Вирок № 73917067, 11.05.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/932/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Гули М.І. за участю прокурора Дячук Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 24 березня 2017 року Сихівським районним судом м.Львова за ст.185 ч.2, ст..75,76 КК України на 1,6 років позбавлення волі з іспитовим строком 1,6 років,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23.10.2015 року, близько 01год.30хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля зупинки громадського транспорту по вул. Городоцькій, 249 у м. Львові, на грунті виниклого конфлікту з потепілим ОСОБА_3, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс удари руками, ногами та дерев’яним бруском останньому в ділянку обличчя, тулуба та грудної клітки зліва, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 переломи чотирьох ребер зліва, рану на чолі, садна на спинці носа, на спині. Переломи ребер відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я, садна і рана - до легкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, пояснив, що вночі 23.10.2015 рокувийшов за сигаретами, 4 дівчат які, сиділи на лавочці, попросили його прогнати від них чоловіка, який до них чіплявся. Він прогнав його, залишився розмовляти з дівчатами, однак через декілька хвилин чоловік, як в подальшому з’ясувалось на прізвище ОСОБА_3, повернувся з дубиною та наніс йому два удари нею по тулубу. Тоді він вирішив дати відповідь на його дії та наніс йому декілька ударів руками. У скоєному кається, просив суворо не карати. Позовні вимоги прокурора визнає.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я, а саме за ч. 1 ст. 122 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, також особу обвинуваченого, його позитивну характеристику з місця проживання, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, що суд відносить до обставин, що пом’якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбаченою ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння .

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України.

Суд також вважає, що при призначені покарання ОСОБА_1 слід застосувати положення ст.70 ч.4 КК України з урахуванням вироку Сихівського районного суду м.Львова від 24.03.2017року,

Заявлений прокурором позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 162 грн.48 коп. на користь Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова у зв’язку зі стаціонарним лікуванням потерпілого у хірургічному відділенні з 23.10.2015 року по 24.10.2015р. підлягає задоволенню на підставі вимог ч.2 ст.1191 ЦК України.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох)років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_1 звільнити з випробовуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 24.03.2017року більш суворим остаточно призначити покарання у виді 2 (двох)років позбавлення волі .

На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_1 звільнити з випробовуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова 162грн.48коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.М.Румілова