Ухвала суду № 73908657, 04.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

04.05.2018

Справа № 522/21999/16-к

Провадження № 1-КП/522/329/18

У Х В А Л А

04 травня 2018 року

Колегія місцевого Приморського районного суду м. Одеси в складі:

Головуючого судді Пислар В.П.

Судді Попревича В.М.

Судді Єршової Л.С.

при секретарі Голан А.В.

за участю прокурора Моско О.В.

захисника ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016160480001329 від 08.04.2016р., відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.3 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 345 ч.2, 289 ч.3 КК України –

В С Т А Н О В И Л А

18 листопада 2016 року в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Пислар В.П. надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.

18 листопада 2016 року по зазначеному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

01 лютого 2017 року по зазначеному кримінальному провадженню призначено судовий розгляд.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 обрана у вигляді тримання під вартою, термін якої спливає.

В судове засідання, потерпілі по даному кримінальному провадженню не з’явились.

На момент винесення даної ухвали судове провадження не завершено, по ньому триває судовий розгляд. Однак, термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 спливає.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.

В судовому засіданні при розгляді питання доцільності продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою прокурор, що приймав участь по даному провадженню вважав за необхідне продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що раніше встановлені йому при обрані міри запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність для цього підстав, та в свою чергу заявили клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на непов’язаний з триманням під вартою, мотивуючи його необґрунтованістю пред’явленої підозри та недоведеністю існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Відсутні жодні свідчення про те, що обвинувачений може переховуватись і вчиняти нові злочини. Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_2 раніше не судимий, заподіяна шкода – відшкодована, обвинувачений має постійне місце проживання, що свідчить про наявність міцних соціальних зв’язків та позитивно характеризується. При цьому, захисник також посилалась на те, що перебуваючи під вартою, ОСОБА_2 захворів та його стан здоров’я з кожним днем погіршується.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, даних матеріалів справи, страждає на: ішемічну хворобу серця з атеросклеротичним кардіосклерозом та серцевою недостатністю II А ст.: гіпертонічну хворобу III ст., 3 ст., з ризиком виникнення ускладнень 4 (гострі порушення мозкового кровообігу в 2007 та 2016рр., які призвели до віддалених наслідків у вигляді вестибуло-атактичного синдрому, диплопії, правобічної пірамідно-рефлекторної недостатності та дисциркуляторної енцефалопатії з вираженим цефалгічним синдромом); двобічний кістозно- поліпозний гайморит та потребує постійного амбулаторного нагляду та періодичного стаціонарного лікування в лікувальних установах неврологічного та кардіологічного профілю МОЗ України. Такий нагляд та лікування не може здійснюватися в умовах медичної частини ОСІ.

Прокурор, що підтримував обвинувачення в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність жодних підстав для цього. Крім того, заявила, що раніше встановлені йому при обрані міри запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

Розглянувши клопотання та вивчивши надані суду матеріали, допитавши обвинувачених, а також вислухавши прокурора, захисників, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

З наданих суду матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 КК України, за яке законом передбачено позбавлення волі до 12 років.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».

За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

«Для обґрунтованої підозри у значенні пп. с. п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюється однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності».

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що с необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Під час судового розгляду встановлено ??наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В той же час, прокурором не надано достатніх доказів на підтвердження зазначених обставин, а в судовому засіданні прокурор не обґрунтував їх належним чином.

Крім того, в судовому засіданні прокурор не довів обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Таким чином, суд вважає, що надані матеріали (докази) є недостатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

На підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд приходить до висновку, що більш м’які запобіжні заходи можуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2

З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання про зміну ОСОБА_2 міри запобіжного заходу, суд вважає можливим задовольнити клопотання його захисника та змінити раніше обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

При цьому, суд виходить з того, що інкриміноване ОСОБА_2 кримінальне правопорушення датується 2016 роком, завданий обвинуваченими матеріальні збитки відшкодовані, відтак пред’явлена підозра є недостатньо обґрунтованою, обвинувачений, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки, працевлаштований та хворіє тяжким захворюванням та на час розгляду клопотання стан його здоров’я значно погіршився.

Згідно висновку № 27 від 29.01.2018 року комісійної судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_2 страждає на: ішемічну хворобу серця з атеросклеротичним кардіосклерозом та серцевою недостатністю II А ст.: гіпертонічну хворобу III ст., 3 ст., з ризиком виникнення ускладнень 4 (гострі порушення мозкового кровообігу в 2007 та 2016 рр., які призвели до віддалених наслідків у вигляді вестибуло-атактичного синдрому, диплопії, правобічної пірамідно-рефлекторної недостатності та дисциркуляторної енцефалопатії з вираженим цефалгічним синдромом); двобічний кістозно- поліпозний гайморит. Зважаючи на наявність ряду хронічних захворювань, високий ризик виникнення ускладнень, приймаючи до уваги локалізацію вогнищ попередніх гострих порушень мозкового кровообігу (права гемісфера мозочка та права потилична частка головного мозку, що становить безпосередню загрозу життю підекспертного внаслідок анатомічної близькості до життєво важливих центрів) слід вважати що гр. ОСОБА_2 потребує постійного амбулаторного нагляду та періодичного стаціонарного лікування в лікувальних установах неврологічного та кардіологічного профілю МОЗ України. Такий нагляд та лікування не може здійснюватися в умовах медичної частини ОСІ.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», суду слід враховувати, що згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції з прав людини зі спливом певного часу лише наявність підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд приходить до висновку, що раніше встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України частково відпали, а належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду в подальшому зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 350 КПК України,-

У Х В А Л И Л А :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_4 – задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

за першою вимогою прибувати до прокурора та суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у випадку невиконання покладених на нього обов'язків або недотримання застосованого запобіжного заходу до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали обвинуваченим ОСОБА_2, здійснює прокурор, а також працівники органів ГУНП в Одеській області за місцем проживання ОСОБА_2, для чого мають поставити його на облік, а також проводити періодичні перевірки.

Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, ОСІ – 21, в відділ ГУНП в Одеській області за місцем проживання ОСОБА_2

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Колегія суддів Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

Копію ухвали отримав : _________