Ухвала суду № 73909394, 11.05.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/1678/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-сс/788/111/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Литовченко Н. О., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання – Лобанової О.В.

прокурора – Дегтярь О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу директора ТОВ «Веладіс» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2018 року, –

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника управління – начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 та накладено арешт на рахунки №37519000294882 (980 UAH) та 37613100294882 (980 UAH), які відкриті в Державній Казначейській службі України (ел.адм.подат.) (МФО 899998) за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 6 та використовуються ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), а також на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), в повному об’ємі на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), його представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначені кошти.

У поданій апеляційній скарзі директор ТОВ «Веладіс» ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити за необґрунтованістю, оскільки ТОВ «Веладіс» не має жодного відношення до зазначених у фабулі кримінального правопорушення підприємств, а докази, на які посилався слідчий, стосуються лише ТОВ «ПВП «Стандарт»; в одному кримінальному провадженні фігурує ряд підприємств, яким інкримінується вчинення злочину за однією статтею, що свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження; твердження про те, що директор ТОВ «ПВП Стандарт» ОСОБА_5 використовує зазначені рахунки в своїй злочинній діяльності є хибними, оскільки він не має жодного відношення до ТОВ «Веладіс»; ухвала слідчого судді не містить доказів того, що майно, на яке накладено арешт, має ознаки речових доказів та відповідає критеріям ст.98 КПК України; суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) сформовані за рахунок фінансово-господарської діяльності Товариства з іншими підприємствами, а не тими, які зазначені в ухвалі; згідно податкового законодавства, на кошти, що перебувають на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ не може бути накладено арешт та звернено стягнення; по кримінальному провадженню відсутні підозрювані та обвинувачені; ліміт ПДВ не підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, який заявлено не було, а відшкодування завданої шкоди державі, не може забезпечуватися майном юридичної особи щодо якої не здійснюється провадження; в ухвалі суду не вказано суму ПДВ по Товариству на яку накладається арешт; в порушення ч.1 ст.172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна проведено без повідомлення представників Товариства, що позбавило його можливості захистити свої права та законні інтереси в суді.

Апелянт ОСОБА_3, та його представник – адвокат ОСОБА_6 будучи належним чином повідомлені на розгляд апеляційної скарги не заявились, клопотань про відкладення апеляційного перегляду не заявляли, тому апеляційний розгляд проведено без участі власника майна та його представника.

Тому заслухавши доповідь головуючого-судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016130580000022 від 21.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Веладіс», ТОВ «РІВЕР КС», ТОВ «Агростандарт-1» та ТОВ «Промторг ЛТД» з січня 2016 року по січень 2017 року внаслідок здійснення операцій з сумнівними контрагентами безпідставно завищили податковий кредит з ПДВ, в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість у сумі 45 046 170 грн.

Дане порушення підтверджується актом документальної перевірки від 23.05.2017 №346/18-28-14-07/38867768/72, відповідно до висновку якого встановлено порушення ТОВ «ПВП «Стандарт»: пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.5 «г», п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, абз.19 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 45 046 170, 00 грн.

Координацією злочинних дій направлених на ухилення від сплати податків здійснює директор ТОВ «ПВП Стандарт» ОСОБА_5, а підприємства ТОВ «Веладіс», ТОВ «РІВЕР КС», ТОВ «Агростандарт-1» та ТОВ «Промторг ЛТД» використовуються ним з метою мінімізації податкових зобов’язань по сплаті податку на додану вартість та штучного завищення валових витрат підприємства.

Згідно відомостей, отриманих з інформаційно-аналітичної системи «Центральна база даних юридичних осіб Державної фіскальної служби України» встановлено, що ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737) відкрито рахунки №№37519000294882 (980 UAH) та 37613100294882 (980 UAH) у Державній Казначейській службі України (ел.адм.подат.) (МФО 899998), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 в своїй злочинній діяльності використовує рахунки №№37519000294882 (980 UAH) та 37613100294882 (980 UAH), які відкриті в Державній Казначейській службі України.

Оскільки є всі підстави вважати, що грошові кошти, що знаходяться на вищезазначених рахунках, є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності шляхом мінімізації податкових зобов’язань, можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, слідчий просив накласти арешт на вказане майно.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання обґрунтоване та задовольнив його, і з таким висновком погоджується і колегія суддів.

Приписами ч.1 ст.170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, зокрема, доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 ч.2 вказаної статті Кодексу арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку, відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з клопотання про арешт майна, слідчий обґрунтовував його тим, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№37519000294882 (980 UAH) та 37613100294882 (980 UAH), є предметом протиправної діяльності, оскільки отримані внаслідок проведення незаконної діяльності шляхом мінімізації податкових зобов’язань, а тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні про вчинення службовими особами, в т.ч. ТОВ «Веладіс», кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, є грошові кошти, набуті кримінально протиправним шляхом, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою його збереження, як це визначено п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Що стосується посилань директора ТОВ «Веладіс» ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на відсутність доказів причетності посадових осіб ТОВ «Веладіс» до вчинення злочину та, що наявні матеріали стосуються лише ТОВ «ПВП «Стандарт», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, що в даному випадку має місце.

Більше того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Твердження апелянта про те, що в одному кримінальному провадженні фігурує ряд підприємств, яким інкримінується вчинення злочину за однією статтею, що свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження з метою тиску на його підприємство, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи, носять декларативний характер та не містять посилань на факти, які конкретно на це вказують.

Доводи апеляційної скарги директора ТОВ «Веладіс» про відсутність доказів того, що майно, на яке накладається арешт, має ознаки речових доказів та відповідає критеріям ст.98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим фактичні обставини кримінального провадження містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для цілком виправданого припущення, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№37519000294882 (980 UAH) та 37613100294882 (980 UAH) є предметом протиправної діяльності, а отже вони відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Щодо того, що в ухвалі не вказано суму ПДВ по Товариству на яку накладається арешт, то в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення чітко зазначено, що арешт накладається на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ВЕЛАДІС», в повному об’ємі, на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою збереження речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов’язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а тому доводи апелянта з цього приводу не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону.

Посилання директора ТОВ «Веладіс» на те, що ліміт ПДВ не підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, а відшкодування завданої шкоди державі не може забезпечуватися майном юридичної особи щодо якої не здійснюється провадження, то як зазначалося вище, арешт на майно слідчим суддею накладено з інших правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в порушення ч.1 ст.172 КПК України представників Товариства не було повідомлено про розгляд клопотання слідчого, чим допущено порушення його права на захист, то згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Всі інші обставини підлягають з’ясуванню судом під час розгляду кримінального провадження по суті та не спростовують висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно і на даній стадії не впливають на законність прийнятого у справі рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, при апеляційному розгляді провадження встановлено не було.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2018 року про накладення арешту на рахунки №37519000294882 (980 UAH) та 37613100294882 (980 UAH), які відкриті в Державній Казначейській службі України (ел.адм.подат.) (МФО 899998) за адресою: м. Київ, вул. Бастіонна, 6 та використовуються ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), а також на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), в повному об’ємі на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «ВЕЛАДІС» (код 40878737), його представникам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначені кошти, залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Веладіс» ОСОБА_3 – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_7. ОСОБА_8.