Рішення № 73918688, 29.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Справа № 804/1421/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до його грошового забезпечення, з якого обчислюється призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також щодо не врахування при обчисленні пенсії: індексації грошових доходів населення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань;

- зобов'язати відповідача включити з 11.01.2017 року до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія за вислугу років, раніше призначеної йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та врахувати при обчисленні пенсії: індексації грошових доходів населення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також здійснювати нарахування і виплату пенсії з урахуванням вказаних зазначених видів грошового забезпечення та фактично проведених виплат, починаючи з 11.01.2017 року. В обґрунтування позову зазначив, що при розрахунку його пенсії відповідачем протиправно не враховано фактично отримані ним у складі грошового забезпечення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошових доходів населення, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки постійні виплати, а одноразові додаткові виплати, про які зазначає позивач, не входить до складу грошового забезпечення і тому включатися при її обчисленні не можуть. Крім того посилається на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015, який, надавши офіційне тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вказав на те, що видами грошового забезпечення є лише надбавки, доплати, підвищення, що встановлюються законами і залежать від відповідного фінансування. Також вказує, що в порушення Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій до Пенсійного фонду позивачем надано лише копії довідок про додаткові види грошового забезпечення.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 11.11.99 р. по 10.01.2017 року (відповідно до наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.01.2017 року № 17-0 звільнений з роботи у зв'язку з хворобою) проходив службу в органах податкової міліції, зокрема: у ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Міндоходів у Сумській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Також судом встановлено, що позивач з 11.01.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і з 11.01.2017 року отримував пенсію по другій групі інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, призначену відповідно до пункту «б» статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 60% від грошового забезпечення, а з 10.01.2018 року отримує пенсію по третій групі інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, призначену відповідно до вказаного Закону в розмірі 40% від грошового забезпечення.

У листопаді 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо видів грошового забезпечення, які були враховані при нарахуванні пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 15.11.2017 року № Б4792-17 відповідач на вказану заяву надав відповідь, в якому роз'яснив позивачу, що при обчисленні пенсії йому було враховано грошове забезпечення з посадового окладу, оклад за військове звання, проценту надбавку за вислугу років та середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.

У грудні 2017 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, до якого не включено матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну премію, індексацію грошових доходів населення, надбавку особам, які працюють в умовах режимних обмежень; надбавку за високі досягнення або виконання особливо важливої роботи із наявними видами грошового забезпечення, вказаними у листі від 15.11.2017 року № Б4792-17. До заяви додані довідки та грошові атестати за останні 24 місяці роботи у відповідних органах державної податкової служби.

Листом від 27.12.2017 року № Б8687/17 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, разової премії та індексації, оскільки вони не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Позивач вважаючи, що відповідачем протиправно не включено до грошового забезпечення в розрахунок його пенсії сум індексації грошових доходів населення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення", згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Отже, з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15), яка в свою чергу не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015, на яке посилається відповідач у своєму запереченні та яким здійснено офіційне тлумачення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки цим рішенням визначено виключний перелік виплат, що належить до додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), що повинні враховуватися при перерахунку пенсії військовослужбовцям, проте не визначено конкретні види вказаних виплат.

Як випливає з довідки ДПІ Шевченківського району м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.11.2017 року №40/8/04-62-05-034, довідки ДПІ Соборного району м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.11.2017 року №7556/10/04-63-05-032, довідки Головного управління Міндоходів у Сумській області від 20.11.2017 року № 158/05-19 грошове забезпечення ОСОБА_1 на момент звільнення складалося, у тому числі, із сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. На всі виплати включені в довідку, нараховані внески до Пенсійного фонду України, про що зазначено у самих довідках.

Відтак, неврахування відповідачем цих виплат при обчисленні розміру пенсії позивачеві суперечить вищенаведеним вимогам законодавства.

За вимогами статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, а бездіяльність відповідача у справі не відповідає вимогам статті 22 Конституції України та іншим положенням чинного законодавства, якими передбачено проведення перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення поліцейських.

Суд також зазначає, що міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В свою чергу, відповідачем не надано суду жодного доказу, який підтвердив би законність та обґрунтованість оскаржуваної відмови у перерахунку пенсії позивача.

Посилання відповідача на те, що позивачем надано лише копії довідок про додаткові види грошового забезпечення судом не приймається, оскільки такі обставини не можуть підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, при обчисленні розміру пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області безпідставно не врахувало фактично отримані позивачем у складі грошового забезпечення: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації грошових доходів населення і протиправно відмовило у перерахунку пенсії, з урахуванням отриманого грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, чим порушило права та законні інтереси позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

За таких обставин, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 51918) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, 49004) щодо не включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 51918), з якого призначається пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були нараховані за 24 місяці перед звільненням та з яких утримувався та був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, 49004) здійснити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 51918) перерахунок пенсії з урахуванням включення до складу грошового забезпечення з якого призначається пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були нараховані за 24 місяці перед звільненням та з яких утримувався та був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 11.01.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 51918) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, 49004).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна