 25.05.1995, №160 від 06.04.2001, №151 від 20.03.2006, №131 від 17.03.2011, Лист УСЗН Запорізької обладміністрації №02-340 від 07.06.2000 про продовження дії наказу №73 від 25.05.1995; постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 та №36 від 16.01.2003 (а.с.13).

Згідно «Список №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах», затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173, Розділ III.«Агломерация и обогащение» - п.а) «Слесари дежурные и ремонтные, бригадиры слесарей»; Розділ IV. «Метеллургическое производство (черные металлы)» 1. Доменное производство а) Рабочие - Слесари дежурные и ремонтные, бригадиры слесарей».

В той же час, постановою Кабінету Міністрів СРСР №591 від 09.08.1991 «Про внесення доповнень і змін до Списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення» внесені доповнення до: «… 3. В подразделы 1-4 раздела III "Металлургическое производство (черные металлы)": 1030200а-1753а - «Рабочие ремонтных служб, занятые ремонтом оборудования в местах его установки на участках (рабочих местах) действующих производств, где основные рабочие, ведущие технологический процесс, пользуются правом на льготное пенсионное обеспечение по Списку N1: слесари - ремонтники, …».

Якщо пільговий стаж набуто до 01.01.1992, то пенсія призначається за нормами ст.100 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (введеного в дію з 01.01.1992). При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується Список №2, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, та пільговий стаж при цьому зараховується до 01.01.1992. Проведення атестації робочих місць у даному випадку не вимагається.

Відповідач документально не довів призначення пенсії ОСОБА_1 за нормами ст.100 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення», отже, застосуванню підлягає саме Список №1, який і зазначений у Довідці про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за №22 від 02.01.2014.

Суд вважає, що права позивача будуть захищені, а його інтереси поновлені якщо Правобережне ОУПФУ м.Запоріжжя буде зобов'язано перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком, врахувавши період його роботи з 13.12.1984 по 31.12.1991 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, та здійснити виплату її різниці, яка вже була виплачена з часу призначення пенсії.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Як зазначено у ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником позивача у позові заявлені вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп. (а.с.24-26).

До складу витрат на правову допомогу входять дії адвоката або фахівця з права, які, в тому числі вчинені ним поза судовим засіданням. Такими діями, наприклад, є надання консультацій, складання позовної заяви, оформлення та копіювання додатків. Проте, такі витрати є предметом доказування у справі і повинні бути підтверджені документами (що підтверджується змістом ч.7 ст.139 КАС України).

Як зазначено Європейським судом з прав людини у п.268 Рішення по справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V).».

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано Європейським судом з прав людини і у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пп.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.

Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд дійшов висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає заявлену представником відповідача суму не співмірною з фактичними затратами.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було Правобережне ОУПФУ м.Запоріжжя, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25А, код ЄДРПОУ 41248943) №1 від 10.01.2014 про відмову ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) у зарахуванні до його пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періоду роботи з 13.12.1984 по 31.12.1991.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва,25А, код ЄДРПОУ 41248943) перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком, врахувавши період його роботи з 13.12.1984 по 31.12.1991 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, та здійснити її виплату з урахуванням різниці, яка вже сплачена з часу призначення пенсії.

Присудити на користь ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул.Запорізького козацтва, 25А, код ЄДРПОУ 41248943) судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.05.2018.

Суддя Ю.В. Калашник