Рішення № 73918691, 11.05.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/620/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Хюррем" (26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 38852547)

відповідач: Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюррем" (надалі - ТОВ "Хюррем") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ТОВ "Хюррем" складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 до податкової накладної від 29.08.2017 року №18, який 07.12.2017 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для складання позивачем цього розрахунку коригування стало часткове повернення товару (будівельних матеріалів) від ТОВ "Адамант - Постач", раніше поставлених позивачем за договором поставки №000047 від 01.02.2017 року. Згідно з квитанцією від 07.12.2017 року розрахунок коригування було прийнято, а реєстрацію зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України Позивач направив на адресу відповідача повідомлення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій, однак рішенням комісії ДФС України №427179/38852547 від 15.12.2017 року у реєстрації розрахунку коригування відмовлено. Позивач стверджує, що відповідач безпідставно зупинив реєстрацію цього розрахунку коригування та прийняв рішення, не врахувавши подані пояснення та документи. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення комісії ДФС України №427179/38852547 від 15.12.2017 року та зобов'язати ДФС України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року датою його фактичного отримання 07.12.2017 року.

Ухвалою судді від 26.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали. Відповідач, отримавши цю ухвалу 02.03.2018 року, відзиву на позов не подав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ТОВ "Хюррем" зареєстроване з 15.11.2013 року як юридична особа, є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку платників податків в Новоукраїнській ОДПІ ГУ ДФС (Маловисківське відділення). (а.с. 13, 15, 29)

Між ТОВ "Хюррем" та ТОВ "Адамант - Постач" укладено договір поставки №ДГ-0000047 від 01.02.2017 року, за умовами якого позивач як постачальник повинен на умовах продажу поставити, а покупець ТОВ "Адамант - Постач" прийняти та оплатити будівельні матеріали. (а.с. 37-38)

На виконання умов цього договору позивач поставив ТОВ "Адамант - Постач" будівельні матеріали вартістю 363 665,56 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000071 від 29.08.2017 року. (а.с. 40)

На дату виникнення податкових зобов'язань за фактом відвантаження товару позивач склав податкову накладну №18 від 29.08.2017 року на загальну суму 363665,56 грн., у т.ч. ПДВ - 60610,93 грн., яка 30.08.2017 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.31, 32)

У листопаді 2017 року ТОВ "Адамант - Постач" повернуло позивачу частину поставленого товару на загальну суму 212 111, 56 грн., у т.ч. ПДВ - 35351, 93 грн., за накладною №27 від 27.11.2017 року. (а.с. 42)

У зв'язку з поверненням товару позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 від 27.11.2017 року до податкової накладної №18 від 29.08.2017 року, про зменшення суми компенсації вартості товарів та зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на 35 351,93 грн., який 07.12.2017 року в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку направлений на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. (а.с. 33, 34)

За результатами обробки цього розрахунку коригування автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України 07.12.2017 року постачальнику та отримувачу товару надіслано квитанцію про зупинення реєстрації розрахунку коригування відповідно до п.201.16.1 ст.201 ПК України з тієї причини, що розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.3 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (а.с. 34.)

Отримавши цю квитанцію, позивач 08.12.2017 року направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій за цією податковою накладною та розрахунком коригування. (а.с.35 - 43)

Між тим, 15.12.2017 року комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №427179/38852547 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року. (а.с. 44)

Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок адміністрування податку на додану вартість унормований розділом V Податкового кодексу України (надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Статтею 192 ПК України передбачені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України була унормована процедура зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 216 ПК України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1246, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - це електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку №1246 на момент прийняття відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Кодексу комісією рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30621 (надалі - Критерії, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Критеріїв передбачено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до пункту 2 Критеріїв моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Згідно з пунктом 3 Критеріїв платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Пунктом 4 Критеріїв передбачено, що інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до пункту 5 Критеріїв усі податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до ознак, визначених підпунктами 1 - 4 цього пункту. У разі якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 - 4 цього пункту, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС Моніторингу. Якщо така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації в порядку, передбаченому цим пунктом, така інформація згідно з додатком до цих Критеріїв не підлягає автоматичному врахуванню.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30622, затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (далі - Критерії) (пункт 1):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 2 Переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в автоматизованому режимі здійснює їх розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації. Моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється відповідно до трьох ознак, передбачених п.6 Критеріїв. Зокрема, у разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що розрахунок коригування відповідає вимогам пп.3 п.6 Критеріїв, то реєстрація такого розрахунку коригування зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилається відповідна квитанція.

У квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування контролюючий орган зобов'язаний зокрема вказати критерій оцінки ступеня ризиків, передбачений у пп.1 п. 6 та/або у пп.2 п.6 та/або у пп.3 п.6 Критеріїв, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування, та запропонувати платнику надати пояснення та/або копії документів, передбачених у пункту 1 Переліку відповідно до визначеного критерію, які б підтверджували інформацію про господарську операцію, зазначену у розрахунку коригування, навівши їх вичерпний перелік.

Згідно з квитанцією про зупинення реєстрації розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року, складеного ТОВ "Хюррем", підставою для зупинення його реєстрації фіскальний орган вказав на відповідність розрахунку коригування умовам, зазначеним у пп.3 п.6 Критеріїв.

Суд не погоджується з таким висновком, оскільки критерій, зазначений у пп.3 п.6 Критеріїв, застосовується до розрахунку коригування, яким передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг, зазначених у податковій накладній. Зокрема, ідеться про зміну ціни товарів, зазначеної у податковій накладній, але не про зміну компенсації вартості товарів, що має місце при їх поверненні.

Відповідно до пунктів 21, 25, 26, 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за №137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Показники у графах 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5, 6, 8, 9, 11 - 14 розрахунку коригування заповнюються в аналогічному порядку, передбаченому для податкових накладних.

У графі 8 вказується фактична ціна без врахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання.

У графі 9 вказується сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання.

Як вбачається з розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року, він складений позивачем до податкової накладної №18 від 29.08.2017 року, яка виписана на ТОВ "Адамант-Постач", у зв'язку з поверненням останнім товару позивачу, а не у зв'язку з переглядом ціни чи виправленням помилок у номенклатурі товарів, тому ні ціна постачання товарів, ні номенклатура, які вказані у податковій накладній №18 від 29.08.2017 року, у розрахунку коригування №8 від 28.11.2017 року не змінилися.

Отже, судом установлено, що розрахунок коригування №8 від 27.11.2017 року складений позивачем на зменшення суми податкового зобов'язання у зв'язку зі зміною (зменшенням) кількості товару, що повернутий (графа 7), а не у зв'язку зі зміною його вартості (графи 9,10) чи номенклатури (графа 4.1).

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації цього розрахунку коригування відповідно до умов, передбачених у підпункті 3 пункту 6 Критеріїв.

До того ж, відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації цього розрахунку коригування не вказано які конкретно документи, які б були б достатніми для його реєстрації, позивачу слід додатково надати. Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на який відповідач посилався у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування, взагалі не містить переліку документів для критерію, зазначеного у підпункті 3 пункту 6 Критеріїв.

Між тим ТОВ "Хюррем", одержавши цю квитанцію, все ж направило до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження того, що зміна вартості та номенклатури товарів, зазначених у податковій накладній та розрахунку коригування до неї, реєстрація якого зупинена, не відбувалася.

Комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, 15.12.2017 року прийняла рішення №427179/38852547 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року, з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. (а.с. 44).

Оцінюючи спірне рішення відповідача, суд виходив з того, що відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Цією постановою встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 20.2 статті 20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №752/30620, затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Порядок №566).

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку №566 комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Відповідно до пункту 16 Порядку №566 комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 18 Порядку №566 комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідно до пункту 19 Порядку №566 розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); 3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результатами голосування, прийняті Комісією рішення.

Пунктом 21 Порядку №566 передбачено, що рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу. Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Наказом ДФС України від 26.06.2017 року №450 затверджено Регламент комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Регламент), який є розпорядчим документом, який визначає організацію роботи Комісії ДФС та порядок її взаємодії з головними управліннями ДФС в областях (далі - ГУ ДФС), м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) та Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС).

Згідно з пунктом 5.1 цього Регламенту матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, включають: 5.1.1. перелік питань для розгляду на засіданні Комісії ДФС; 5.1.2. письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; 5.1.3. Таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС; 5.1.4. висновок контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; 5.1.5. висновок контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку; 5.1.6. пропозиції щодо удосконалення роботи СМ КОР.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.6, 9.7, 9.9 Регламенту для забезпечення належної організації роботи та функціонування Комісії ДФС на постійній основі в ГУ ДФС, ГУ ДФС у м. Києві та Офісі великих платників податків ДФС створюються Робочі групи.

Завданнями Робочої групи є: аналіз письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, які надані платником податків; розгляд Таблиці даних платника податку; формування та надсилання до Комісії ДФС висновків контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку; формування та надсилання до Комісії ДФС висновків контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; надання пропозицій щодо удосконалення роботи СМ КОР.

Протягом 3 робочих днів з дня отримання письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу та/або Таблиці даних платника податку, розроблені матеріали, визначені підпунктом 9.6 цього Регламенту, Робоча група передає на розгляд до Комісії ДФС.

Не пізніше 5 робочих днів з дня отримання письмових пояснень та/або копій документів, визначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу та/або Таблиці даних платника податків, Комісія ДФС розглядає отримані матеріали та виносить остаточне рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку.

Відповідачем на вимогу суду не надано висновок контролюючого органу (Робочої групи) з пропозицією щодо реєстрації розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, який розглядався комісією ДФС, та протокол засідання комісії ДФС, на якому прийнято спірне рішення №427179/38852547 від 15.12.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування.

Зі змісту оскаржуваного рішення комісії ДФС №427179/38852547 від 15.12.2017 року вбачається, що підставою для відмови у реєстрації складеного позивачем розрахунку коригування стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені позивачем з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність спірного рішення, а неподання ним відзиву на позов суд кваліфікує як його визнання.

Суд наголошує, що спірне рішення комісії ДФС №427179/38852547 від 15.12.2017 року не відповідає вимогам та принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства. А відтак це рішення є протиправним та його слід скасувати.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації розрахунку коригування, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VIII від 07.12.2017 року, який набрав чинності 01.01.2018 року) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 28 цього Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Оскільки фіскальний орган прийняв надісланий позивачем розрахунок коригування №8 від 27.11.2017 року, відтак він не установив при його формуванні порушень вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України. Натомість, як установлено судом, фіскальний орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену пунктом 201.16 статті 201 ПК України, у якій протиправно відмовив у реєстрації цього розрахунку коригування.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, скасовуючи рішення Комісії ДФС №427179/38852547 від 15.12.2017 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №8 від 27.11.2017 року, суд також покладає на відповідача обов'язок зареєструвати цей розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 3524 грн., перерахувавши їх платіжним дорученням №920 від 19.02.2018 року. (а.с. 3)

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" роз'яснив, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №П/800/559/16.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування, складеного позивачем та надісланого до Єдиного реєстру податкових накладних, у зв'язку з чим той просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати цю розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, у позовній заяві позивачем заявлено основну та похідну вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру. За подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 грн.). Тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 1762 грн. Решта 1762 грн. (3524 грн. - 1762 грн.) сплачені позивачем зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 1762 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Державної фіскальної служби України. Решта 1762 грн. судового збору, сплаченого зайво, можуть бути повернуті позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 261, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хюррем" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №427179/38852547 від 15.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 від 27.11.2017 року до податкової накладної №18 від 29.08.2017 року, складений товариством з обмеженою відповідальністю "Хюррем", в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем його подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хюррем" (код ЄДРПОУ 38852547) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш