Рішення № 73907305, 10.05.2018, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/546/18

пров. №2/478/271/2018

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

10 травня 2018 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

13 квітня 2018 року позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 21 листопада 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_1 не виконував взятих на себе обов'язків за кредитним договором, не здійснював щомісячного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 117059 грн. 48 коп., яка складається з 2728 грн. 68 коп. - заборгованість за кредитом; 109330 грн. 80 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 5000 грн. - заборгованість зі сплати пені та комісії та судові витрати в розмірі 1762 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у банку (далі - Умови) містить розмір бажаного кредитного ліміту 500 грн., але Банком необґрунтовано збільшено ліміт до 2728 грн. 68 коп. та не підтверджено факту отримання ним саме цих кредитних коштів, а також відсутня відмітка про отримання ним відповідних Умов, пам'ятки клієнта та тарифів, графіку погашення кредити, що є невід’ємною частиною кредитного договору. Під час укладання даного договору обов'язковою умовою повинна бути згода та ознайомлення сторін із всіма істотними його положеннями. Однак, зазначеного правила дотримано не було, оскільки ним вищезазначені Умови, тарифи та пам'ятка клієнта, які є частиною кредитного договору, підписані не були. Вважає, що ним було повернуто Банку кошти, що перевищують розмір наданого йому кредиту. Розмір процентів за користування кредитом, а також відповідальність за порушення умов договору сторонами визначено не було, а тому на думку відповідача, обов'язок щодо їх сплати у нього відсутній. Крім того, ОСОБА_1 наголошено про пропуск Банком строку звернення з позовом до суду. Посилаючись на зазначені обставини, відповідач просив застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову Банку.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 21 листопада 2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір з використанням кредитки «Універсальна», відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі 500 грн.

Кінцевий термін повернення кредитних коштів відповідає строку дії картки.

За користування кредитними коштами встановлені проценти у розмірі 2,5% щомісяця або 30% річних.

За порушення строків повернення кредитних коштів за Умовами кредитування визначена оплата штрафних санкцій.

Як вбачається з анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений та згоден із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, згоден, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним і банком договір про надання банківських послуг (а.с.14).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.1.2. умов та правил надання банківських послуг, дані Умови регулюють відносини між банком і клієнтом по відкриттю і обслуговуванню карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг, вказаних у заяві.

Згідно п.3.1. умов та правил надання банківських послуг, для надання послуг Банк видає клієнту картку, її вид визначений у Заяві та Пам'ятці клієнта, підписанням якої клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття рахунку, вказана у заяві.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимогами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідач ОСОБА_1 підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», був ознайомлений зі змістом цих умов і Правил та згоден, про що зазначено у самій анкеті-заяві.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення кредитної заборгованості, оскільки підписання анкети-заяви не вважається підписанням договору щодо Умов та Правил надання банківських послуг не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки за приписами положень ст.ст.634, 638 ЦК України, підписавши заяву, відповідач прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній заяві.

За положенням ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.1056-1 ЦК України, в редакції чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Так, пунктом 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Скориставшись цим правом, Банк встановив відповідачу у день укладання кредитного договору кредитний ліміт у сумі 500 грн.

21 серпня 2009 року кредитний ліміт було збільшено до 800 грн., 10 серпня 2010 року - до 1600 грн., 22 жовтня 2010 року - до 1800 грн., 24 листопада 2010 року – 2000 грн., 23 липня 2011 року – до 2400 грн. та 22 серпня 2011 року - до 2800 грн. (а.с.13).

За користування кредитними коштами ОСОБА_1 погодився сплачувати 30% річних, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості отримував за карткою кошти та здійснював погашення заборгованості, виходячи з цієї процентної ставки.

Останнє самостійне погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 було здійснено за допомогою термінала самообслуговування 18 жовтня 2012 року.

У вказаному пункті Умов та Правил сторони передбачили також можливість збільшення процентної ставки з обов'язковим повідомленням позичальника про це не пізніше ніж за 7 днів до введення змін. Якщо протягом вказаного часу позичальник не направить повідомлення про незгоду з новою ставкою відсотків, то вважається, що позичальник прийняв нові умови, що передбачено п.5.3. Умов та правил надання банківських послуг

Відомостей щодо повідомлення відповідача про збільшення процентної ставки Банком надано не було, а тому при розрахунку процентів за користування кредитом треба виходити з процентної ставки 30% річних.

Відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Частина 1 ст.1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 117059 грн. 48 коп., так відповідач порушив вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов'язання повинно виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

Заборгованість по кредитному Договору відповідачем не погашено, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 21.11.2008 року станом на 28.02.2018 року сума заборгованості складає 117059 грн. 48 коп. у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 2728 грн. 68 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом у розмірі 109330 грн. 80 коп., заборгованість зі сплати пені та комісії у розмірі 5000 грн.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п’ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позивачальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Враховуючи, що строк дії платіжної картки, виданої відповідачу, був встановлений до липня 2016 року, а позивач звернувся з позовом, відповідно до вхідної дати 13.04.2018 року, то позовну давність ним не порушено.

Остання операція з погашення кредиту була проведена ОСОБА_1 18.10.2012 року на суму 400 грн.

Оскільки відповідач здійснив останній платіж 18 жовтня 2012 року, а Банк звернувся до суду 13 квітня 2018 року, то строк позовної давності до платежів по 13 квітня 2015 року збіг.

Однак, у ПАТ КБ «ПриватБанк» є право на стягнення платежів з 13 квітня 2015 року по 28 лютого 2018 року (дата зазначена у розрахунку заборгованості). Зазначений період складає 1052 днів.

Оскільки відповідач отримав кредитні кошти за користування якими мав сплатити проценти, виходячи з 30% річних, то його заборгованість за процентами за період з 13 квітня 2015 року по 28 лютого 2018 року (1052 дні) становить у розмірі 2388 грн. 04 коп. ((2728,68 х 30%) / 360 = 2,27 грн. процентів за 1 день х 1052 дні).

Щодо стягнення заборгованості за пенею, суд вважає за необхідне зазначити наступне, що за загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов’язання, не може перевищувати один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, нарахована позивачем пеня підлягає стягненню лише в межах одного року, тобто з 28.02.2017 року по 28.02.2018 рік включно, що складає 1300 грн.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6416 грн. 72 коп., що складається із заборгованості за кредитом – 2728 грн. 68 коп., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 2388 грн. 04 коп., заборгованості з пені за несвоєчасність виконання зобов’язання - 1300 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 736 грн. (6416,72 грн. х 100 : 117059,48 грн. = 5,48%, 1762 грн. х 5,48% = 96 грн. 55 коп.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49 094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, рах. №29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 6416 (шість тисяч чотириста шістнадцять) грн. 72 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 2728 грн. 68 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 2388 грн. 04 коп., заборгованості з пені за несвоєчасність виконання зобов’язання у розмірі 1300 грн.

В останній частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49 094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, рах. №29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 96 грн. 55 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 10.05.2018 року.

Суддя