Рішення № 73907610, 08.05.2018, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/593/18

пров. №2/478/282/2018

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2018 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В с т а н о в и в:

20.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 14.02.2017 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач на утримання дітей матеріальну (грошову) допомогу не надає, самій матеріально тяжко утримувати дітей, тому змушена звернутися до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву, у якій зазначив, що дійсно перебував з позивачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 14.02.2017 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з матір’ю та перебувають на її утриманні. Вважає, що повинен утримувати дітей, але враховуючи те, що на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Снігурівська виправна колонія («№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня», хворіє на активну форму туберкульозу, у зв’язку з чим на даний час не працевлаштований, просив відмовити у задоволені позову на термін його відбуття покарання.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року), батьки зобов’язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 19 червня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 лютого 2017 року було розірвано (а.с.13).

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно свідоцтва про народження (копії) серії І-ФП №207316 від 19.08.2014 року(а.с.5), та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно свідоцтва про народження (копії) серії І-ФП №235487 від 03.11.2015 року(а.с.7).

Після розірвання шлюбу неповнолітні діти проживають разом з матір’ю і знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідками виданими виконкомом Казанківської селищної ради Миколаївської області від 20.04.2018 року за №1374/03-15/01 та №1375/03-15/01 (а.с.11-12).

Вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 25.04.2018 року ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі. Вирок не набрав законної сили (а.с. 23-29).

З довідки виданої ДУ «Снігурівська виправна колонія («№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня» за №5/1.5-1233/Твр від 02.05.2018 року вбачається, що ув’язнений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, з 16.06.2017 року перебуває ДУ «Снігурівська виправна колонія («№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня» та знаходиться на державному забезпечені, не працює, заробітну плату не отримує (а.с.22).

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

Статтею 51 Конституції України та ст.180 СК України передбачений обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти), згідно ч.3 ст.181 СК України, присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В силу приписів ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З огляду на викладене, та виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності (ч.9 ст.7 СК України), враховуючи майнове становище відповідача, який не працює, стан його здоров’я, суд вважає, що відповідач зобов’язаний сплачувати на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дати подання позову, тобто з 20.04.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, перебуває Державна установа «Снігурівська виправна колонія («№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянки України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_11, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення провадити щомісячно починаючи з 20 квітня 2018 року до досягнення дітьми повноліття.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, перебуває Державна установа «Снігурівська виправна колонія («№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня», судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, рахунок отримувача 31215256700001, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106) в сумі 704 грн. 80 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 08.05.2018 року.

Суддя