Постанова № 73905909, 10.05.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2321/18

Провадження № 3/712/1712/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року, Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді Чечот А.А.

при секретарі Маламуж Н.В.

за участю прокурора Лисик М.А.

захисника ОСОБА_1

правопорушника ОСОБА_2

розглянувши матеріали за фактом вчинення адміністративного корупційного правопорушення відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого начальником сектору мобілізаційної роботи Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2.

у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.172-6 ч.2 КУпАП ,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 507806 від 22.03.2018 року, ОСОБА_2 перебуваючи на посаді начальника сектору мобілізаційної роботи Управління ДСНС України у Черкаській області, будучи згідно підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі по тексту - Закону), суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, а також відповідно до ст. 1, ст. 45 та ч. 2 ст. 52 Закону суб’єктом декларування, примітки до статті 172-6 КУпАП суб’єктом правопорушення, отримав дохід від продажу транспортного засобу «GEELI CK», д.н.з СА 5533 ВЕ, 2011 року випуску у розмірі 85 128 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 1 січня 2017 року в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону, несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Пунктом 1 «Положення Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 1 «Положення про Управління Державної Служби України з Надзвичайних Ситуацій у Черкаській області (скорочена назва - У ДСНС України у Черкаській області)», затвердженого наказом ДСНС України від 01.11.2016 № 560 (далі - Управління) передбачено, що управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Управління підпорядковується ДСНС України.

Персонал (кадри) Управління складають особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір. Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та трудові відносини з державними службовцями та іншими працівниками регулюються відповідно до чинного законодавства.

Наказом начальника Управління ДСНС України у Черкаській області від 12.03.2015 № 96 «Про кадрові питання», старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_2 призначений на посаду начальника сектору мобілізаційної роботи Управління ДСНС у Черкаській області

27.04.2016 ОСОБА_2 ознайомився з обмеженнями передбаченими Законом України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_2 відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом, на якого поширюється дія вказаного закону.

У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Пунктом 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089), суб’єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другою статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначеного порядку повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подається через електронну мережу Інтернет з використання програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб’єкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Пунктом 4 передбачено, що інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Встановлено, що ОСОБА_2 12.08.2017 отримав дохід від продажу автомобіля «GEELI CK», д.н.з СА 5533 ВЕ, 2011 року випуску за кошти у розмірі 85 128 грн.

За таких умов, у суб’єкта декларування ОСОБА_2 виник обов’язок відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону, у десятиденний строк після внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме упродовж періоду часу з 12.08.2017 по 23:59 год. 21.08.2017 письмово повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет.

Згідно з відомостями, які вказані у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_2 повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані лише 28.12.2017 року, тобто з порушенням десятиденного терміну.

Згідно з ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення не визнав, просив суд закрити провадження по справі в зв’язку відсутністю складу адміністративного правопорушення та пояснив, що 06.07.2017 року ним було надано довіреність на право продажу його автомобіля. 20.12.2017 року він отримав кошти в сумі 85 128 грн. від продажу автомобіля, що підтверджується розпискою. 28.12.2017 року ним було внесено зміни в декларацію про отримання доходу згідно зі ст. 52 ч. 2 ЗУ «Про корупцію». Будь-якого умислу приховувати дохід він не мав.

Захисник ОСОБА_1 просила суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_2 в зв’язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Прокурор вважає, що винність ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі доказами, в його діях вбачає склад адміністративного корупційного правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, тому просить суд застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу.

Суд, заслухавши правопорушника, захисника, прокурора та дослідивши надані в судове засідання матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших, визначених законом обставин, зобов’язаний з’ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною 2 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

А отже, аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суттєві зміни у майновому стані.

Також, відповідно п. 2 роз’яснень спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника сектору мобілізаційної роботи Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області 06.07.2017 року надав довіреність на право продажу автомобіля, 20.12.2017 року отримав дохід від продажу транспортного засобу (що підтверджується власноруч написаною розпискою) та 28.12.2017 року повідомив про суттєві зміни в майновому стані (даний факт підтвердується витягом з єдиного державного реєстру декларацій).

Крім того, згідно довідки з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року, ОСОБА_2 за вказані періоди часу отримав дохід лише у вигляді виплат військовослужбовцям.

Згідно заяви ОСОБА_3, грошові кошти за продаж автомобіля ним та ОСОБА_4 були передані ОСОБА_2 20.12.2017 року.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_2 своєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, а саме у десятиденний строк з моменту отримання доходу.

Тобто, відсутній прямий умисел, спрямований на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб.

Інших клопотань про допит свідків та витребування інших доказів від прокурора, захисника та правопорушника до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 507806 від 22.03.2018 року, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ч. 2 ст. 172-6, ч. 1 ст. 247 КУпАП та Законом України «Про запобігання корупції», -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне корупційне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-6 КУпАП – закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Головуючий : А.А.Чечот