Ухвала суду № 73903867, 22.03.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12131/16-ц

2/357/1021/18

Категорія 26

У Х В А Л А

22 березня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, мотивуючи тим, що 31.01.2012 року між нею та відповідачем у відділенні за адресою: 97000, АК Крим, Красногвардійський р-н, смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 20 було укладено договір №SAMDNWFD80070068635800 – депозитного вкладу «Стандарт». На виконання умов договору, на особовий рахунок №2635862445173 31.01.2014 року позивач зарахував грошові кошти у розмірі 1 000 доларів США, які були розміщені під 9,0% річних, згідно п.26 договору, із зарахуванням процентів по вкладу на картковий рахунок. Оскільки вказаним договором було передбачено можливість дострокового розірвання договору з поверненням суми вкладу, позивачка неодноразово зверталась до відповідача із заявами про повернення вкладу. Однак, відповідач, відмовив позивачу, посилаючись на неможливість повернення грошових коштів з депозитного рахунку у зв’язку із окупацією території АР Крим та міста Севастополя, яка порушила роботу банківської системи в регіоні, що призвело до виникнення загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банків, а депозити, відкриті на території Криму повернути в банку немає можливості. Вважаючи таку відмову незаконною, позивачка просить суд стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь 1 000 доларів США в національній валюті України, по курсу НБУ на дату винесення рішення, як банківський вклад за договір №SAMDNWFD80070068635800.

Ухвалою суду від 08.11.2016 року відкрито провадження у вказаній справі.

17.01.2018 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв’язку із звільненням з посади судді Протасової О. М., відповідно до якого справу передано судді Кошель Б.І.

Оскілки вказана позовна заява подана до суду до набрання чинності нової редакції ЦПК України та на момент набрання чинності цієї редакції Кодексу провадження у справі вже відкрито, тому відповідно до п. 9 ч. 1 перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про захист прав споживачів шляхом стягнення коштів, підлягає розгляду за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Тому ухвалою суду від 22.01.2018 року дану цивільну справу прийнято до провадження судді та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 16.02.2018 року у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд із власної ініціативи ухвалив розгляд вказаної справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, представник позивачки подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався, в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї письмових доказів, суд вказує на наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 частини 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У рішенні від 10.11.2011 №15-рп/2011 Конституційний Суд України зазначає, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом заявлених позовних вимог є відносини, які виникли внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту), а саме договір №SAMDNWFD80070068635800 – депозитного вкладу «Стандарт» від 31.01.2012 року.

У відповідості до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Таким чином, укладання договору банківського вкладу (депозиту) не є відносинами споживчого кредитування в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а отже, дія цього закону на дані правовідносини не поширюється, що в свою чергу унеможливлює застосування ч.5 ст. 28 ЦПК України щодо підсудності за вибором позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.02.2018 року у справі №826/14118/16

Положенням ч. 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» є вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001.

На підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд вважає за необхідне передати цивільну справу № 357/12131/16-ц; 2/357/1021/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом стягнення коштів за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст.27, 31, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Передати цивільну справу № 357/12131/16-ц; 2/357/1021/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом стягнення коштів за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва (01000, м. Київ, вул. Хрестовий провулок, 4).

Ухвала може бути оскаржена.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя ОСОБА_2