Ухвала суду № 73917484, 08.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 451/291/17 Головуючий у 1 інстанції: Мулявка О.В.

Провадження № 11-кп/783/1217/17 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого-судді Гуцала І.П.,

суддів Березюка О.Г., Галапаца І.І.,

з участю секретаря Кубішин І.В.,

розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч.1 ст. 164 КК України

з участю прокурора Свореня І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

та його захисника адвоката ОСОБА_2,

за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на вирок Радехівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

вироком Радехівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного судом покарання, із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Радехівського районного суду Львівської області від 02.08.2016 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк один рік та три місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вирішено обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що згідно рішення Радехівського районного суду Львівської області від 14 травня 2015 року він був зобов'язаний до виплати аліментів на користь потерпілої ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 750 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 23.04.2015 року і до досягнення ними повноліття. Маючи прямий умисел, направлений на злісне ухилення від сплати аліментів, достовірно знаючи про покладений на нього судовим рішенням обов'язок щодо сплати аліментів, будучи неодноразово попередженим ВДВС Радехівського району Львівської області, ОСОБА_1 ухилився від повного та своєчасного виконання рішення суду, будучи працездатною особою та не маючи об'єктивних причин не працювати, не прийняв заходів для працевлаштування. Дана обставина проявилась у невжитті заходів щодо офіційного працевлаштування з метою приховування заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів. ОСОБА_1 з метою злісного ухилення від сплати аліментів у Радехівський районний центр зайнятості для постановки на облік, з метою працевлаштування не звертався, на неодноразові попередження про необхідність щомісячної сплати аліментів на утримання дітей та погашення заборгованості, а також про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів повідомлявся, однак не реагував та належних висновків для себе не зробив, що у подальшому призвело до утворення заборгованості за період з 23.04.2015 року по 13.02.2017 року у сумі 32 546 гривень 94 копійок, що в сукупності складає суму виплати більшої за 6 місяців відповідних платежів.

Потерпіла ОСОБА_3, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1, просить вирок Радехівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року скасувати та призначити ОСОБА_1 покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Вважає, що покарання, призначене ОСОБА_1, не відповідає особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 на даний час офіційної працює, що дозволить йому вчасно та щомісячно сплачувати аліменти на утримання дітей. Вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Тому просить призначити обвинуваченому покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Адвокат ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить вирок Радехівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року скасувати в частині призначення покарання.

Вказує, що суд першої інстанції при призначенні покарання вірно зазначив обставину, яка пом’якшує покарання, - щире каяття. ОСОБА_1 після закінчення розгляду справи сплатив аліменти на утримання дітей.

Вказує на причини виникнення заборгованості зі сплати аліментів, а саме: наявність інших дітей, які перебувають на його утриманні, а також відсутність можливості офіційного працевлаштування на постійну роботу. Також зазначає, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем свого проживання, обставини, які обтяжують покарання, не встановлено.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, адвокат ОСОБА_2 вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов’язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

Потерпіла ОСОБА_3 подала до апеляційного суду клопотання про відмову від підтримання обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційних скарг, проти задоволення клопотання потерпілої не заперечили, виступ прокурора, який покладається на розсуд суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задоволити частково та закрити кримінальне провадження у зв’язку з відмовою потерпілої від підтримання обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальним правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин).

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, наведених у вироку, ґрунтується на сукупності досліджених та перевірених судом доказів, що ніким не оспорюється.

Поряд з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 КК України. Відповідно до вимог ст. 477 КПК України дане кримінальне провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення та потерпіла вправі відмовитися від обвинувачення.

Ураховуючи вищезазначене, у відповідності до п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з відмовою потерпілої ОСОБА_1 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, на підставі п.1 ч.2 ст. 412, ст. 417 КПК України, вирок Радехівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_1 за ст. 164 КК України підлягає скасуванню з закриттям кримінального провадження.

Керуючись п.7 ч.1 ст. 284, ст. ст. 404, 405, 407, 409, 417, 418, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 задоволити частково.

Вирок Радехівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 164 КК України скасувати та на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження у зв’язку з відмовою потерпілої від підтримання обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8