Постанова № 73908977, 10.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1382/18

Номер справи місцевого суду: 503/1226/17

Головуючий у першій інстанції Гура А. І.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 року м. Одеса

Справа №503/1226/17

Провадження 22-ц/785/1382/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів цивільної палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_2 на рішення Кодимського районного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Гури А.І. 03 листопада 2017 року в м. Кодима Одеської області,-

встановив:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом і з урахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_5, після смерті якої, відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 3,29 га. Спадщину прийняв чоловік померлої ОСОБА_6, який залишив заповіт на ім'я онуки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 3,29 га.

Позивач посилався на те, що син померлих ОСОБА_8, як спадкоємець першої черги , відмовився від прийняття спадщини. Онука померлих, як спадкоємець за заповітом також відмовилася від спадщини.

Позивач посилався на те, що він є єдиним родичем та спадкоємцем померлих, які йому приходилися тіткою та дядьком по лінії батька. Довести документально родинні зв'язки з померлими він не може ,через те, що документи на померлих та його батька не збереглися.

Позивач остаточно просив суд :

- встановити факт,що він є племінником ОСОБА_9 та, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_3;

- визнати право власності за ОСОБА_2 на спадкове майно, яке входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті дядька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 3,29 га, вартістю 102821,62 грн. ,що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 11 грудня 2003 року та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 3,29 га, вартістю 102821,62 грн. , що підтверджується державним актом на право власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 11 грудня 2003 року (а.с.36-37).

Рішення ухвалено у відсутність учасників справи.

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 03 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, діючий в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 03 листопада 2017 року у справі №503/1226/17 та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції взято до уваги як доказ лише письмові покази свідків, які не знають прізвища діда позивача та лишив поза увагою визнання позову відповідачем у заяві від 19.07.2017 року, не прийнято того факту, що син померлого визнавав позивача племінником ОСОБА_6

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_2, підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів своїх родинних відносин зі спадкодавцями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим 29 листопада 2005 року Петрівською сільською радою Кодимського району Одеської області актовий запис №24 /а.с.9/.

За життя ОСОБА_5 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 3,29 га, вартістю 102821,62 грн., на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 11 грудня 2003 року /а.с. 11/.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину, в порядку передбаченому ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв ОСОБА_6,що підтверджується довідкою Петрівької сільської ради Кодимського району Одеської області № 1037 від 19.07.2017 року (а.с.39).

З матеріалів справи вбачається , що за життя 24.07.2011 року ОСОБА_6 склав заповіт , яким все майно , де б воно не було і з чого б воно не складалось взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він буде мати право за законом заповідав ОСОБА_7 (а.с.22).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданого 09 січня 2013 року Шпиківською селищною радою Тульчинського району Вінницької області НОМЕР_3 /а.с.10/.

За життя ОСОБА_6 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 3,29 га, вартістю 102821,62 грн. на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 11 грудня 2003 року /а.с.13/.

З матеріалів справи вбачається , що після смерті ОСОБА_6 залишився син ОСОБА_8

Матеріали справи не містять докази прийняття спадщини сином померлих ОСОБА_8 та ОСОБА_7,на ім'я якої був складений заповіт.

Частина 1 статті 60 ЦПК України, в редакції чинною до 15.12.2017 року передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до статті 58 ЦПК України, в редакції чинною до 15.12.2017 року, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позову ,суд першої інстанції вірно посилався на те, що позивач ОСОБА_2 жодних письмових доказів своїх родинних відносин зі спадкодавцями суду не надав. Письмові пояснення, надані свідками позивача не є переконливими і такими, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_2 зі спадкодавцями. Більш того, у наданих суду письмових поясненнях свідків, жоден із них не знає прізвище діда позивача.

Таких доказів не було надано позивачем і в суді апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції, повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що відповідач визнав позов , оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, діючого станом до 15.12.2017 року, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки, відсутні докази на підтвердження родинних стосунків позивача з померлими, то відсутні і законні підстави для задоволення його позову щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування, який визнав відповідач Петрівська сільська рада.

Інших доводів які спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції,в апеляційній скарзі не наведено.

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_2, підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, оскільки постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 03 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11.05.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: А.А. Калараш

А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова