Ухвала суду № 73913153, 10.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 11-сс/781/196/18 Головуючий у суді І інстанції – ОСОБА_1

Категорія –183 КПК України Доповідач у суді ІІ інстанції – ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого – судді Онуфрієва В.М.,

суддів Бондарчука Р.А., Іванова Д.Л.,

із секретарем Ковальовою Н.Д.,

за участю прокурора Клюкіна К.О.,

захисника – адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 травня 2018 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не маючого утриманців, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично місця проживання не має, раніше неодноразово судимого:

-15.09.2008 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

-11.08.2009 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст. 186, ч.1 ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

-03.03.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання більш сурового покарання, призначеного даним вироком, менш сурового покарання, призначеного вироком суду від 03.03.2015 року, остаточного покарання призначеного у виді позбавлення волі строком на один рік, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України.

-02.06.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.1 ст.309, КК України до 1 року позбавлення волі.

-18.08.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст.395, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 08.00 години 05.05.2018 року до 08.00 год. 03.07.2018 року, з визначенням розміру застави в сумі 1762 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 травня 2018 року, задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 08.00 години 05.05.2018 року до 08.00 год. 03.07.2018 року, з визначенням розміру застави в сумі 1762 грн.

Органом досудового слідства, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 30.03.2018 року в період часу з 12.00 годин по 12.30 годин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалося, разом із ОСОБА_7 перебуваючи за адресою: м. Кропивницький, вул. Г.України 26, вчинили дії кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України. Матеріальна шкода завдана злочином у якому він підозрюється складає 333,5 грн.

Рішення слідчого судді мотивовано тим, що обґрунтованість підозри підтверджується протоколом допиту представника потерпілого, протоколами огляду місця події, протоколами допиту свідків, протоколами пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, поясненнями ОСОБА_4 та його захисника в судовому засіданні, що підозрюваний визнає вину у викраденні чужого майна.

Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого, середньої тяжкості кримінального правопорушення проти власності, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та за злочини пов’язані з вживанням наркотичних засобів, у 2015 році притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 395 КК України - за порушення умов відбування адміністративного нагляду, (відтак запобіжний захід, як особисте зобов’язання не можу бути застосовано), тобто є особою схильною до викрадення майна та порушення обов’язків покладених на нього судом. Має постійне місце проживання, проте із-за конфлікту з вітчимом бродяжив, ночував на вулиці, харчувався зі смітника, дружина та діти відсутні, тобто не має сталих соціальних зв’язків, вказане виключає застосування запобіжного заходу, як домашній арешт. Згідно до довідки з КЗ «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_4 знаходиться під наглядом внаслідок вживання алкоголю (зловживання із шкідливими наслідками). Інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений під час не знятої та не погашеної судимості, як він вказав звільнився з місць відбування покарання у лютому 2016 року.

Слідчий суддя зазначив, що підозрюваний не має коштів для забезпечення власних потреб та страждаючи на алкоголізм може продовжити злочинну діяльність для забезпечення власних потреб у їжі та алкоголі, тим паче є особою схильною до викрадення майна. Пояснення підозрюваного, що в разі, обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою він буде з дозволу матері проживати за місцем його реєстрації є лише його припущення, яке належним чином не підтверджене, поручителів, які заслуговують на довіру - не встановлено. Відтак, інший запобіжний захід ніж тримання під вартою не може бути застосований.

Також вказав, що ОСОБА_4 враховуючи, що санкція інкримінованої йому статті передбачає позбавлення волі строком до 5 років, то у разі застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, як особа не прив’язана до місця реєстрації, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, як соціально небезпечна особа та матеріально не забезпечена.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просив скасувати рішення суду першої інстанції та обрати відносно ОСОБА_4 більш м’який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, мотивуючи тим, що його підзахисний ОСОБА_4 був затриманий на місці скоєння злочину 30.03.2018року. З моменту скоєння злочину жодного допиту слідчим проведено не було. В розшуку не перебував, від слідства не переховувався, має постійну і зареєстровану адресу в ІНФОРМАЦІЯ_5, вину визнав, хоче сприяти слідству.

Заслухавши доповідача, захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 які підтримали апеляційну скаргу, прокурора який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 п. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення проти власності, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та за злочини пов’язані з вживанням наркотичних засобів, у 2015 році притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 395 КК України - за порушення умов відбування адміністративного нагляду, (відтак запобіжний захід, як особисте зобов’язання не можу бути застосовано), тобто є особою схильною до викрадення майна та порушення обов’язків покладених на нього судом. Має постійне місце проживання, проте із-за конфлікту з вітчимом бродяжив, ночував на вулиці, харчувався зі смітника, дружина та діти відсутні, тобто не має сталих соціальних зв’язків, вказане виключає застосування запобіжного заходу, як домашній арешт. Згідно до довідки з КЗ «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_4 знаходиться під наглядом внаслідок вживання алкоголю (зловживання із шкідливими наслідками). Інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений під час не знятої та не погашеної судимості, як він вказав звільнився з місць відбування покарання у лютому 2016 року.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що санкція статті інкримінованої ОСОБА_4 передбачає позбавлення волі строком до 5 років, а тому у разі застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, як особа не прив’язана до місця реєстрації, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, як соціально небезпечна особа та матеріально не забезпечена.

Доводи апеляційної скарги захисника стосовно того, що його підзахисний в розшуку не перебував, від слідства не переховувався, має постійну і зареєстровану адресу в ІНФОРМАЦІЯ_5, вину визнав є безпідставними, оскільки як встановлено в судовому засіданні як суду першої так і апеляційної інстанцій, підозрюваний не має коштів для забезпечення власних потреб та страждаючи на алкоголізм може продовжити злочинну діяльність для забезпечення власних потреб у їжі та алкоголі, тим паче є особою схильною до викрадення майна.

Так підозрюваний має постійне місце проживання, проте із-за конфлікту з вітчимом бродяжив, ночував на вулиці, харчувався зі смітника. Його пояснення, що в разі, обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою він буде з дозволу матері проживати за місцем його реєстрації є лише його припущення, яке належним чином не підтверджене.

Враховуючи вищевикладене, навіть з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, колегія суддів приходить до висновку, що належна поведінка ОСОБА_4 на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 183, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 травня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5, погоджене прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 08.00 години 05.05.2018 року до 08.00 год. 03.07.2018 року, з визначенням розміру застави в сумі 1762 грн. – залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

В.М. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Іванов