Рішення № 73920046, 25.04.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/284/2018

152/1901/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

при секретарі - Маліщук Н.А.,

із участю: - позивача ОСОБА_1,

- представника позивача ОСОБА_2,

- представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю СХК "Вінницька промислова група" про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.12.2017 року звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з цим позовом із вимогами визнання недійсною угоди від 13.02.2012 року, укладеної між генеральним директором СТОВ "Поділля" ОСОБА_6 та головою комітету співвласників ОСОБА_4. Також просив визнати поважною причину пропуску ним строку для звернення до суду з даним позовом та поновити йому цей строк.

Справа в порядку, передбаченому ст.11-1 ЦПК України, була розподілена до провадження судді Славінської Н.Л. (а.с.19).

05.12.2017 року суддею Славінською Н.Л. подано заяву про самовідвід, яку ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 05.12.2017 року задоволено (а.с.23).

06.12.2017 року у справі проведено повторний авторозподіл, за яким справа передана до провадження судді Войнаровського І.В. (а.с.26).

08.12.2017 року суддею Войнаровським І.В. подано заяву про самовідвід, яку ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 08.12.2017 року задоволено (а.с.28).

11.12.2017 року у справі проведено повторний авторозподіл, за яким справа передана до провадження судді Соколовської Т.О. (а.с.30).

12.12.2017 року суддею Соколовською Т.О. подано заяву про самовідвід, яку ухвалою судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.12.2017 року задоволено, та передано справу на розгляд до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, у зв'язку із неможливістю утворення нового складу суду для розгляду даної цивільної справи (а.с.32).

03.01.2018 року автоматизованою системою документообігу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області дана цивільна справа згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді Верніку В.М. (а.с.36).

У позовній заяві ОСОБА_1 викладена наступна позиція. 15.02.2003 року відповідно до рішення зборів засновників в с.Писарівка Шаргородського району Вінницької області була створена спілка об'єднання громадян-співвласників майна реорганізованого КСП "Поділля" с.Писарівки. Він є одним з членів даної спілки та 20.12.2003 року отримав в Писарівській сільській раді свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат). Керівником спілки був обраний відповідач ОСОБА_4 15.02.2003 року спілка передала майно членів спілки в оренду ТОВ "СХК Вінницька промислова група" строком на п'ять років, дія даного договору закінчилась 15.02.2008 року. Однак, ТОВ "СХК Вінницька промислова група" утримує майно та використовує його до теперішнього часу, посилаючись на те, що діє законно, відповідно до угоди від 13.02.2012 року, яка була укладена між ОСОБА_4 та ТОВ СХК "Вінницька промислова група". Проте, ОСОБА_4 заявив, що про таку угоду він нічого не знає, її не укладав та не підписував. Зазначив, що на цій угоді є нотаріальне посвідчення підпису ОСОБА_4 та ТОВ СХК "Вінницька промислова група", однак другого примірника угоди у Писарівській сільській раді немає, строк даної угоди сторонами не було визначено, лише зазначено, що угода діє на термін оренди СТОВ "Поділля" земельних часток (паїв) на території с.Писарівка. В подальшому частина орендованого майна таким чином була реалізована і частина членів спілки залишилась без майна взагалі, чим грубо порушенні їх майнові права, в тому числі права пощивача. Важає, що дана угода є недійсною, оскільки протирічить закону та є сфальсифікованою відповідачем ТОВ СХК "Вінницька промислова група" задля отримання майнової вигоди, та свідченнями недійсності є невиплата орендної плати членам спілки, оскільки майно фактично використовувалось та зношувалось. Повідомив, що 20.06.2017 року Шаргородський районний суд Вінницької області ухвалив рішення, відповідно до якого відчуження майна відповідно до рішення зборів так званих власників майнових паїв реформованого КСП "Поділля" с.Писарівки оформлені протоколами від 07.02.2014 року, 03.04.2014 року, 25.04.2014 року - визнані недійсними, що відкрило шлях до визнання угоди від 13.02.2012 року недійсною, а тому вважає, що у нього є підстави для поновлення встановленого законом строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права (а.с.2).

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 17.01.2018 року відкрито провадження в даній справі та призначено її до підготовчого розгляду на 16.02.2018 року (а.с.44).

08.02.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ТОВ СХК "Вінницька промислова група" із вказівкою щодо невизнання позову. Стверджено, що волевиявлення обох учасників оскаржуваної угоди при її укладанні було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, оскільки предметом оспорюваної угоди є продовження дії договору оренди основних засобів від 15.02.2003 року, які перебувають у спільній частковій власності співвласників майна пайового фонду СТОВ "Поділля", зокрема зі змісту угоди вбачається, що сторони правочину домовилися продовжити строк дії договору оренди основних засобів від 15.02.2003 року на період дії договорів оренди землі, укладених між СТОВ "Поділля" та власниками земельних часток (паїв), земельних ділянок. Зазначив, що оспорювана угода підписана з однієї сторони орендодавцем - уповноваженим представником співвласників майна пайового фонду СТОВ "Поділля" - ОСОБА_4, з іншого боку орендарем - генеральним директором СТОВ "Поділля" ОСОБА_6, при цьому справжність підписів представників обох сторін правочину 13.02.2012 року посвідчено секретарем виконавчого комітету Писарівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області ОСОБА_8, про що свідчить підпис цієї посадової особи та гербова печатка названого виконавчого органу місцевого самоврядування, отже зміст оскаржуваного правочину не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Зауважено, що серед аргументів недійсності угоди позивачем вказано, що нібито ОСОБА_4 не підписував даний правочин, проте, таке твердження спростовується змістом оспорюваної угоди. Натомість, у позовній заяві висловлено ряд голослівних тверджень, як стосовно оспорюваної угоди, та й тих, що не відносяться до предмету спору і не мають значення для вирішення справи, зокрема також згадується якась спілка як громадське об'єднання громадян-співвласників майна реорганізованого КСП "Поділля", що не мають нічого спільного з предметом доказування, оскільки: оспорювана угода укладалася за участю уповноваженої особи від співвласників майна пайового фонду СТОВ "Поділля", а не за участю уповноваженої особи від спілки як форми громадського об'єднання громадян, і тому аргументи щодо спілки не мають ніякого стосунку до оспорюваних правовідносин; надумане позивачем громадське об'єднання (спілка), що не зареєстроване у визначеному законодавством порядку, є нелегітимним, а відтак усі його документи - нікчемними; та за визначенням ст.7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності. Майновий пай - це частка майна у пайовому фонді колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, що належить члену такого підприємства або іншій особі, яка має на нього право, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду, майновий пай посвідчується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом), саме ця частка (частка у праві спільної часткової власності - частка кожного співвласника, що відповідає вартості його майнового паю) і дає змогу документально встановлювати та визначати вплив носія права спільної часткової власності в майні пайового фонду КСП на результат прийняття того чи іншого рішення співвласників стосовно їхнього майна на загальних зборах співвласників. Оскільки кількість голосів на загальних зборах не може перевищувати 100 відсотків, то один голос на зборах відповідає одному відсотку особи у загальній вартості майна пайового фонду КСП, зазначеному у свідоцтві про право власності на майновий пай члена КСП. Будь-які збори співвласників є правомочними за умовами у присутності на них співвласників, що володіють не менше, як двома третинами голосів (2/3=66,67%); співвласник - це власник майнового паю, який не отримав його в натурі чи не передав як внесок до статутного капіталу господарського товариства або його пайового фонду сільськогосподарського кооперативу, отже ТОВ СХК "Вінницька промислова група" є власником свідоцтв про право власності на майновий пай члена СТОВ "Поділля" на загальну суму 717607 гривень, що складає 69,03% у загальній вартості майна пайового фонду даного товариства (загальна вартість майна пайового фонду СТОВ "Поділля" становить 1039499 гривень), тоді як позивач є власником свідоцтва про право власності на майновий пай члена СТОВ "Поділля" на загальну суму 1696 гривеень, що складає 0,16 % у загальній вартості майна пайового фонду СТОВ "Поділля", і відповідає 0,16% голосів на зборах співвласників майна пайового фонду СТОВ "Поділля". Разом з тим, жодної згадки про спілку у майнових свідоцтвах позивача чи у ТОВ СХК "Вінницька промислова група" не міститься, чим додатково підтверджується, що будь-які питання стосовно пайового майна вирішуються зборами співвласників, а не вигаданою спілкою. Вказав, що за врахування розміру частки ТОВ СХК "Вінницька промислова група" у майні пайового фонду СТОВ "Поділля", жодні збори співвласників майна пайового фонду СТОВ "Поділля" не будуть правомочними за умови відсутності на них ТОВ СХК "Вінницька промислова група", а усі прийняті на них рішення без врахування голосів ТОВ СХК "Вінницька промислова група" і набрання відповідного кворуму, без перебільшення будуть вважатися нікчемними, в тому й числі й ті, за рішеннями, якими позивача обрано головою зборів. Майнове свідоцтво як цінний пайовий папір є об'єктом цивільного обороту і будь-який власник майнового свідоцтва має право вільно ним розпорядитися, як то його продати, подарувати, обміняти, заповідати. Вважають, що доводи позивача не мають ані документального, ані правового обґрунтування (а.с.51-52).

Разом з відзивом 08.02.2018 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СХК "Вінницька промислова група" - ОСОБА_3, подав до суду письмову заяву про застосування строку позовної давності, в якій просив відмовити у позові, оскільки у позивача відсутні поважні причини для пропущення терміну позовної давності з вимогами про захист свого цивільного права. Обгрунтовуючи її тим, що позивач є власником свідоцтва про право власності на майновий пай члена СТОВ "Поділля" на загальну суму 1696 гривень, що складає 0,16% у загальній вартості майна пайового фонду СТОВ "Поділля", приймав участь у всіх зборах співвласників майна і достеменно володів інформацією про укладення оспорюваної угоди з 2012 року, з часу укладення угоди минуло майже шість років і позивач мав можливість вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, якщо вважав їх порушеними, однак цього не зробив. З урахуванням обставин, позивач пропустив трирічний термін позовної давності і не звернувся до суду з відповідними вимогами, тому, не можна вважати поважними причини пропуску зазначеного строку, які позивач навіть не навів у своїй позовній заяві (а.с.54).

Аналогічні обґрунтування стосовно заявлених позовних вимог навів відповідач ОСОБА_4 у своєму письмовому відзиві на позовну заяву про визнання угоди недійсною від 05.02.2018 року (а.с.66-67). Останній також подав письмову заяву про застосування строків позовної давності щодо спірних правовідносин, вважаючи пропущеними їх позивачем ОСОБА_1 без поважних причин (а.с.64-65).

16.02.2018 року в підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 подав письмове заперечення на відзив відповідачів по справі ОСОБА_4 та ТОВ СХК "Вінницька промислова група", в якому просив відзив на його позов визнати необґрунтованим та не приймати до уваги при ухвалені судового рішення, оскільки відповідач ТОВ СХК "Вінницька промислова група" утримує в оренді земельні ділянки громадян с.Писарівка. Зазначив, що для обробки землі це товариство використовує майно колишнього колгоспу с.Писарівка, яке йому в оренду передано колишнім головою спілки співвласників майна. Частина майна при сприянні ОСОБА_9 була виділена незаконно іншим особам, що встановлено судовим рішенням Шаргородського районного суду від 20.06.2017 року. Свої дії відповідачі всіляко приховували, адже велика кількість пайовиків залишилась взагалі без свого майна, і такі дії відповідачів стали можливими через слабкість держави та її правоохоронних органів. Лише 08.11.2013 року Немирівський районний суд Винницької області зобов'язав ТОВ СХК "Вінницька промислова група" надати йому копію додаткової угоди від 13.02.2012 року, яка ним оскаржена. Дане рішення суду відповідачами вперто не виконувалось і йому вдалося його отримати лише наприкінці 2016 року, а тепер у своєму відзиві на його позов відповідачі вимагають застосувати строк позовної давності при зверненні до суду та відмовити в задоволенні позову. При дослідженні фактичних обставин справи видно, що майно колгоспу с.Писарівки отримано в оренду товариством завдяки застосованій шахрайський схеми, а йому доводиться боротися вже з системою, яка цю схему прикриває. Він жодним чином не пропустив строк позовної давності намагається захистити права власників майнових паїв, яким нічого невідомо про ці схеми, проте відомо, що їх обкрадають десятками років (а.с.70).

22.02.2018 року в підготовчому засіданні відповідачі ТОВ СХК "Вінницька промислова група" та ОСОБА_4 подали додаткові аргументи до заяви про застосування строку позовної давності, в яких просили суд відмовити у позові та врахувати відсутність поважних причин у позивача, обґрунтовуючи це тим, що позивачу з листопада 2013 року було достеменно відомо як про наявність оспорюваної угоди від 13.02.2012 року до договору оренди основних засобів, так і про її зміст, оскільки на це вказують обставини заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 07.11.2013 року. Зокрема, цим судовим рішенням констатується, що ОСОБА_1 звернувся до вказаного суду 16.09.2013 року із вимогами до ТОВ СХК "Вінницька промислова група" про витребування копії угоди від 13.02.2012 року до договору оренди основних засобів, надалі, до початку розгляду справи від ТОВ СХК "Вінницька промислова група" надійшла письмова заява до суду про долучення до матеріалів справи копії запитуваної позивачем угоди від 13.02.2012 року до договору оренди основних засобів від 15.02.2003 року, та останньою дією фактично було вичерпано предмет спору. Таким чином, ОСОБА_1, використовуючи свої процесуальні права як позивач в цивільний справі №217/5600/12, ще від 07.11.2013 року володів копією угоди від 13.02.2012 року до договору оренди основних засобів від 15.02.2003 року, укладеною між співвласниками майна пайового фонду СТОВ "Поділля" в особі ОСОБА_4 та СТОВ "Поділля" в особі генерального директора ОСОБА_11 Натомість, виступаючи у статусі позивача по цивільному спору №152/1901/17, ОСОБА_1 так і не навів жодного доказу стосовно поважності пропуску ним строку позовної давності з вимогами щодо визнання угоди від 13.02.2012 року до договору оренди основних засобів від 15.02.2003 року недійсною, а відтак ОСОБА_4 стверджує, що поважних причин пропуску строку позовної давності з висунутими по справі вимогами у позивача немає. На думку відповідачів позивач пропустив трирічний термін позовної давності і вчасно не звернувся до суду з відповідними вимогами (а.с.80-81, 89).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_4 була підписана угода, яку він вважає недійсною, тому що Спілка співвласників організувалася у 2003 році, головою спілки було обрано ОСОБА_4, який підписав договори оренди, договір купівлі-продажу та договір схову терміном на п'ять років, однак у договорі купівлі-продажу не зазначено термін, разом з тим, термін дії договорів закінчився у 2008 році. Зазначив, що від 2003 року по липень 2012 року жодних зборів ОСОБА_4 проведено не було, однак збори відбулися у два етапи, а саме 08.07.2012 року та 17.07.2012 року, де ОСОБА_4 зазначив, що у період з 2003 року по 08.07.2012 року, жодних угод, договорів не підписував, та не проводив збори. Повідомив, що у 2013 році стало відомо, що ОСОБА_4 13.02.2012 року самостійно, з власної ініціативи підписав угоду, так як збори з співвласниками майна не проводилися, при підписанні даної угоди не зазначено, на який термін укладена угода, тобто останній розпорядився майном співвласників та передав його у розпорядження ТОВ СХК "Вінницька промислова група". Спілка звернулася до ТОВ СХК "Вінницька промислова група", щоб остання надала копію угоди для ознайомлення, а також звернулася до Писарівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, для надання такої ж копії угоди, оскільки вказана угода посвідчена секретарем виконкому Писарівської сільської ради ОСОБА_8, однак сільська рада надала відповідь, що жодних відомостей про дану угоду у них немає, а ТОВ СХК "Вінницька промислова група" жодних відомостей не надала. Повідомив, що у 2013 році відбувся судовий процес, у якому він ознайомився з даною угодою. Після того ТОВ СХК "Вінницька промислова група" у 2014 році склала незаконні договори, оскільки у 2003 році ще не був обраний комітет спілки співвласників, а лише було обрано комісію по врегулюванні майнових відносин, а комітет обраний вже 17.07.2012 року. Оспорювана угода підписана головою комітету ОСОБА_4 Зазначив, що останній не надав жодних підтверджуючих документів, на підставі яких він підписав дану угоду. Просив задоволити позовні вимоги та визнати угоду від 13.02.2012 року недійсною.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні доповнив пояснення позивача ОСОБА_1 та додатково пояснив, що позивач у своїх усних поясненнях зазначив, що з даною угодою він ознайомився у суді, який відбувся 07.11.2013 року, хоча угода була отримана у 2016 році, оскільки ТОВ СХК "Вінницька промислова група" не бажала надавати дану угоду в порядку виконання рішення суду, знаючи, що вона сфальсифікована, та вже після отримання даної угоди позивач звернувся до суду з цим позовом. Просив суд задоволити позовні вимоги.

Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що позивачем повідомлено про ознайомлення із оспорюваною угодою у 2013 році при зверненні до Немирівського районного суду. Разом з тим, за змістом рішення вказаного суду зазначено, що до початку розгляду справи по суті представником ТОВ СХК "Вінницька промислова група" була подана угода про продовження дії договору оренди основних засобів, і цим самим фактом було вичерпано предмет судового спору. Таким чином, позивач з 2013 року мав можливість скористатися своїми права, однак не скористався цим правом. Отже, з 2013 року до кінця 2017 року минув трирічний термін, тобто позивач пропустив строк позовної давності без поважних причин. Додатково повідомив, що ТОВ СХК "Вінницька промислова група", починаючи з 2013 року та упродовж 2014 року, викупила у власників майнових свідоцтв понад 69% цінних паперів та наразі їхня компанія має право одноособово прийняти будь-яке рішення, маючи 2/3 голосів. Просив відмовити у задоволенні даного позову.

Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що ним в якості секретаря Писарівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області було нотаріально засвідчено суто справжність підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які останні у його присутності зробили в письмовій угоді від 13.02.2012 року до договору від 15.02.2003 року. Саму угоду він не посвідчував. При цьому він встановив особи вказаних фізичних осіб на підставі їх паспортів, а також їх дієздатність, про позбавлення чи обмеження якої за рішенням суду щодо жодного з них відомостей не було. Письмове повідомлення про відсутність у Писарівській сільській раді Шаргородського району додаткової угоди до договору оренди майна від 13.02.2012 року та інформації щодо вказаної додаткової угоди було зумовлено зверненням позивача ОСОБА_1 стосовно надання йому дублікату цієї додаткової угоди, безпосередньо якої у Писарівській сількій раді немає. В журналі реєстрації вчинених нотаріальних дії Писарівської сільської ради за 13.02.2012 року відмічено лише посвідчення справжності підписів зазначених осіб.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в редакції 03.10.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідачів, а також свідка, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні установлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 20.12.2003 року серія ХХVІ №002365, виданого Писарівською сільською радою (а.с.5), позивач ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна КСП "Поділля", реорганізованого у СТОВ "Поділля" с.Писарівка.

Відповідно до угоди від 13.02.2012 року до Договору від 15.02.2003 року (а.с.6) між співвласниками майна, що належить їм на праві спільної часткової власності, в особі голови Комітету співвласників ОСОБА_4 та СТОВ "Поділля", в особі генерального директора ОСОБА_6 укладено угоду про продовження дії договору оренди на термін оренди СТОВ "Поділля" земельних часток (паїв) на території с.Писарівка, яка є предметом спору в даній справі; справжність підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_11 засвідчено секретарем виконкому Писарівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області ОСОБА_8

Відповідно до протоколу №1 зборів спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСГП "Поділля" від 08.07.2012 року та 17.07.2012 року (а.с.7-10) зборами, на яких з 609 членів спілки у вказан дні присутні відповідно 27 чоловік та 84 особи представлені згідно довіреностей, 13 чоловік та 86 осіб представлено згідно довіреностей, серед іншого ухвалено:

- виключити із членів спілки громадян-співвласників розпайованого майна реорганізованого КСГП "Поділля" 324 особи (прізвища відсутні), згідно інформації сільської ради, за порушення п.13 Статуту спілки; звільнити голову спілки громадян-співвласників ОСОБА_4 за самоусунення від виконання своїх обов'язків; головою спілки громадян-співвласників розпайованого майна реорганізованого КСГП "Поділля" обрати ОСОБА_12; обрати комітет спілки громадян-співвласників в складі ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

- прийняти в члени спілки громадян-співвласників розпайованного майна реорганізованого КСГП "Поділля" с.Писарівка громадян ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_18;

- звернутися з вимогою до правонаступників СТОВ "Поділля", СКХ "Вінницька промислова група", в місячний термін, до 18.08.2012 року, провести розрахунок за оренду майна зі всіма власниками майнових сертифікатів за усі роки оренди.

Згідно інформаційного листа виконавчого комітету Писарівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 27.06.2013 року №347 (а.с.11) у Писарівській сільській раді відсутня додаткова угода до договору оренди майна від 13.02.2012 року та інформацією що дододаткової угоди Писарівська сільська рада не володіє.

Відповідно до копії протоколу №2 зборів пайовиків КСП "Поділля" від 15.02.2003 року (а.с.12-13) зборами, на яких з 620 осіб присутні 414, вирішено:

- затвердити звіт інвентаризаційної комісії;

- затвердити результати уточнення вартосі майна;

- затвердити список осіб, які мають право на майнові паї;

- затвердити акт розрахунку уточненного пайового фонду з додатками;

- затвердити відомість розрахунку уточнених індивідуальних майнових паїв члені в КСП згідно із списком;

- затвердити порядок врегулювання вартості пайнових різниць;

- затвердити перелік майна, яке буде передане пайовикам в рахунок майнових паїв і перелік майна на суму боргів КСП "Поділля", перелік майна соціальної офери, перелік майна, яке не підлягає паюванню;

- затвердити перелік майна, яке передається у спільну власність;

- рекомендувати співвласникам в особі ОСОБА_4 підписати договори про передачу майна.

Відповідно до копії договору оренди від 13.02.2003 року (а.с.14-16) між співвласниками майна, що належить їм на праві спільної часткової власності, в особі голови комітету ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, і директора СТОВ "Поділля" Миковоз М.П. укладено договір про передачу співвласниками належних їм на праві спільної часткової власності основних засобів в оренду вказаному підприємству. Термін дії договору сторонами визначено на п'ять років, що може бути продовжено за згодою сторін. Договір зареєстровано у Писарівській сільській раді 09.01.2004 року.

Відповідно до протоколу №1 засідання комітету спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСГП "Поділля" села Писарівка Шаргородського району Вінницько області від 06.08.2012 року та 17.08.2012 року (а.с.17) серед іншого ухвалено:

- обрати заступником голови спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСГП "Поділля" ОСОБА_1, секретарем Франчук Н.В.

За змістом описової частини заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 07.11.2013 року (а.с.72-74) вказано про надходження від відповідача директора ТОВ СКХ "Вінницька промислова група" Марущака П.Ф. письмової заяви про долучення до матеріалів справи копії угоди від 13.02.2013 року до договору оренди від 15.02.2003 року, за посиланням про ненадання якої позивачем у вказаній справі ОСОБА_1 було оскаржено бездіяльність зазначеного відповідача.

Згідно ч.1,2,4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У відповідності до положень ч.1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам моральним засадам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Натомість у відповідності до вимог ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суд визнає безпідставними доводи сторони позивача стосовно недійсності оспорюваної угоди від 13.02.2013 року з підстав закінчення у 2008 році строку дії основного договору оренди майна співвласників від 15.02.2003 року, оскільки незалежно від минування п'ятирічного строку, на який було укладено зазначений договір оренди, за відсутності заперечень наймодавців, про наявність яких суду не повідомлено та не представлено доказів жодною із сторін спору, відповідний договір згідно наведених вище норм закону вважається такми, що поновлений на строк, що був встановлений договором, тобто у даному конкретному випадку на чергових п'ять років, термін чого охоплює дату підписання угоди від 13.02.2013 року.

Суд також не приймає до уваги твердження сторони позивача щодо відсутності повноважень відповідача ОСОБА_4 в якості голови комітету співвласників на укладення додаткової угоди від 13.02.2013 року до договору оренди майна від 15.02.2003 року внаслідок його звільнення з посади голови спілки громадян-співвласників на підставі протоколу №1 зборів спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСГП "Поділля" від 08.07.2012 року та 17.07.2012 року, оскільки з огляду на невідповідність наведених безпосередньо у вказаному протоколі відомостей щодо присутності на цих зборах понад 2/3 членів спілки, кількість яких за списком 609 осіб, наведеній кількості присутніх, чисельність яких навіть з урахуванням кількості осіб по представництву за дорученням масимально становить 111 осіб та 99 осіб у відповідні дні, вочевидь не становить необхідного перевищення 2/3 частини усієї кількості членів спілки, що не визначає потрібного кворуму, відтак ці збори не є повноважними, а ухвалені ними рішення не мають юридичної сили. Окрім того, на відміну від повноважних за кворумом загальних зборів пайовиків КСП "Поділля" від 15.02.2003 року, якими власне уповноважено ОСОБА_4 на укладення договору оренди майна від імені усіх його співвласників, зазначені стороною позивача збори спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСГП "Поділля" від 08.07.2012 року та 17.07.2012 року є суто зібранням членів певної громадської організації, а не загальними зборами співвласників майна, лише які уповноважені вирішувати питання, пов'язані із його використанням. Отже, судом всупереч доводам позивача визначається тривалість повноважень відповідача ОСОБА_4, первісно делегованих йому співвласниками стосовно укладення договору оренди майна, питання щодо чого охоплюють також і строк дії цього договору, що було вирішено в порядку укладення оспорюваної додаткової угоди від 13.02.2013 року.

Повноваження представника іншої сторони оспорюваного правочину щодо його укладання в межах даної справи ніким не оскаржуються.

Також судом визнаються безпідставними доводи сторони позивача стосовно непідписання відповідачем ОСОБА_4 спірної угоди від 13.02.2013 року, оскільки посилання на цю обставину згідно пояснень останнього за змістом протоколу №1 зборів спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСГП "Поділля" від 08.07.2012 року та 17.07.2012 року не є належно аргументованими внаслідок передування в часі цих зборів порівняно із датою додаткової угоди. Більш того, ці твердження спростовуються нотаріальним посвідченням справжності підпису, зокрема ОСОБА_4, обставини чого додатково підтверджені показаннями свідка ОСОБА_8

Решта доводів суб'єкта звернення стосовно невиплати у повному обсязі орендної плати, протиправного використання та втрати частини орендованого майна, що позивачем пов'язується із тривалим його використанням орендарем ТОВ СХК "Вінницька промислова група", можуть стосуватись питань дійсності безпосередньо основного договору оренди майна, суто яким вони власне охоплюються, та в межах заявлених позовних вимог жодним чином не становлять ознак самостійної недійсності оспорюваної додаткової угоди, яка передбачає лише тривалість строку договору оренди.

З огляду на сукупність наведеного судом в межах доводів позивача встановлено, що опорювана додаткова угода від 13.02.2013 року до договору оренди майна від 15.02.2003 року укладена повноважними особами, в межах поновленого строку дії основного правочину, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що з вказаних позивачем підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню внаслідок їх недоведеності позивачем належними та допустимим доказами всупереч власному обов'язку доказування в силу заперечень проти позову відповідачами.

Додатково встановлена в судовому засіданні обставина пропуску позивачем без поважних причин трирічного строку позовної давності за його об'єктивної можливості в якості сторони у справі ознайомитись в обсязі матеріалів цивільної справи у Немирівськаому районному суді Вінницької області із змістом додаткової угоди від 13.02.2013 року, копія якої була представлена вказаному суду до постановлення ним заочного рішення від 07.11.2013 року, про застосування якої заявлено відповідачами у даній цивільній справі, в даному конкретному випадку не підлягає застосуванню судом як самостійна підстава для відмови у позові з огляду на встановлену безпідставність самих позовних вимог, власне у зв'язку з чим судом цей позов й підлягає залишенню без задоволення.

Згідно вимг ст.141 ЦПК України з урахуванням постановлення рішення в інтересах відповідачів сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає, про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.10, 12, 13, 89, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, ст.202, 203, 215, 627, 629, 638, 759, 763, 764 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю СХК "Вінницька промислова група" про визнання недійсною угоди від 13.02.2012 року, яка укладена між СТОВ "Поділля" в особі генерального директора ОСОБА_6 та співвласниками майна в особі голови комітету співвласників ОСОБА_4, - відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 08.05.2018 року.

Суддя В.М. Вернік