Вирок № 73912500, 11.05.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2588/18

Номер провадження 1-кп/404/464/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12018120020003083 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 16.08.2016 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 07.03.2017 року по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Положенцевої О.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ :

05.04.2018 року о 17 год. 54 хв. ОСОБА_1 знаходився в приміщенні магазину «ВелМарт» ТОВ «Фудком», по вулиці Юрія Коваленка, 2а у м.Кропивницькому, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, належного ТОВ «Фудком». У подальшому, діючи з вказаним умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної наживи, ОСОБА_1, впевнившись, що його дії ніким не будуть помічені, таємно взяв з поличок станок для гоління «Gillette Fusion ProGlide Power» з однією насадкою для бриття вартістю 365 грн., який приховав під куртку, яка була на ньому одягнена. Продовжуючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 направився до виходу з магазину, однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив злочин з причин, які не залежали від його волі, оскільки після виходу за касову зону магазину, злочин припинила охорона магазину.

Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 05 квітня 2018 року в магазині «Велмарт» по вулиця Юрія Коваленка, 2а у м. Кропивницькому з полички викрав станок для гоління, який заховав під куртку, в яку був одягнений, але після проходу касової зони його дії виявила та припинила охорона магазину. Повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення злочину, вказаними у висунутому йому обвинуваченні, характеристиками та вартістю майна, яке намагався викрасти, просить суворо не карати.

Обвинуваченому ОСОБА_1 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_1 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв’язку з цим після роз’яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При цьому під час кваліфікації дій обвинуваченого та у подальшому при встановленні даних про особу обвинуваченого, які стосуються відомостей про наявність у нього непогашених судимостей, суд керується також положеннями ст.337 КПК України, виходить тільки із тих обставин, які висуваються стороною обвинувачення і ставляться у провину ОСОБА_1 з метою недопущення порушення його права на захист.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на умисний злочин середньої тяжкості.

Як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, офіційно не працює, але вказує, що є менеджером з продажу Інтернет послуг, не одружений, раніше судимий, перебуває на диспансерному обліку внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності з 2003 року, в даний час утримання, лікування не потребує, відомості про перебування на обліку в психіатричних закладах відсутні.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину ОСОБА_1 вчинення злочинів за обставини, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив закінчений замах на умисний злочин середньої тяжкості, раніше судимий, а також раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.185 КК України з дотриманням положень ч.3 ст.68 КК України. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов’язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Підстави до стягнення з обвинуваченого на користь держави судових витрат відповідно до ч.3 ст.124 КПК України відсутні, у зв’язку із відсутністю відповідного їх документального підтвердження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Залучені в якості речових доказів:

- станок для гоління – залишити потерпілому ТОВ «Фудком»;

- диск CD-RW із відеозаписами – зберігати у кримінальному провадженні.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз’яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда В.В. Поступайло