Рішення № 73919267, 02.05.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3904/17

Провадження № 2/210/449/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"02" травня 2018 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Літвіненко Н. А.,

при секретарі Севанян М. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Рогу цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернувся до суду з позовом до суду до ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, біля будинку 7 відбувся мітинг працівників Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг». На даному мітингу громадянин ОСОБА_3 публічно виступив із промовою, що містила вислови наступного змісту (мовою оригіналу): «Вопрос - это воровство на комбинате, о том, что администрация обворовывает рабочих». «А в месяц они воруют два с половиной миллиарда. Один месяц не дадим им поворовать и увеличится зарплата в три раза. Это, разве, не резерв? Резерв! Я считаю, что самые главные воры на комбинате - это являются генеральный директор - под которым руководством все происходит». «Администрация хватит воровать, давайте людям деньги! Дайте людям на зарплаты деньги, но, к сожалению, администрация не идет на то, чтоб повысить вам зарплаты, а воровство продолжается!».

Вважає дану інформацію такою, що не відповідає дійсності та не достовірною. В наслідок чого, це призвело до приниження престижу ПАТ «АМКР» і сформувало негативне ставлення громадськості до нього. Ця інформація поставила під сумнів дотримання ПАТ « АМКР» професійних та моральних засад в своїй господарській діяльності, знизила рівень довіри працівників та авторитету адміністрації, що може негативно вплинути на якість та результат роботи підприємства. Вважає, що зазначене очевидно свідчить про наявність факту порушення права ПАТ «АМКР» на недоторканість ділової репутації. Так, в даному конкретному випадку високий рівень ділової репутації ПАТ «АМКР» є запорукою успіху, стабільності, отримання товариством матеріальних благ. При цьому, вважає, що неправдиві відомості, поширені відповідачем, в першу чергу, серед працівників ПАТ «АМКР», а також - пересічних громадян міста Кривого Рогу, дискредитують позивача як суб'єкта господарювання та створюють реальну загрозу порушення його ділової репутації. У зв'язку з цим, вважає, що позивач зазнав моральної (немайнової) шкоди в наслідок чого, просить суд визнати наведену вище інформацію недостовірною та зобов'язавши відповідача спростувати її, а також стягнути з останнього на користь ПАТ «АМКР» моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Під час розгляду справи було надано відповідь на відзив, який залучено до матеріалів цивільної справи (а.с. 67-70).

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено письмовими матеріалами цивільної справи. Однак, до судового засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду 11.01.2018 року надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Вважає, що Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» є неналежним позивачем у даному позові, оскільки позивачем має бути людина з адміністрації підприємства, яка образилась на його виступ під час мітингу. До того ж, на час поширення інформації про розкрадання майна на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_3 достеменно стало відомо, що джерелом поширеної інформації є офіційні органи державної влади. Також зазначив, що з квітня 2017 року на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» проходять переговори між адміністрацією і профспілками щодо переходу підприємства на нову систему оплати праці робітникам. Тому, ІНФОРМАЦІЯ_1 біля ковшу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі відбувся мітинг працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», на якому виступив ОСОБА_3 в якості голови Незалежної первинної профспілкової організації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Виступ стосувався питань розкрадання металопродукції з території підприємства. Почав свій виступ словами: "Як повідомив спікер Національної поліції України ОСОБА_4"... тобто, вказав офіційне джерело інформації. Стверджує, що інформація з якою виступив на мітингу ІНФОРМАЦІЯ_1 носить критичний характер, джерелом інформації є офіційні заяви представників Національної поліції України. Його позиція сформована виходячи з власного досвіду, як голови Незалежної профспілки, виходячи з пасивної позиції адміністрації підприємства, яка замовчує і ігнорує повідомлення про розкрадання майна на підприємстві, не дивлячись на чисельні повідомлення офіційних джерел правоохоронних органів, а також засобів масової інформації. Відзначає, що позивач, замість того, щоб жорстко зламати злочинні схеми розкрадання майна на підприємстві, вирішив покарати лідера Незалежної профспілки. Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Відзив залучено до матеріалів цивільної справи (а.с. 41-46).

Зважаючи на те, що справа розглядається за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, розгляд справи продовжено за нормами ЦПК в редакції від 15.12.2017 року.

Судом встановлено, що відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України, реєстраційний № 15, Публічне акціонерне товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», має правовий статус суб'єкта - юридична особа. Керівником якого є ОСОБА_5 (а.с.7).

Згідно ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що ОСОБА_3 є керівник Незалежної первинної профспілкової організації (а.с.47).

В позовній заяві та в відзиві сторонами зазначено та визнано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відбувся мітинг працівників Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на якому публічно виступав ОСОБА_3

З відеозапису, наданого представником позивача в додатках до позовної заяви в якості доказу, який оглянутий судом вбачається те, що ОСОБА_3 дійсно публічно виступив з промовою наступного змісту (мова оригіналу): «Вопрос - это воровство на комбинате, о том, что администрация обворовывает рабочих». «А в месяц они воруют два с половиной миллиарда. Один месяц не дадим им поворовать и увеличится зарплата в три раза. Это, разве, не резерв? Резерв! Я считаю, что самые главные воры на комбинате - это являются генеральный директор - под которым руководством все происходит». «Администрация хватит воровать, давайте людям деньги! Дайте людям на зарплаты деньги, но, к сожалению, администрация не идет на то, чтоб повысить вам зарплаты, а воровство продолжается!» (а.с. 5).

Відповідно до норм ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Також, відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Таким чином, Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий статті 5 Закону України "Про інформацію"), у тому числі й конституційне право особи на повагу до її гідності (ст. 28 Конституції України).

До того ж, відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідачем ОСОБА_3 до суду не надано жодного доказу, який би підтвердив те, що інформація яка містилась в зазначених вище його висловах, відповідала дійсності та є достовірною. До копії роздруківок з мережі Інтернет, які були надані ОСОБА_3 в додатках до відзиву на позовну заяву, суд віднісся критично, та не вважає їх належними та допустимими доказами по справі (а.с. 49, 50, 51, 55-57, 64).

Вказана інформація ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не може бути визнана оціночними судженнями, оскільки носить стверджувальний характер і з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів містить фактичні дані, - констатує та конкретно вказує на те, що в діяльності позивач нібито не дотримується вимог чинного законодавства: вчиняє злочини та порушує законні права працівників підприємства. До того ж, зазначену інформацію було поширено ОСОБА_3 шляхом повідомлення на публічному виступі перед невизначеним, але широким колом осіб.

Відповідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 р. № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено сукупність всіх складових юридичного складу правопорушення - висвітлення недостовірної інформація, яка порочить ділову репутацію позивача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», що є підставою для задоволення позову в цій частині.

З огляду на конструкцію речень, використані у промові мовні засоби, суд прийшов до висновку, що інформація, питання про недостовірність якої порушено представником позивача, висловлена автором у стверджувальній формі. Зі змісту оспорюваної промови не виникає сумнівів у тому, що мова йде саме про позивача, обговорені обставини його діяльності як суб'єкта господарювання та поширюється інформація про те, що нібито адміністрація заводу займається незаконною діяльністю, крадіжками, тощо. Генерального директора названо «… главный вор на комбинате …».

Аналіз поширеної відповідачем інформації в контексті загального змісту вказує на те, що інформація містить не лише оціночне суб'єктивне судження щодо діяльності позивача, а й твердження про ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та формування негативного образу посадових осіб ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ганьбить ділову репутацію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» як суб'єкта господарювання та не може вважатися оціночним судженням.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК), законів України від 16 листопада 1992 року №2782-ХП «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон про пресу), від 2 жовтня 1992 року №2657-ХП «Про інформацію», від 21 грудня 1993 року №3759-ХП «Про телебачення і радіомовлення (у редакції Закону від 12 січня 2006 року №3317-IV), від 23 вересня 1997 року №540/97-ВР «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини.

Таким чином, враховуючи викладене, а також враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_3 не надано суду доказів на спростування тверджень представника позивача, суд вважає що позовні вимоги в частині визнання недостовірною інформації та зобов'язання спростувати її обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» моральної (немайнової) шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Такі ж права має юридична особа відповідно до ст. 94 ЦК України.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує положення ст. 23 ЦК України та роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру морального відшкодування, обставини справи, характер правовідносин, зміст поширюваної відповідачем інформації.

Згідно з нормами ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В силу п. 3 Постанови пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанова пленуму ВСУ №4) під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

У п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 N 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами України законодавства про інформацію» зазначено, що приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. 1166 та ст. 1167 ЦК України.

Пункт 6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення суперечок, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди» № 02-5/95 від 29 лютого 1996 р. (згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України № 02-5/445 від 18 листопада 1997 р., № 02-5/433 від 13 листопада 1998 р., № 02-5/618 від 6 листопада 2000 р., роз'ясненням ВГСУ № 04-5/609 від 31 травня 2002 р.) передбачає, що розмір компенсації моральної шкоди залежить від характеру дії особи, що її завдала, а також від негативних наслідків через порушення немайнових прав позивача.

Нормами п. 5 постанови Пленуму ВСУ № 4 встановлено наступне: відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню під час вирішення суперечки про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дії того, хто її завдав, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням, а також провини того, хто завдав шкоди.

При цьому, факт зменшення нематеріальних благ як наслідок протиправної дії правопорушника не є необхідною умовою для права на компенсацію морального збитку. Достатньо, щоб дії правопорушника створювали реальну загрозу зменшення нематеріального блага. Про таке йдеться у ст. 23 ЦК, де підставою для виникнення права на компенсацію моральної шкоди вказані дії, що лише створюють загрозу порушення ділової репутації (поширення недостовірної інформації).

Так, в даному конкретному випадку високий рівень ділової репутації ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є запорукою успіху, стабільності, отримання товариством матеріальних благ. При цьому, неправдиві відомості, поширені ОСОБА_3 серед осіб, присутніх на мітингу ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нібито негативної діяльності позивача, дискредитують його як суб'єкта господарювання та створюють реальну загрозу порушення ділової репутації. У висловах ОСОБА_3 зачіпаються честь, гідність та ділова репутація конкретних працівників товариства і ділова репутація третіх осіб компаній міжнародного рівня, які співпрацюють з позивачем, що спричиняє ризик погіршення принципово важливих ділових стосунків позивача з підприємствами-партнерами.

Таким чином, факт заподіяння ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» моральної шкоди, суд вважає доведеним. За таких обставин, підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди наявні, проте в розмір 20000,00 грн., суд вважає завищеним і таким, що не відповідає характеру та ступеню завданої моральної шкоди, а тому позовна вимога позивача про стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення частково, в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України, суд також вирішує питання щодо стягнення судового збору. Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2880,00 грн. А також, стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь держави не доплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду в розмірі 320,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 32, 68 Конституції України, ст. ст. 23, 200, 201, 275-277, 297, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію щодо Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на мітингу працівників Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме:

«Вопрос - это воровство на комбинате, о том, что администрация обворовывает рабочих.»

«А в месяц они воруют два с половиной миллиарда. Один месяц не дадим им поворовать и увеличится зарплата в три раза. Это, разве, не резерв? Резерв! Я считаю, что самые главные воры на комбинате - это являются генеральный директор - под которым руководством все происходит.»

«Администрация хватит воровать, давайте людям деньги! Дайте людям на зарплаты деньги, но, к сожалению, администрация не идет на то, чтоб повысить вам зарплаты, а воровство продолжается!».

Зобов'язати ОСОБА_3 в тижневий термін із дня набрання чинності рішенням суду спростувати недостовірну інформацію, поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_1 на мітингу працівників Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме:

«Вопрос - это воровство на комбинате, о том, что администрация обворовывает рабочих.»

«А в месяц они воруют два с половиной миллиарда. Один месяц не дадим им поворовать и увеличится зарплата в три раза. Это, разве, не резерв? Резерв! Я считаю, что самые главные воры на комбинате - это являются генеральный директор - под которым руководством все происходит.»

«Администрация хватит воровать, давайте людям деньги! Дайте людям на зарплаты деньги, но, к сожалению, администрация не идет на то, чтоб повысить вам зарплаты, а воровство продолжается!».

шляхом звернення, замовлення та оплати публікації в Обласному соціально-економічному щотижневику «МЕТАЛУРГ», засновником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», засновником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також в криворізькій міській комунальній газеті «Червоний гірник», яка буде містити резолютивну частину судового рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї позовної заяви.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з ОСОБА_3 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплачений судовий збір у розмірі 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3на користь держависудовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн.. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення визначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 10 травня 2018 року.

Суддя: Н. А. Літвіненко