Ухвала суду № 73908083, 03.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4476/18

Провадження № 6/520/198/18

УХВАЛА

03.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

12.04.2018 року державний виконавець Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з поданням про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська с/р масив Радужний,1 кв.337 до виконання зобов’язань за виконавчим написом №1141 виданим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 08.02.2017 року, відповідно до якого на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_2 належить стягненню заборгованість за кредитним договором №ODILAE00004018 від 12.09.2007 року розміром38765,69 дол. США, що за курсом НБУ станом на 11.11.2016 року становить 991626,35 гривень, мотивуючи своє подання тим, що на виконанні у Першому Київському відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1141, виданого Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 08.02.2017, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми у розмірі 991626,35 грн.

10.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника, копії яких спрямовано сторонам виконавчого провадження. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копії постанов про відкриття виконавчого провадження боржником отримана не була, повернулась за строком зберігання.

На даний час боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання виконавчого напису, боргові зобов’язання не виконані.

Державним виконавцем спрямовано запити до реєструючи установ, щодо перевірки майнового запиту боржника, попереджено про необхідність виконання рішення суду, проте боржник не вживає ніяких заходів щодо повного, або часткового погашення боргу, майно, на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє. У зв’язку з цим державний виконавець просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.

Державний виконавець Заболотна А.А. в судовому засіданні підтримала вимоги подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2, просила його задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Крім того, слід зазначити, що у поданні не вказано підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, не йдеться також про наявність в нього закордонного паспорту, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє Відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів, долучених до подання не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебування останнього у статусі боржника. Не має жодного підтвердження направлення жодного процесуального документа боржнику, та зокрема направлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом. Наявні в матеріалах виконавчого провадження копія конверту та повідомлення не містять опису відправленого матеріалу, тим більш вони направлені на адресу м.Одеса, вул. Левітана. 108 кв.49, коли місцем реєстрації є Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська сільрада жил масив «Радужний,1 кв.337. в копії накладної кур’єрської служби від 27.12.2017 року зазначено, що отримувач за адресою відсутній, тобто не має жодних підтверджень того, що боржник взагалі знає про наявність виконавчого провадження. Виконавче провадження містить постанову головного державного виконавця Київського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області від 10.07.2017 року про арешт всього майна, що належить ОСОБА_2.

Запити в Державну міграційну службу України, Державну прикордонну службу не направлялись. Більш того суду не надано обґрунтованих пояснень щодо того, чому саме виконавче провадження перебуває у Першому ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області, коли місцем реєстрації боржника є Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська сільрада жил масив «Радужний,1 кв.337.

Таким чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під сумнів питання примусового виконання виконавчого напису та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов’язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов’язання, у зв’язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луняченко В. О.