Ухвала суду № 73916549, 11.05.2018, Василівський районний суд Запорізької області

316/323/18

11.05.2018

1-кп/311/165/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

членів колегії - суддів: Носика М.А., Сидоренко Ю.В.

при секретареві: Четвертак Л.М.

за участю: прокурора Ковальова С.В

захисника адвоката ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження № 42017081160000117 від 13 вересня 2017 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимому:

1) 01.11.2013 р. Кам’янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 296 КК України. Засуджений до покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень;

2) 19.08.2015 р. Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.1 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт. Знятий з обліку 26.11.2015 р.;

На теперішній час справа відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 296 КК України. Знаходиться на розгляді в Енергодарському міському суді Запорізької області, -

- обвинуваченого за ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,

- обвинуваченого за ч. 4 ст. 189 КК України, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3П, ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: вимагання, тобто вимоги передачі чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

В судовому засіданні прокурором Ковальовим С.В. заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді

тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 04 червня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочин проти власності, який відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі. ОСОБА_3, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та послідуючого покарання, знаходячись на свободі, зможе вплинути на потерпілого ОСОБА_5 і вчиняти відносно нього інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 просить не обирати запобіжний захід тримання під вартою, посилаючись на наявність постійного місця проживання, наявність двох неповнолітніх дітей та незадовільний стан свого здоров’я. Зобов’язується з’являтися до зали суду за першим викликом.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 вважає необхідним залишити клопотання прокурора без розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора Ковальова С.В. та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 06 квітня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 червня 2018 року.

Відповідно до ст. 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 колегія суддів вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, а також враховуючи характер і ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого йому злочину, колегія суддів вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст. 315 КПК України, вважати необхідним продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти здоров’я

та громадської безпеки. Колегія суддів звертає увагу, що потерпілий ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню також є потерпілим по іншому кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 296 КК України, яке знаходиться на теперішній час у провадженні Енергодарського міського суду Запорізької області.

Крім того, згідно вироку Енергодарського міського суду Запорізької області від 19.08.2015 р. ОСОБА_3 визнаний винним за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України – незаконно впливати на потерпілого, вчиняти щодо нього інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання колегії суддів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для відмови у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 Наразі колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або більш м’якого запобіжного заходу, виходячи з наступного: суду не надано доказів з місця проживання обвинуваченого ОСОБА_3, його сталих соціальних зв’язків, (офіційно ніде не працевлаштований, постійного джерела прибутку та регулярного доходу не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває), характеризуючих матеріалів, медичних документів щодо неможливості утримання його під вартою за станом здоров’я.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 під час розгляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі.

Обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р., «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених процесуальних обов’язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 177, 183, 184, 193, 194, 197, 202, 331, 350, 369-372, 395 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Ковальова С.В. – задовольнити:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 09 липня 2018 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.П. Пушкарьова

Суддя М.А. Носик

Суддя Ю.В. Сидоренко