Рішення № 73919559, 07.05.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/271/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Іванчук М. І.,

за участю представника відповідача Ярошика Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.11.2017 року № 0272351303.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято рішення від 13.11.2017 року № 0272351303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки позивачем у встановлені законодавством строки до 09.02.2016 та 2017 років відповідно здійснено сплату єдиного внеску в задекларованому розмірі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що згідно з інтегрованою карткою позивача по коду платежу «71040000» станом на 09.02.2016 року та 09.02.2017 року обліковувався борг згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з нарахуванням 6423,96 грн. (за 2015 рік) та 4658,28 грн. (за 2016 рік), яке було відображено в інтегрованій картці платника податків, що спричинило виникнення недоїмки у розмірі 9407,65 грн., тому відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 1881,53 грн. та нараховано пеню у розмірі 2904,82 грн. Просила у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання позивач не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням вимог частини п'ятої статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 10.09.2003 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

13.11.2017 року ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення № 0272351303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф за період з 10.02.2016 року до 13.06.2017 року у розмірі 1881,53 грн. та нараховано пеню у розмірі 2904,82 грн. (а.с. 13).

Не погоджуючись із вказаним рішенням від 13.11.2017 року № 0272351303 позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.02.2018 року № 2014/Т/99-99-11-02-02-75 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.11.2017 року № 0272351303 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 15-16).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив наступне.

Як вбачається з інтегрованої картки за платежем «для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування» по коду «71040000» станом на 09.02.2016 року та 09.02.2017 року за ФОП ОСОБА_2 обліковувався борг у розмірі 4749,37 грн. (за 2015 рік) та 4658,28 (за 2016 рік), що спричинило виникнення недоїмки у розмірі 9407,65 грн. (а.с. 34-35).

Разом з тим, судом встановлено, що суму єдиного соціального внеску за 2015 рік у розмірі 4750,01 грн. позивачем 08.02.2016 року було перераховано на рахунок НОМЕР_3, відкритий ГУ ДКС України у Волинській області, отримувач коштів Луцька ОДПІ, з призначенням платежу «ЄСВ від підприємницької діяльності за 2015 рік», що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2016 року № 1573 (а.с. 28).

Також 08.02.2017 року позивачем суму єдиного соціального внеску за 2016 рік у розмірі 4658,28 грн. було перераховано на рахунок НОМЕР_3, відкритий ГУ ДКС України у Волинській області, отримувач коштів Луцька ОДПІ, з призначенням платежу «нарахування ЄСВ 22 % від господарської діяльності за 2016 рік», що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2017 року № 1915.

Тобто, єдиний соціальний внесок за 2015 та 2016 роки у розмірі 4750,01 грн. та 4658,28 грн. відповідно помилково було зараховано на рахунок НОМЕР_3 (єдиний внесок за найманих працівників, код платежу - «71010000») (а.с. 36-39) замість рахунку, що призначений для зарахування єдиного внеску «для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування» код платежу - «71040000».

Таким чином, згідно інтегрованих карток у ФОП ОСОБА_2 утворилась недоїмка зі сплати єдиного внеску за кодом платежу «71040000» у розмірі 9407,65 грн. та переплата за кодом платежу - «71010000» (а.с. 34-39).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (частина десята статті 9 цього Закону).

Частиною дванадцятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до частини шостої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми збору не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 цього Закону штрафних санкцій, і відповідно для нарахування пені.

Суд звертає увагу, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску, що було підтверджено належними доказами під час судового розгляду справи. Крім того, з облікової картки платника (а. с. 36, зворот) вбачається, що суми в загальному розмірі 9500 грн., помилково сплачені на інший рахунок, 13.06.2017 року були зараховані в рахунок сплати заборгованості по єдиному внеску на підставі висновку податкового органу від 09.06.2017 року. Отже, станом на день винесення оскаржуваного рішення відповідачу було відомо про фактичну сплату до державного бюджету сум єдиного внеску. Зважаючи на викладене, суд вважає безпідставним та необгрунтованим твердження відповідача, що помилка платника єдиного внеску не може бути достатньою підставою для звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області підлягає до стягнення на користь позивача судовий розмір у розмірі 704,80 грн., сплачений згідно квитанції від 12.03.2018 року № 0.0.981645738.1 (а.с. 12).

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 13.11.2017 року № 0272351303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повне рішення суду складено 14 травня 2018 року.