Ухвала суду № 73909105, 11.05.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2670/18

Провадження № 2/591/1703/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Шелєхова Г.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» в м. Суми, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом. Разом з ним подала заяву в якій просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі, посилаючись на те, що вона відноситься до категорії малозабезпечених громадян.

Заява про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання не містить жодного обгрунтування, не зазначено вік позивача, відсутня інформація про те, чи є пенсія єдиним джерелом її доходу чи можливо вона працює та отримує додатковий дохід.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно положень пункту 1 ст. 6 Конвенції Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом з цим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ у рішенні по справі «FC Mretebi проти Грузії», заява №38736/04 (і не тільки ЄСПЛ, а і КПЛ ООН, справа Няккяляйярви проти Фінлянді) звернув увагу на необхідність забезпечення належного балансу між, з одного боку, інтересами держави у забезпеченні розумного суду та, з іншого боку, інтересами заявника у відстоюванні своїх вимог через суд.

Враховуючи вищевикладене, заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 136 ЦПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В.Шелєхова