Постанова № 73912841, 10.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 404/2253/17

провадження № 22-ц/781/672/18

Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А.В.

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Голованя А.М., Черненка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Литвиненко Олени Леонідівни, яка по довіреності представляє інтереси публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2018 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 51849,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 08.08.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 4700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач порушила умови кредитного договору і станом на 28.02.2017 р. має прострочену заборгованість на загальну суму - 51849,11 грн., що складається із: заборгованість по кредиту - 4549,83 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом - 41304,08 грн., пені та комісії - 3050 грн. а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 2445, 20 грн.

Позивач зазначав, що 08.08.2013 року відповідачем було підписано Анкету - Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У вказаній Анкеті-Заяві від 08.08.2013 року вказано, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Крім того, відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, що засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.

Також відповідач зобов'язався в подальшому знайомитися зі змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку на сайті банку. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах.

На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку "Універсальна Голд 55+".

Кредитний ліміт на картрахунок був встановлений 21.08.2013 року. З цієї ж дати розпочинався розрахунок заборгованості.

Відповідач частково сплачувала заборгованість за договором та протягом певного часу виконувала умови договору належним чином, що на думку позивача свідчить про повну обізнаність з умовами договору. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - 4549,83 грн. заборгованості за кредитним договором та 140,40 грн. судового збору. В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, а в іншій частині рішення залишити без змін.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Розгляд справи проведено судом першої інстанції поверхнево та упереджено, не спрямовано розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Відповідач самоусунувся від розгляду справи, заперечень на позовну заяву, а також доказів в їх підтвердження не надано, проте судом фактично звільнено позичальника від майнової відповідальності, чим порушено права кредитора.

Представник позивача зазначає, що на підтвердження позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» надано належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, а саме:кредитний договір, підписаний особисто відповідачем; розрахунок заборгованості станом на 28.02.2017 р., згідно якого в період часу з 01.11.2013 р. по 15.12.2013 р. систематично здійснювалась сплата за користування кредитом та ін. Проте, суд першої інстанції не прийняв до уваги надані ними письмові докази, не дав їм оцінку в порядку ст. 89 ЦПК України, та безпідставно зазначив, що між сторонами не погоджені умови договору, оскільки тарифи, довідка про умови кредитування та Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача.

Просить звернути увагу, що сторони погодили усі істотні умови кредитного договору, що підтверджується особистим підписом відповідача в кредитному договорі, а з анкети-заяви на двох сторінках від 08.08.2013 р. чітко вбачається інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, і висловлено згоду про укладення договору та особистим підписом засвідчено: "Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді".

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК).

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо часткового задоволення позову та стягнення заборгованості по кредиту, оскільки з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором та протягом певного часу виконувала умови договору належним чином. Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність невиконаних кредитних зобов'язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта ОСОБА_3, за яким був оформлений кредитний договір. В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом установлено, що 8 серпня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір б/н, згідно умов якого остання отримала кредит в розмірі 4700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Факт отримання платіжної картки ОСОБА_3 21 серпня 2013 року і користуванням за допомогою вказаної картки кредитними коштами підтверджується інформацією програмного забезпечення банку, де міститься фотозображення ОСОБА_3 з отриманою нею картою, випискою з карткового рахунку (а.с.89, 83-87), долученими до матеріалів справи в суді першої інстанції.

Згідно наданого ПАТКБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості за договором б/н від 08.08.2013 року заборгованість ОСОБА_3 станом на 28.02.2017 року становить 51849,11 грн., яка складається із: заборгованість по кредиту - 4549,83 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 41304, 08 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3050 грн. а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 2445,20 грн. (а.с.4).

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п. 1 ст. 30 ЦК України), якою підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто, Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 08 серпня 2013 року ОСОБА_3 власноруч було підписано Анкету - Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що не заперечується відповідачем.

У даній Анкеті-Заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Надані банком тарифи, умови та правила не містять підпису відповідача (а.с. 6-31).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд першої інстанції інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитом в розмірі 45549, 83 грн. в розумінні положень ст. ст. 526, 1054 ЦК України.

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг не підписані відповідачем, а ОСОБА_3 заперечувала, що саме надані позивачем документи були надані їй для ознайомлення.

ПАТ КБ «ПриватБанк» в обґрунтування доводів щодо нарахованої заборгованості: по відсотках за користування кредитом, пені, комісії та штрафів, надано тарифи по престижним картам VISA та витяг з умов та правил надання банківських послуг, однак даними документами не підтверджено факт ознайомлення та погодження ОСОБА_3 із наявними в них умовами кредитування, оскільки на них відсутній її підпис. Заява-анкета також не містить назви карти, розміру процентів за користування кредитними коштами, інших умов кредитного договору, на які посилається позивач. З виписки по рахунку не вбачається, що відповідач самостійно сплачувала зазначені у розрахунку банка проценти за користування кредитом, навпаки банк самостійно списував кошти з її карткових рахунків (а.с. 83-87).

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, про те, що вимог про стягнення на свою користь процентів на рівні облікової ставки Національного Банку України в силу положень ст. 1048 ЦК України, позивачем не заявлялося, доказів з цього приводу не надавалось.

При вирішенні даної справи судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Литвиненко Олени Леонідівни, яка по довіреності представляє інтереси публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 10 травня 2018 року.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: А.М. Головань

В.В. Черненко