Рішення № 73905075, 10.05.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/215/18

Провадження № 2/545/482/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Новак Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 20.01.2018 року звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, посилаючись на те, що вони з відповідачем перебували в шлюбі з 1994 року по 25.05.2007 року. Від даного шлюбу у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час син є повнолітнім та навчається в Харківському національному Університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на денній формі навчання та не має змоги працевлаштуватись, щоб мати самостійний заробіток. Відповідач працює у військовій частині А-0177 та отримує заробітну плату у розмірі більше 7 000 грн., в зв'язку з чим має змогу утримувати сина. З неї по місцю роботи в липні-серпні 2017 року було утримано 5 159,78 грн. заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 Дані кошти відповідач після їх отримання привласнив на свої особисті потреби. Син скаржився їй, що він дані гроші не отримував. Відповідач психологічно тисне на сина, погрожує йому. На протязі того часу, коли син ніби-то проживав з відповідачем, насправді він проживав з її батьками, а відповідач грубо порушував її батьківські права, з приводу чого вона зверталась до органів опіки та поліції, все це спричинило їй великі моральні страждання.

Прохала стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який навчається, на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення ним навчання чи досягнення 23-річного віку, та стягнути з відповідача на користь сина грошові кошти в сумі 5 159,78 грн. утримані як аліменти та стягнути з відповідача судові витрати.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити, посилаючись на те, що відповідач не надає добровільну матеріальну допомогу сину, маніпулює сином та принижує його, щоб помститися саме їй через виникли в них тривалі негативні стосунки, тому, щоб уникнути таких знущань з неї та її сина, який є повнолітнім та щоб уникнути маніпуляції з сином та його приниження прохала суд офіційно стягнути аліменти на користь сина, щоб він мав певний дохід та міг самостійно розпоряджатись коштами на свої нагальні потреби, а не випрошувати в батька кошти, бо на даний час син навчається, хоч і має державну стипендію, але вона дуже мізерна приблизно 200 грн. Син потребує витрат на харчування, засоби гігієни, канцтовари та елементарний одяг. Що стосується неї, то хоч вона і має крім повнолітнього сина, ще двох неповнолітніх дітей, то вона проводить офіційно добровільно сплату аліментів на його утримання на період його навчання у розмірі 1/6 частини заробітку, який в неї є мінімальним. Вважає, що надала суду всі можливі докази на підтвердження своїх позовних вимог, але будь-яких доказів щодо нецільового використання відповідачем сплаченої нею суми аліментів на утримання сина у розмірі 5 159,78 грн., крім скарги сина в телефонній розмові, не має.

Відповідач категорично позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення на позов ( а. с. 16 ), також заперечував щодо зазначених в позові обставин та щодо задоволення вимог, посилаючись на те, що згідно рішення Октябрського райсуду м. Полтави від 10.06.2013 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25.07.2013 року місце проживання сина ОСОБА_3 визначено з ним, хоча за домовленістю з батьками позивачки син фактично проживав у батьків позивачки, а зараз на період навчання проживає у м. Харків, тому позивачка взагалі не має права звертатись до суду з позовом в інтересах сина відповідно до п.3 ст.199 СК України, яку сама ж і порушує. Відповідачка добровільно виплатила сину з моменту досягнення ним повноліття загальну суму 1 332,60 грн. Син на час навчання в Харківському національному Університеті Повітряних Сил знаходиться на повному державному забезпеченні, але погоджується, що все одно потребує коштів для задоволення своїх потреб, бо дійсно має зовсім невелику стипендію, яку йому не вистачає навіть на канцелярські товари, тому він надає постійно матеріальну допомогу сину по мірі його необхідності, це приблизно може 200 грн. на тиждень за його запитом. А також стягнуті з позивачки аліменти на утримання сина були використані отримані ним кошти в сумі 5 159,78 грн. саме на потреби сина, а не свої власні потреби, а потреби сина перевищили навіть цю суму. Інших доказів на підтвердження зазначених обставин не надав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 надав письмово відгук на позовну заяву ( а. с. 47 ), в якому послався на те, що питання про звернення з даним позовом мати з ним не погоджувала, з позовом він повністю не згоден, оскільки він не спілкується з матір»ю, практично всім необхідним, в тому числі коштами його забезпечує батько як до досягнення повноліття, так і після вступу до вузу. В судовому засіданні повідомив суду, що він втомився від нескінчених судів його батьків, бо вони постійно його втягують в них і він не бажає брати в них вже участі. Не впевнено повідомив суду з огляду на своїх батьків, що державного утримання йому не вистачає і він дійсно має елементарні потреби та нібито батько йому матеріально допомагає по його проханням та не заперечував, що матір йому добровільно перераховує скільки може аліментів. Тому прохав відмовити в задоволенні позову в зв'язку з безпідставністю, аби б тільки закінчилися усі суди.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 1994 року по 25.05.2007 року, який на даний час розірвано ( а. с.4 ). Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 3 ). ОСОБА_3 навчається в Харківському національному Університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на денній формі навчання ( а. с. 6 ). Згідно довідки про виплату заборгованості по аліментах згідно постанови ВП № 45955992 від 10.07.2017 року з ОСОБА_1 була утримана заборгованість по аліментах в сумі 5 159,78 грн. ( а. с. 5 ).

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжує навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і ( або) у частці від заробітку ( доходу ) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Враховуючи, позицію сторін у справі, суд вважає, що внаслідок тривалих негативних відносин між сторонами у справі та як наслідок з цього приводу можливого вчинення відповідачем маніпуляцій стосовно сина, його приниження для нібито помсти позивачці з метою заподіяння їх душевних страждань, та позиції відповідача, що він добровільно повністю утримує сина у необхідному йому розмірі за його проханнями, нагальної необхідності їх повнолітнього сина у матеріальному забезпеченні внаслідок денної форми навчання та неможливості працювати, враховуючи стан його здоров»я та необхідність лікування та обстеження, яке є платним, то суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково, вимоги які є доведеними. Тому, вважає за необхідне, офіційно стягнути аліменти із відповідача на утримання сина для гарантованого забезпечення сина матеріально. Що стосується стягнення сплаченої суми позивачкою на користь відповідача на утримання сина у розмірі 5 159,78 грн., то суду не надано належних і достовірних доказів позивачкою щодо нецільової витрати їх відповідачем, тому в даній вимозі необхідно відмовити. А також, необхідно згідно вимог чинного законодавства вирішити питання стягнення судових витрат на користь Держави.

Керуючись ст. 43, 49, 81, 141, 258-259, 263 - 268, 352, 354 ЦПК України, ст. 198, 199, 200 СК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Полтава, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого військовослужбовцем в/ч А-0177, не інваліда, інші дані суду не відомі, на користь повнолітнього сина, який навчається на 3 курсі Харківського національного Університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 30.01.2018 року і до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення сином 23 річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у сумі 704,80 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

В вимозі щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 5 159,78 гривень - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко