Рішення № 73907200, 10.05.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1103/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"10" травня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ОСОБА_2) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 455 грн. 83 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 20.11.2007 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_2 виконав у повному обсязі. Проте, відповідач, незважаючи на це, порушив його, оскільки, своєчасно не погашав кредит та не сплачував проценти за користування ним, внаслідок чого станом на 28.02.2018 року утворилася заборгованість по кредитному договору в вищевказаному розмірі.

Ухвалою суду від 19.04.2018 року було відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно заяви, що наявна в матеріалах справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення. Про причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести заочний розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 20.11.2007 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з анкети-заяви позичальника про приєднання до ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, ОСОБА_2 і Правил надання банківських послуг, Пам'ятки клієнта, банківських тарифів.

На виконання умов договору відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % на місяць за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики (в тому числі достроково), сплатити заборгованість, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Як встановлено судом, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ним.

ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 317 грн. 65 коп., що не спростовано відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 12, 76-81 ЦПК України.

Крім того, Банком нараховано заборгованість за процентами в розмірі 15 690 грн. 76 коп., виходячи з процентної ставки 3 % на місяць (36% річних), яка була змінена Банком з 10.03.2016 року — 3,6 % на місяць (43,2 % річних).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. ОСОБА_2 договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки, дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2007 року відповідач, ознайомившись та погодившись з умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, оформив заяву на надання йому кредитної карти «Універсальна» без зазначення суми кредитного ліміту.

П. 5.3 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг, що діяли на час укладення кредитного договору, передбачено, що ОСОБА_2 має право проводить зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п. 4.9. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови.

Відповідно до 4.9. вказаних ОСОБА_2 зобов’язаний не частіше одного разу на місяць способом, зазначеним в заяві, надавати держателю виписку про стан картрахунку та про проведені за минулий місяць операції по картрахунку.

Заява не містить умов про спосіб надання виписки про стан картрахунку

Разом з тим, з доданих до позову матеріалів слідує, що нові тарифи із підвищеною ставкою підлягають застосуванню лише для витрат, зроблених після введення в дію нових тарифів.

Згідно розрахунку заборгованості, виписки по картці, наданих позивачем, вбачається, що відповідач не здійснював жодних витрат після 10.03.2016 року.

За таких обставин заборгованість за процентами за період з 10.03.2016 року по 28.02.2018 року (в межах заявлених позовних вимог) підлягає перерахуванню, виходячи з процентної ставки в розмірі 36 % річних.

З розрахунком заборгованості за процентами, наданим позивачем станом на 09.03.2016 року, суд погоджується, оскільки протилежного не встановлено.

Таким чином, заборгованість за процентами станом на 28.02.2018 року (в межах заявлених позовних вимог) становить 2 411 грн. 41 коп. виходячи з наступного розрахунку: 211 грн. 40 коп. (3 465 грн. 60 коп. (тіло кредиту) х 36 % : 360 днів х 61 день (кількість днів прострочки за період з 10.03.2016 року по 10.05 2016 року)) + 2 186 грн. 33 коп. (3 317 грн. 65 коп. (тіло кредиту) х 36 % : 360 днів х 659 днів (кількість днів прострочки за період з 11.05.2016 року по 28.02 2018 року)) + 48 грн. 82 коп. (нараховані проценти станом на 09.03.2015 року) - 35 грн. 14 коп. (сплачені проценти за спірний період).

Крім того, вирішуючи питання щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій за порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (пені в розмірі 2 140 грн.00 коп. штрафів: 250 грн. 00 коп. (фіксована частина), 1 057 грн. 42 коп. (процентна складова)), суд виходить з наступного.

Так, згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

При цьому, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Між тим, Банком також нарахований штраф, пов'язаний з фактом звернення останнього до суду, що не відповідає сутності штрафу як способу забезпечення виконання зобов'язання. А тому обґрунтованим є стягнення штрафу лише в розмірі фіксованої частини 250 грн. 00 коп. (в межах заявлених позовних вимог), відповідно до п. 8.6 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг.

Не підлягають задоволенню й вимоги Банку щодо стягнення пені, оскільки останнім не надано доказів щодо узгоджених сторонами підстав, порядку нарахування пені та її обґрунтованого розміру.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (27%), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 475 грн. 74 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 – 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження : м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 20.11.2007 року, що утворилася станом на 28.02.2018 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 3 317 (три тисячі триста сімнадцять) грн. 65 коп., заборгованість за процентами в розмірі 2 411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 41 коп., штраф у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн. 00 коп., а всього – 5 979 (п’ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять ) грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ідентифікаційний код 14360570, судові витрати в розмірі 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 74 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Лузан